Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

Україна продовжує активну мобілізацію, адаптуючи процес набору військових до сучасних викликів. Попри те, що основну роль у цьому відіграють Територіальні центри комплектування (ТЦК), все більшої популярності набувають армійські центри рекрутингу. Вони не просто виконують планові завдання з мобілізації, а підбирають фахівців відповідно до реальних потреб фронту, враховуючи здібності та цивільні професії військовозобов’язаних.

На початку 2025 року військові рекрутери виокремили сім ключових спеціальностей, які мають найбільший попит у Збройних силах України.

ТОП-7 найбільш затребуваних військових спеціальностей

1. Фахівці з БПЛА (16%)

Війна дронів стала реальністю сучасних бойових дій, тож оператори БПЛА, інженери та техніки з обслуговування безпілотників є найбільш затребуваними спеціалістами. Оператор дрона — це очі на полі бою, а фахівці, що обслуговують та споряджають БПЛА, забезпечують їхню безперебійну роботу.

“Безумовно, найголовніші люди тут — оператори. Але після виконаного завдання їм потрібно відпочити, а дрон — перевірити, полагодити та зарядити. Якщо це FPV-дрон, його ще й спорядити треба,” — розповідає сержант ЗСУ Вадим Шевчук.

2. Водії та механіки (16%)

Війна неможлива без транспорту. Від бронетехніки до звичайних вантажівок — усе це потребує водіїв та механіків. У ЗСУ не завжди важлива категорія водійського посвідчення — навчають на місці.

“Якщо маєш категорію В, тобі можуть дати що завгодно — від бронетранспортера до танка. Головне, щоб руки росли з правильного місця,” — пояснює Шевчук.

3. Стрілецькі спеціальності (15%)

Штурмовики, снайпери, кулеметники, гранатометники — основа бойових підрозділів. Ці спеціалісти ведуть вогонь по противнику та виконують бойові завдання у найнебезпечніших умовах.

4. Штабні посади (9%)

Попри активні бойові дії, на лінії фронту перебуває не більше 30% військових. Інші забезпечують їхню роботу: займаються логістикою, зв’язком, постачанням зброї та продовольства.

“Щодня заповнюю журнали бойової роботи: хто куди поїхав, скільки боєприпасів використали. Звіти з усіх видів забезпечення, облік за кожну флягу. Паперової роботи — валом,” — розповідає старший лейтенант ЗСУ В’ячеслав Коновалов.

5. Артилерія (6%)

Артилеристи залишаються важливою складовою української армії, хоча і поступаються місцем дронам. Це спеціалісти зі ствольної та реактивної артилерії, мінометники та оператори РСЗВ.

6. Медики (5%)

Медична служба — ключовий елемент армії. Бойові медики, фельдшери та лікарі рятують життя на передовій і в госпіталях.

“Зараз жінок-медсестер в армії менше 5%, тому правильніше говорити ‘медбрат’,” — зазначає військовий хірург Данило Михайлов.

7. Фахівці зі зв’язку та кібербезпеки (5%)

Сучасна війна — це не тільки зброя, а й технології. Зв’язківці та фахівці з кібербезпеки відповідають за надійну комунікацію та захист військових систем від атак противника.

Як працює система рекрутингу?

Станом на 2025 рік в Україні діє 48 армійських центрів рекрутингу, які пропонують понад 10 тисяч вакансій у Збройних силах, Нацгвардії, Держприкордонслужбі та СБУ.

Щотижня у ці центри звертається приблизно 1200 осіб, а загалом з моменту запуску системи рекрутингу кандидатами до армії стали понад 35 000 громадян.

Українське військо постійно змінюється, адаптуючись до реалій сучасної війни. І якщо раніше головну роль відігравали танкісти та артилеристи, то сьогодні найбільша ставка робиться на дрони, мобільність і високі технології.

Попит на військові спеціальності змінюється залежно від ситуації на фронті, проте можна виділити ключові напрями: дрони, мобільність, піхотні підрозділи, зв’язок і логістика. Якщо ви плануєте долучитися до оборони України, рекрутингові центри ЗСУ допоможуть знайти найкраще місце відповідно до ваших навичок та досвіду.

The post Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Депутат-привид у Верховній Раді: як мандат зберігається без участі в роботі парламенту

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової. За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання […]

Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці. За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”. Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі […]

Земля біля аеропорту “Київ”: Київрада планує довгострокову оренду стратегічної ділянки в Солом’янському районі

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.