Скандал навколо Сергія Лабазюка: корупційні схеми і земельні шахрайства

Віталій Козловський уперше відверто й докладно розповів, якою непростою виявилася для нього фінальна крапка в багаторічному конфлікті з колишнім продюсером Ігорем Кондратюком. Особисті подробиці співак озвучив у новому випуску проєкту «33 запитання від Люкс ФМ», де зізнався, що шлях до примирення був емоційно виснажливим і потребував серйозних фінансових рішень.

Артист наголосив, що ця історія тягнулася роками та постійно впливала не лише на його кар’єру, а й на внутрішній стан. За словами Козловського, він довго уникав остаточного вирішення питання, адже воно вимагало значних коштів і складних переговорів. Водночас наближення 40-річчя стало для нього символічним моментом переосмислення: співак вирішив увійти в новий життєвий етап без старих боргів і конфліктів.

Співак зізнався, що день цього дзвінка був для нього символічним. Вийшовши з дому, він пішов на набережну з кавою, подивився на небо й подумки звернувся до батька, який помер у серпні 2021 року. Після цього набрав юриста Кондратюка, який спершу навіть не повірив, що телефонує саме Козловський. Під час розмови сторони почали обговорювати умови завершення конфлікту та суму виплат.

Артист визнає, що сума, про яку йшлося, була для нього на той момент абсолютно непід’ємною. Він намагався позичити гроші частинами у різних людей, однак майже всі відмовляли, навіть попри обіцянки повернути борг за будь-яких обставин.

Єдиною людиною, яка погодилася допомогти, став кум співака. Козловський розповів, що той чесно зізнався: разом із партнерами вони сумнівалися, що артист зможе повернути гроші. Попри це, кум усе ж надав позику, розуміючи ризики. Для Козловського такий крок став особливо цінним і вирішальним.

Зрештою співак продав батьківську квартиру, додав позичені кошти та повністю розрахувався з Ігорем Кондратюком. За його словами, йдеться про суму в межах від 120 до 150 тисяч доларів.

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, причетному до ймовірних зловживань під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. За інформацією слідства, підприємець підписував акти виконаних робіт, які не відповідали фактичному обсягу та якості проведених ремонтів.

Як з’ясували правоохоронці, фіктивні документи стали ключовим елементом схеми, що дозволила організованій групі незаконно заволодіти бюджетними коштами. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 1,8 мільйона гривень. Гроші, виділені на відновлення та модернізацію об’єктів ДСНС, були перераховані на підставі недостовірних актів.

У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.