Що треба повідомляти ТЦК, щоб уникнути штрафу до 25 тисяч

Слідча Олександра Порузінська, яка працює у Головне управління Національної поліції в Житомирській області, відобразила у своїй декларації придбання квартири в Київській області загальною вартістю понад 3,3 мільйона гривень. Відомості про угоду були внесені до електронної системи декларування 9 лютого 2026 року, що привернуло увагу громадськості та журналістів.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про об’єкт нерухомості в одному з населених пунктів Київщини, який характеризується розвиненою інфраструктурою та зручним транспортним сполученням зі столицею. Ринок житла в цьому регіоні залишається активним, попри економічні виклики, а вартість квартир суттєво залежить від площі, стану будинку та розташування.

У розділі витрат зазначено одноразову операцію на суму 665,5 тис. грн, пов’язану з придбанням нерухомості. Інших суттєвих змін у доходах або активах не вказано. Транспортні засоби, цінні папери та корпоративні права у звітності відсутні.

Бердичів та Житомир раніше фігурували у деклараційних даних посадовиці як місця безоплатного користування житлом. Зокрема, у Бердичеві вона користувалася будинком площею 42 м², а в Житомирі — квартирою площею 27 м².

У щорічній декларації за 2024 рік зазначено дохід у вигляді заробітної плати від Головне управління Національної поліції в Житомирській області на суму 437 тис. грн. У готівкових заощадженнях задекларовано 350 тис. грн. Також вказані рахунки в ПриватБанк без зазначення сум. Фінансові зобов’язання у звітності не відображені.

Ситуація привертає увагу з огляду на співвідношення задекларованих доходів і вартості нової нерухомості. Остаточні висновки можливі лише після перевірки джерел походження коштів у межах передбачених законом процедур.

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.