Що відомо про розкрадання на будівництві фортифікацій у Сумській області

Широкий резонанс в суспільстві викликали публікації аналітиків пабліку DeepState про швидке просування росіян в Сумській області через відсутність фортифікаційних споруд.

Особливу увагу медіа привернули публікації фото на яких груди звалених та покинутих на околицях Юнаківки “зубів дракона”, які замість стати частиною українських фортифікацій дістались росіянам.

ФОТО: скріни поста військових аналітиків пабліку DeepState
ФОТО: скріни поста військових аналітиків пабліку DeepState

“На даних світлинах — околиці населеного пункту Юнаківка та черговий подарунок для кацапів, які можуть потім облаштувати для себе інженерні загородження. З різних відео, якими з нами поділилися та аналізу супутникових знімків, вони лежали там на один місяць (приблизно з початку зими). А зі слів самих бійців, було достатньо часу, щоб їх встановити. Але цього не сталося”заявив  DeepState.

Водночас, наше джерело із МО, яке побажало залишитись неназваним, ситуацію з будівництвом фортифікацій на Сумському напрямку прокоментувало наступним чином:

“З початку повномасштабного вторгнення на проведення фортифікаційних робіт з бюджету виділяються мільярди, звісно є бажаючі “трохи завищити” ціни.

Але якщо в 22-23 роках це робили “безсистемно”, то починаючи з 2024 хтось почав вибудовувати чітку схему. Спіймати за руку складно, документів немає, але таку “систематизацію процесів” приписують Кирилу Тимошенку (радник міністра оборони – ред.).

Для розуміння ситуації – місце розташування фортифікаційних споруд визначать військові, гроші виділяє Кабмін, розподіляє військова адміністрація, підрядників давали правоохоронці, а за усім процесом наглядає Офіс. І забаганки усіх цих сторін потрібно було “примирити”. 

При чому з 2025 року правоохоронці стали ще й прямими учасниками процесу зведення фортифікацій – вони офіційно зайшли на контроль.

А з огляду на той факт, що більша частина тендерів була закрита або перемагала Держспецслужба транспорту , яка і наймала субпідрядників, то потрібно було чітко домовлятися “на березі”.

Щоб  “розмити гроші” з минулого року почали окремо закуповувати дерево, окремо бетон, окремо оренду техніки.

Стосовно ситуації на Сумському напрямку там взагалі треш:  військові пообіцяли, що всі недоробки спишуть на удари КАБами, ніхто не очікував, що росіяни попруть на Сумщину. Через це з виділених грошей там вкрали біля 80%”.

Ситуація з недобудованими фортифікаціями та швидким  наступом росіян на Сумщині привернула також увагу The Wall Street Journal, де відмітили, що “протягом півроку, поки Україна утримувала територію в Курській області Росії, солдати, які воювали там, вважали, що військові готуватимуть міцні оборонні позиції на українському боці кордону. Замість цього, після хаотичного і дорогого відступу з Курська, вони виявили застарілі окопи, не захищені від дронів. У деяких випадках солдати тепер риють окопи на своїх позиціях під обстрілом дронів”.

Водночас, на ситуацію навкруги зведення фортифікацій на Сумщині відреагувала українська влада та вище військове керівництво.

Зокрема,  міністр оборони Рустем Умєров на зустрічі з журналістами заявив, що що фортифікації адаптують до нової тактики ворога та замість масивних укріплень будуть побудовані малі й замасковані.

У ЦПД відреагували на скандал з фортифікаціями зазначивши, що будівництво фортифікацій залежить від рельєфу та військових норм, і лише військові інженери можуть надати компетентні пояснення щодо їх розташування.

РНБО відреагувало на заяви DeepState, відзначивщи, що потрібно розбирати кожний кейс – детально і на прикладах, а на практиці не завжди можливо зводити фортифікаційні споруди по лінії кордону через обстріли російської артилерії.

