Схема на мільйони: як «Полтавагаз» заробляв на пільговому газі для населення

Службові особи АТ «Полтавагаз», ключового гравця на ринку газопостачання Полтавщини, виявились причетними до масштабної схеми з перепродажу блакитного палива. Газ, закуплений у державної компанії «Нафтогаз України» за пільговими тарифами для населення, далі реалізовували промисловим споживачам за ринковими цінами — з величезною маржею.

Слідство встановило, що різниця між пільговим тарифом у 7,96 грн за кубометр і промисловим, який у 2024 році коливався від 13,6 до 19,2 грн, осідала в кишенях керівництва компанії. За попередньою версією, йдеться про системну змову на чолі з керівниками «Полтавагазу» — головою правління, начальником філії, головним інженером і начальником дільниці служби обліку. Усім їм інкримінують привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України).

Слідчі також досліджують ще одну корупційну практику — тіньові домовленості з «крадіями газу». Виявленим порушникам начебто пропонували сплатити лише половину передбаченого штрафу, причому без офіційного розгляду в спеціальній комісії. Усе вирішувалося готівкою — що дозволяло уникати юридичної відповідальності як споживачам, так і самим посадовцям.

Наразі обсяги збитків не озвучуються, однак ідеться про системне розкрадання, що могло тривати роками.

АТ «Полтавагаз» перебуває під фактичним контролем родини Лелюків. 42,51% акцій належать колишньому нардепу Олексію Лелюку, ще 26,01% — його батькові Володимиру. Ще 25% володіє НАК «Нафтогаз України». При цьому Лелюк-молодший також контролює ТОВ «Полтавагаз збут», яке реалізує газ населенню та підприємствам регіону.

Олексій Лелюк — народний депутат України чотирьох скликань, у минулому — представник Партії регіонів. Свою частку у «Полтавагазі» він почав накопичувати ще у 2000-х роках, коли очолював підприємство. Наразі директором компанії є Сергій Погребняк, але всі ключові рішення, за даними джерел у галузі, узгоджуються з родиною Лелюків.

Попри схеми з перепродажем газу, сам «Полтавагаз» офіційно закінчив 2024 рік зі збитком у 40,7 млн грн. При цьому доходи склали 929,9 млн грн, а сукупні зобов’язання — понад 1,7 млрд. Вартість активів компанії — 963,6 млн грн.

Ситуацію ускладнює те, що компанія продовжує обслуговувати сотні тисяч побутових споживачів регіону, а з огляду на фінансову нестабільність і викриті зловживання питання про зміну управлінської моделі або навіть роздержавлення може постати вже найближчим часом.

Схожі статті

САП виявила у керівника екоінспекції розкішні авто без підтверджених доходів

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів начальника Державної екологічної інспекції Донеччини. Йдеться про майно на понад 8 мільйонів гривень, яке може бути стягнуто в дохід держави. За даними НАЗК, у період 2019–2024 років дружина посадовця та його близька особа придбали низку дорогих автомобілів: Audi A8 (2008 р.в.), […]

Інфекціоністка Мороз: COVID-19 перетворюється на сезонну інфекцію

Коронавірус поступово стає сезонним захворюванням в Україні, однак восени 2025-го та взимку 2026-го ще можливі локальні спалахи. Про це заявила лікарка-інфекціоністка Лариса Мороз у коментарі телеканалу «Київ24». За словами медикині, статистика свідчить про зниження рівня захворюваності. Якщо у серпні 2024 року в Україні зафіксували майже 47 тисяч випадків COVID-19, то цього року — близько 22,5 […]

У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

За інформацією наших джерел, у затриманого екс-топ податківця Євгена Бамбізова, якого підозрюють в організації конвертаційного центру на 1,5 мільярда гривень, забрали його основний медіа актив – ТГ канал Дон Кіхот. Так, за інформацією наших джерел в Податковій, віднині ТГ канал Дон Кіхот, в якому раніше публікувалась інформація компроментуючого характеру на керівництво Податкової, буде публікувати виключно […]

Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

Влада Молчановa, власниця групи компаній Stolitsa Group, знову активізувала свою PR-кампанію, намагаючись відбілити репутацію через проплачені публікації на медіа-майданчиках із мільйонною аудиторією. У своїх інтерв’ю та матеріалах вона заперечує підозри Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подаючи медійну активність як доказ «законності» та «успішності» бізнесу. Втім, виникає логічне питання: чи потрібні дорогі медіакампанії людині, яка справді не має […]