Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

Україна продовжує активну мобілізацію, адаптуючи процес набору військових до сучасних викликів. Попри те, що основну роль у цьому відіграють Територіальні центри комплектування (ТЦК), все більшої популярності набувають армійські центри рекрутингу. Вони не просто виконують планові завдання з мобілізації, а підбирають фахівців відповідно до реальних потреб фронту, враховуючи здібності та цивільні професії військовозобов’язаних.

На початку 2025 року військові рекрутери виокремили сім ключових спеціальностей, які мають найбільший попит у Збройних силах України.

ТОП-7 найбільш затребуваних військових спеціальностей

1. Фахівці з БПЛА (16%)

Війна дронів стала реальністю сучасних бойових дій, тож оператори БПЛА, інженери та техніки з обслуговування безпілотників є найбільш затребуваними спеціалістами. Оператор дрона — це очі на полі бою, а фахівці, що обслуговують та споряджають БПЛА, забезпечують їхню безперебійну роботу.

“Безумовно, найголовніші люди тут — оператори. Але після виконаного завдання їм потрібно відпочити, а дрон — перевірити, полагодити та зарядити. Якщо це FPV-дрон, його ще й спорядити треба,” — розповідає сержант ЗСУ Вадим Шевчук.

2. Водії та механіки (16%)

Війна неможлива без транспорту. Від бронетехніки до звичайних вантажівок — усе це потребує водіїв та механіків. У ЗСУ не завжди важлива категорія водійського посвідчення — навчають на місці.

“Якщо маєш категорію В, тобі можуть дати що завгодно — від бронетранспортера до танка. Головне, щоб руки росли з правильного місця,” — пояснює Шевчук.

3. Стрілецькі спеціальності (15%)

Штурмовики, снайпери, кулеметники, гранатометники — основа бойових підрозділів. Ці спеціалісти ведуть вогонь по противнику та виконують бойові завдання у найнебезпечніших умовах.

4. Штабні посади (9%)

Попри активні бойові дії, на лінії фронту перебуває не більше 30% військових. Інші забезпечують їхню роботу: займаються логістикою, зв’язком, постачанням зброї та продовольства.

“Щодня заповнюю журнали бойової роботи: хто куди поїхав, скільки боєприпасів використали. Звіти з усіх видів забезпечення, облік за кожну флягу. Паперової роботи — валом,” — розповідає старший лейтенант ЗСУ В’ячеслав Коновалов.

5. Артилерія (6%)

Артилеристи залишаються важливою складовою української армії, хоча і поступаються місцем дронам. Це спеціалісти зі ствольної та реактивної артилерії, мінометники та оператори РСЗВ.

6. Медики (5%)

Медична служба — ключовий елемент армії. Бойові медики, фельдшери та лікарі рятують життя на передовій і в госпіталях.

“Зараз жінок-медсестер в армії менше 5%, тому правильніше говорити ‘медбрат’,” — зазначає військовий хірург Данило Михайлов.

7. Фахівці зі зв’язку та кібербезпеки (5%)

Сучасна війна — це не тільки зброя, а й технології. Зв’язківці та фахівці з кібербезпеки відповідають за надійну комунікацію та захист військових систем від атак противника.

Як працює система рекрутингу?

Станом на 2025 рік в Україні діє 48 армійських центрів рекрутингу, які пропонують понад 10 тисяч вакансій у Збройних силах, Нацгвардії, Держприкордонслужбі та СБУ.

Щотижня у ці центри звертається приблизно 1200 осіб, а загалом з моменту запуску системи рекрутингу кандидатами до армії стали понад 35 000 громадян.

Українське військо постійно змінюється, адаптуючись до реалій сучасної війни. І якщо раніше головну роль відігравали танкісти та артилеристи, то сьогодні найбільша ставка робиться на дрони, мобільність і високі технології.

Попит на військові спеціальності змінюється залежно від ситуації на фронті, проте можна виділити ключові напрями: дрони, мобільність, піхотні підрозділи, зв’язок і логістика. Якщо ви плануєте долучитися до оборони України, рекрутингові центри ЗСУ допоможуть знайти найкраще місце відповідно до ваших навичок та досвіду.

The post Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.