Скасування пленарного засідання Київради та політична напруга навколо міського голови

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

Схожі статті

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Зловживання службовим становищем: заступника начальника ТЦК Харкова підозрюють у фальсифікаціях

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).