Що відомо про лабораторію, якій Держлікслужба віддає держзамовлення

Українська фармацевтична галузь, схоже, отримала новий монополістичний центр впливу, створений під егідою Держлікслужби та Служби безпеки України. Лабораторія “Добробут-Лікилаб”, яка з’явилася у 2023 році, майже миттєво почала отримувати державні замовлення на перевірку якості лікарських засобів. Однак головна інтрига полягає в тому, що її власники не мають жодного стосунку до фармацевтики, зате мають тісні зв’язки з керівництвом Держлікслужби та СБУ.

Атестована Держлікслужбою лабораторія була створена підприємцями Дмитром Устіком та Іриною Пономаренко, які до цього займалися будівництвом. За словами самого Устіка, він “не хімік” і до процесу експертизи ліків стосунку не має. Та коли журналісти спробували з’ясувати, хто насправді керує лабораторією, вони несподівано опинилися у кабінеті голови Держлікслужби Романа Ісаєнка та працівника СБУ Валентина Оврамця – людей, які безпосередньо впливають на розподіл замовлень у сфері фармацевтичного контролю.

З’ясувалося, що Дмитро Устік певний час виконував будівельні роботи на одному з об’єктів, придбаних родиною Оврамця, а Ірина Пономаренко має родинні зв’язки із головою Держлікслужби. Окрім того, “Добробут-Лікилаб” зареєстрована у приміщенні, що належить тещі Оврамця. Заступником у лабораторії став Ігор Лесик – колишній підлеглий Романа Ісаєнка у Держлікслужбі.

Після запуску “Добробут-Лікилаб” у родини причетних до схеми осіб почали з’являтися дорогі активи. Наприклад, мати Валентина Оврамця у 2023 році придбала будинок у Києві, а вже у 2024 стала власницею двох гектарів землі в Яблуниці – курортному селі біля Буковеля. Дружина Оврамця у 2024 році придбала 40 соток землі у Лісниках – одному з найдорожчих передмість столиці.

Пресслужба СБУ, коментуючи ці придбання, заявила, що кошти були отримані від “бізнесу, який вела родина Оврамця кілька поколінь”. Однак документального підтвердження цього знайти не вдалося.

Ще більш дивною виглядає ситуація з головою Держлікслужби Романом Ісаєнком. Журналісти неодноразово фіксували, як він виїжджав із розкішного маєтку у селі Нові Безрадичі, який не вказаний у його декларації. Формально маєток належить його тещі й тестю, а його ринкова вартість може сягати 300 тисяч доларів. Сам Ісаєнко, коментуючи цей факт, заявив, що він може просто “бувати” у будинку і що йому нічого не відомо про походження коштів на його придбання.

Таким чином, у фармацевтичній галузі України вимальовується чергова корупційна схема. Держлікслужба передає замовлення на перевірку ліків у лабораторію, що фактично належить її голові та працівнику СБУ. Власниками на папері стали особи, які не мають жодного досвіду в медицині чи фармацевтиці, зате мають особисті зв’язки із високопосадовцями.

Схоже, “Добробут-Лікилаб” стала ще одним прикладом, як чиновники використовують держструктури для створення власних бізнесів, оформлюючи їх на підставних осіб. Водночас ця схема не лише про гроші – вона безпосередньо впливає на якість медикаментів в Україні. Адже лабораторія, яку контролюють не фахівці, а люди, які “не є хіміками”, відповідає за безпеку ліків, що потрапляють до аптек і лікарень.

Поки що жоден з причетних не поніс відповідальності, а “Добробут-Лікилаб” продовжує отримувати нові контракти від Держлікслужби. Чи буде розслідування цієї схеми, покаже час.

The post Що відомо про лабораторію, якій Держлікслужба віддає держзамовлення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.