Шокуючі розкриття Сирського: Російський наступ, фронтова ситуація та стратегії відстою в Авдіївці

Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський оголосив про наміри ЗСУ розпочати наступну фазу операції після завершення російської кампанії. “Наша мета — захистити територію, виснажити противника та готувати резерви для майбутніх наступальних дій”, — заявив він. Він також розкрив цілі Російської Федерації, вказавши на її наміри вийти на кордони Донецької та Луганської областей і змусити ЗСУ відступити на лівий берег Дніпра в Запорізькій області. Сирський також надав загальну оцінку ситуації на фронті:

• На деяких напрямках обстановка залишається напруженою, але під контролем. Росія продовжує тактику масованих штурмів, але її перемоги мають лише тактичне значення.

• Російська Федерація має перевагу в живій силі, артилерії та мінометних снарядах. Співвідношення випущених боєприпасів складає 6:1. Незважаючи на це, ЗСУ вдалося вирівняти ситуацію з артилерією на деяких ділянках.

• Російська авіація стала активнішою, використовуючи керовані авіабомби для атак на українські позиції.

• ЗСУ відомі своєю точністю у веденні бою, активно використовуючи дрони, хоча росіяни намагаються зрівняти цю перевагу.

Головнокомандувач Сирський також заявив про кількість українських військовослужбовців, які потрапили в полон під час відступу з Авдіївки. “Під час боїв 25 наших солдатів стали полоненими. Це війна”, — наголосив він. Сирський пояснив, що відступ став необхідним через перевагу противника в живій силі та озброєнні, а також через постійні бомбардування керованими авіабомбами, які руйнували українські позиції. Недостатній запас боєприпасів для артилерії ускладнив контрбатарейну боротьбу. “Отже, щоб уникнути оточення та врятувати життя наших вояків, я прийняв рішення вийти з Авдіївки”, — пояснив Сирський.

Щодо повідомлень ЗМІ про можливий наступ на Харків, Головнокомандувач Сирський заявив: “Ми не можемо ігнорувати будь-яку інформацію про готовність ворога до наступальних дій. Тому ми вживаємо всіх заходів для адекватного реагування. Наразі ми зосереджуємося на підготовці фортифікаційних робіт, встановленні загороджень та плануванні використання наших військ у разі таких дій”.

Останніми днями було виявлено, що кілька західних видань активно розглядають питання підготовки Російською Федерацією можливого великого наступу. Ця інформація викликала серйозну тривогу та обурення серед громадськості. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння стосовно можливого недостатку сил Збройних Сил України для ефективного стримування нового наступу Російської Федерації, який, за його словами, може відбутися у травні-червні.

Ці турботи набули особливого значення в контексті загострення ситуації на сході України та загрози нових воєнних дій. За останні місяці Російська Федерація підвищила активність на Донбасі, що спровокувало серію порушень режиму припинення вогню та загострення військово-політичної ситуації в регіоні. Ця агресивна поведінка викликала серйозні обурення не лише української громадськості, а й міжнародної спільноти, що закликає Росію дотримуватися міжнародних норм та зупинити воєнні дії на території України.

У зв’язку з цим, Україна розглядає різноманітні стратегії та заходи для забезпечення безпеки своїх громадян і територіальної цілісності. Влада активно працює над зміцненням обороноздатності країни, розвитком військово-технічного співробітництва з партнерами, а також міжнародної дипломатії для врегулювання конфлікту на дипломатичному рівні.

Зеленський і його уряд висловлюють впевненість у здатності країни відстояти свою незалежність та вирішити всі виклики, що стоять перед нею. Однак, наголошується, що для досягнення успіху в цьому питанні потрібна не лише активна підтримка міжнародного співтовариства, а й максимальна об’єднаність та мобілізація всіх суспільних сил України.

У світлі останніх подій і заяв президента України Володимира Зеленського та західних видань стає очевидним, що Україна стоїть перед серйозною загрозою нового наступу Російської Федерації. Заяви про можливий недостаток сил для стримування цього наступу підкреслюють необхідність посилення обороноздатності країни та вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки нації.

Наслідки подальшого загострення конфлікту на сході України можуть бути надзвичайно серйозними, тому важливо, щоб влада та громадяни країни були готові до рішучих дій для захисту територіальної цілісності та суверенітету. Об’єднаність українського суспільства, максимальна підтримка союзників та ефективна дипломатична робота на міжнародному рівні є ключовими чинниками для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми.

Україна має всі необхідні ресурси та потенціал для подолання цих викликів, але лише при умові спільних зусиль та розумного керівництва.

Схожі статті

Миколенко про перемогу над Ісландією: радості змішані з розчаруванням

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Розслідування розкрадань бюджетних коштів у сфері “діджиталізації” Києва: можливі зловживання з боку посадовців

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Зміна назви розмінної монети: Верховна Рада готується ухвалити історичний законопроєкт

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.