Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

Україна продовжує активну мобілізацію, адаптуючи процес набору військових до сучасних викликів. Попри те, що основну роль у цьому відіграють Територіальні центри комплектування (ТЦК), все більшої популярності набувають армійські центри рекрутингу. Вони не просто виконують планові завдання з мобілізації, а підбирають фахівців відповідно до реальних потреб фронту, враховуючи здібності та цивільні професії військовозобов’язаних.

На початку 2025 року військові рекрутери виокремили сім ключових спеціальностей, які мають найбільший попит у Збройних силах України.

ТОП-7 найбільш затребуваних військових спеціальностей

1. Фахівці з БПЛА (16%)

Війна дронів стала реальністю сучасних бойових дій, тож оператори БПЛА, інженери та техніки з обслуговування безпілотників є найбільш затребуваними спеціалістами. Оператор дрона — це очі на полі бою, а фахівці, що обслуговують та споряджають БПЛА, забезпечують їхню безперебійну роботу.

“Безумовно, найголовніші люди тут — оператори. Але після виконаного завдання їм потрібно відпочити, а дрон — перевірити, полагодити та зарядити. Якщо це FPV-дрон, його ще й спорядити треба,” — розповідає сержант ЗСУ Вадим Шевчук.

2. Водії та механіки (16%)

Війна неможлива без транспорту. Від бронетехніки до звичайних вантажівок — усе це потребує водіїв та механіків. У ЗСУ не завжди важлива категорія водійського посвідчення — навчають на місці.

“Якщо маєш категорію В, тобі можуть дати що завгодно — від бронетранспортера до танка. Головне, щоб руки росли з правильного місця,” — пояснює Шевчук.

3. Стрілецькі спеціальності (15%)

Штурмовики, снайпери, кулеметники, гранатометники — основа бойових підрозділів. Ці спеціалісти ведуть вогонь по противнику та виконують бойові завдання у найнебезпечніших умовах.

4. Штабні посади (9%)

Попри активні бойові дії, на лінії фронту перебуває не більше 30% військових. Інші забезпечують їхню роботу: займаються логістикою, зв’язком, постачанням зброї та продовольства.

“Щодня заповнюю журнали бойової роботи: хто куди поїхав, скільки боєприпасів використали. Звіти з усіх видів забезпечення, облік за кожну флягу. Паперової роботи — валом,” — розповідає старший лейтенант ЗСУ В’ячеслав Коновалов.

5. Артилерія (6%)

Артилеристи залишаються важливою складовою української армії, хоча і поступаються місцем дронам. Це спеціалісти зі ствольної та реактивної артилерії, мінометники та оператори РСЗВ.

6. Медики (5%)

Медична служба — ключовий елемент армії. Бойові медики, фельдшери та лікарі рятують життя на передовій і в госпіталях.

“Зараз жінок-медсестер в армії менше 5%, тому правильніше говорити ‘медбрат’,” — зазначає військовий хірург Данило Михайлов.

7. Фахівці зі зв’язку та кібербезпеки (5%)

Сучасна війна — це не тільки зброя, а й технології. Зв’язківці та фахівці з кібербезпеки відповідають за надійну комунікацію та захист військових систем від атак противника.

Як працює система рекрутингу?

Станом на 2025 рік в Україні діє 48 армійських центрів рекрутингу, які пропонують понад 10 тисяч вакансій у Збройних силах, Нацгвардії, Держприкордонслужбі та СБУ.

Щотижня у ці центри звертається приблизно 1200 осіб, а загалом з моменту запуску системи рекрутингу кандидатами до армії стали понад 35 000 громадян.

Українське військо постійно змінюється, адаптуючись до реалій сучасної війни. І якщо раніше головну роль відігравали танкісти та артилеристи, то сьогодні найбільша ставка робиться на дрони, мобільність і високі технології.

Попит на військові спеціальності змінюється залежно від ситуації на фронті, проте можна виділити ключові напрями: дрони, мобільність, піхотні підрозділи, зв’язок і логістика. Якщо ви плануєте долучитися до оборони України, рекрутингові центри ЗСУ допоможуть знайти найкраще місце відповідно до ваших навичок та досвіду.

The post Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

На Прикарпатті затримали юнака, якого підозрюють у підпалі автомобіля

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Українські прізвища: Відображення історії та культури нації

Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.

Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.

Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

Уточніть, будь ласка, що саме потрібно написати далі:

продовжити попередню новину про інцидент у київському хостелі, чи

створити новий унікальний розширений текст на основі іншого вихідного тексту?

Під час слідства підприємниця звертає увагу на неприпустимість доказів. Наприклад, для перевірки поставленого вугілля вагою 288 тонн прокуратура відібрала лише 1,2 кг проби, тоді як ДСТУ 4096:2002 передбачає мінімальну вибірку не менше 10 кг. Крім того, нові підозри №12025121090000082, №12025120000000144 та №42024122030000145 базуються на свідченнях осіб, які не мали стосунку до поставки товару.

За словами Арсірій, дії прокуратури носять системний характер: кілька проваджень було відкрито в один і той самий день, що свідчить про масовість і штучність звинувачень. Підприємниця переконана, що такі дії серйозно вплинули на її бізнес та участь у державних тендерах.

Ситуація викликає занепокоєння серед місцевих підприємців, які стверджують, що відмовлятися від «відсотків» з тендерів Стрелюку небезпечно — таких компаній швидко ставлять під підозру.

Фінансові зв’язки та походження майна Павла Сича: Під великим питанням

Павло Сич, перший заступник начальника Київської митниці та кандидат на посаду голови Держмитниці, опинився під пильною увагою громадськості через своє елітне майно та автомобілі, що фактично належать його родичам. Це викликає серйозні питання щодо прозорості фінансових зв’язків та джерел походження такого майна. За даними журналістських розслідувань, на тещу Сича зареєстровано будинок у Вишгороді площею 323,7 кв. м, вартість якого складає 8,1 млн грн. Однак згідно з офіційними доходами родини, така покупка видається малоймовірною, що піднімає серйозні питання до прозорості фінансових операцій Сича.

Незважаючи на те, що будинок насправді належить родичці, сам Сич заявляє про свою не причетність до угод з нерухомістю. Однак факт того, що майно зареєстровано на родичів, не може не викликати сумнівів щодо реальних джерел коштів на покупку такого елітного майна. Відомо, що офіційно доходи сім'ї Сича не дозволяли б придбати цей будинок, тому виникає питання про можливі непрозорі фінансові зв'язки.

Ще один будинок, площею 108,6 кв. м у Нових Петрівцях, належить тестю посадовця. Його вартість – 2,3 млн грн. За інформацією джерел, доходів для такої покупки у тестя також не вистачало.

Автопарк кандидата до митниці оформлений на родичів. Мати Сича придбала у 2023 році Suzuki Vitara 2023 року, а Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року належить сестрі посадовця, якою безоплатно користується дружина Сича. Ще одна Toyota Hybrid 2022 року оформлена на батька дружини.

Фактичне користування цим майном Сичем ставить питання щодо прозорості походження активів кандидата на ключову державну посаду, а також потенційного конфлікту інтересів у разі його призначення.