Схожі статті

Тарас Цимбалюк про розчарування в “Холостяку”: очікування vs реальність

Актор Тарас Цимбалюк поділився своїми відчуттями після участі у романтичному реаліті-шоу «Холостяк», відзначивши, що його сподівання щодо проєкту не повністю збіглися з тим, що він побачив насправді. Після завершення зйомок він провів ефір у Instagram, де відверто відповідав на запитання підписників і пояснював свій досвід участі.

Один із користувачів поцікавився, чи не вважає актор цей крок легковажним чи необдуманим. Тарас зазначив, що спочатку він ставився до проєкту серйозно і хотів знайти не просто романтичні емоції, а глибше знайомство з людьми, можливість зрозуміти себе та свої бажання. Проте реалії телевізійного шоу виявилися іншими: сценарії, монтаж та загальна атмосфера часто не відображали справжніх емоцій і подій, що створювало розбіжність між очікуванням та фактичним досвідом.

За словами артиста, перед стартом він мав значно більші сподівання на формат і співпрацю з командою. Він очікував більшого порозуміння з продюсерами та глибшого змісту проєкту. Проте вже після початку роботи його ставлення змінилося.

«Перед початком знімань у мене була глобальніша віра в цей проєкт: у повномасштабніше однодумство з продюсерами. Після старту, після знайомства з форматом знімання, відчуття до всього змінилися. Але все вже було на певних рейках», — поділився Цимбалюк.

Актор зазначив, що, попри певні розчарування, згадує і багато позитивних моментів. Він говорить про тепле спілкування з учасницями, дружню атмосферу та емоційні епізоди. Водночас підкреслює: «Холостяк» — це насамперед телевізійне шоу зі своїми правилами.

За його словами, процес знімань передбачав сценарій, щоденні брифінги, визначені типажі та ролі, а також обмеження у свободі дій. Саме це стало для нього несподіванкою.

«Ключове — це шоу, де є сценарій, щоденні брифи, типажі, амплуа, сюрпризи зранку. І, на превеликий жаль, свобода дій — геть не в усьому», — пояснив артист.

При цьому Цимбалюк не звинувачує творців проєкту. Він визнає, що головні питання має насамперед до себе, адже перед участю недостатньо глибоко вивчив формат і внутрішню кухню реаліті.

«Фундаментальні питання у мене тільки до самого себе. Ключове — на березі я недостатньо чітко дослідив скелет проєкту», — підсумував актор.

Верховний Суд підтвердив вирок у справі про колабораціонізм колишньої народної артистки України

Верховний Суд України залишив без змін обвинувальний вирок щодо колишньої народної артистки України Ружени Рубльової, яка публічно підтримала входження чотирьох українських областей до складу Російської Федерації. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам кримінального права.

Суди встановили, що Рубльова вчинила умисні дії, спрямовані на підтримку держави-агресора, чим завдала шкоди національній безпеці України. Зокрема, вона брала участь у публічних заходах пропагандистського характеру, які використовувалися для легітимізації незаконних рішень щодо тимчасово окупованих територій України. Її публічні виступи мали чітко виражений політичний зміст і транслювали наративи, що збігалися з офіційною позицією керівництва РФ.

Солістку Херсонського академічного музичного театру визнано винною за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — активну участь у заходах політичного характеру на підтримку держави-агресора. Верховний Суд залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Повний текст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду буде оголошено 9 лютого 2026 року. Справа зареєстрована під номером 569/16618/23 (провадження № 51-5033км24).

Повернення Росії до міжнародного спорту: застереження Жана Беленюка

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.

Трагічна загибель на Дністрі: у Ямполі виявили тіло чоловіка, який намагався перетнути кордон

У місті Ямпіль Вінницької області з вод річки Дністер підняли тіло 31-річного місцевого мешканця. Чоловік загинув під час спроби вплав подолати державний кордон України. Про подію поінформувало Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.

Як зазначили у відомстві, пересування чоловіка у бік річки було зафіксовано технічними засобами спостереження прикордонників. Після виявлення підозрілої активності наряд негайно висунувся до вказаного району, однак на момент прибуття людини на березі вже не було. Згодом стало зрозуміло, що він увійшов у воду та намагався самостійно перетнути Дністер.

Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.