Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила про 79 випадків страти українських військовополонених російськими військовими у 24 окремих інцидентах з кінця серпня 2024 року. Більшість таких випадків сталися в районах активних бойових дій під час російських наступальних операцій.

“Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні сьогодні висловила занепокоєння різким збільшенням кількості повідомлень про страти українських військових, захоплених російськими збройними силами. З кінця серпня 2024 року Місія зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих інцидентах”, – йдеться в повідомленні.

Багатьох українських військових, які здалися в полон або перебували під вартою російських збройних сил, було розстріляно на місці. У свідченнях свідків також розповідалося про вбивства неозброєних і поранених українських військових.

Щодо 24 інцидентів Місія отримала та проаналізувала відео- та фотоматеріали, опубліковані українськими та російськими джерелами, які показують страти або трупи. Місія також провела детальні опитування свідків. Інциденти з геолокацією та хронологією вказують на те, що страти, про які повідомляється, відбулися в районах, де тривали російські наступальні операції. Ці повідомлення були оцінені як достовірні.

“Ці інциденти не сталися на порожньому місці. Громадські діячі в російській федерації відкрито закликали до нелюдського поводження та навіть до страти полонених українських військовослужбовців. У поєднанні із широкими законами про амністію такі заяви можуть підбурювати або заохочувати до протиправної поведінки”, – сказала голова Місії ООН Даніель Белл.

Зазначається, що у  2024 році Місія зафіксувала щонайменше 3 такі дзвінки від державних службовців російської федерації, а також низку публікацій у соціальних мережах військових груп, пов’язаних із російськими збройними силами, які, як повідомляється, віддають накази або схвалюють страти.

В ООН наголошується, що міжнародне гуманітарне право забороняє віддавати наказ про те, щоб нікого не залишилося в живих, погрожувати цим противнику або вести бойові дії на цій основі. Оголошення про те, що “не буде пощади” є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином.

“Усі заяви про страту захоплених українських військовослужбовців та публічні заяви, які закликають до таких дій або виправдовують їх, мають бути розслідувані”, – сказав Белл.

Окрім того, в ООН заявляють, що Місія також задокументувала страту українськими Збройними силами пораненого та недієздатного російського солдата у 2024 році.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга коментуючи надані дані про зростання кількості страт росіянами українських військовополонених, заявив, що це може бути одна з найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії.

“Ці звірства вимагають термінових міжнародних дій. Жахливі розстріли росією українських військовополонених демонструють, що Україна протистоїть справжнім звірям. Світ повинен не тільки засудити, а й вжити термінових заходів. Потрібні нові ефективні міжнародно-правові інструменти, конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності”, – наголосив Сибіга.

Інституту вивчення війни (ISW) в жовтні 2024 року повідомляв, що останнім часом російські війська збільшили кількість систематичних страт українських військовополонених.

4 жовтня 2024 року керівник департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомляв, що російські окупанти стратили 93 українських військових саме на полі бою.

The post Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Викриття агентки білоруського КДБ в Україні: під прикриттям журналістики

В Україні нещодавно викрили та затримали громадянку Білорусі, яка діяла на користь білоруських спецслужб і використовувала журналістську діяльність як прикриття. За даними правоохоронців, жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки.

Затримана є 35-річною громадянкою Білорусі, яка мала тривалий досвід співпраці з білоруським КДБ, що триває з 2015 року. Слідство встановило, що її діяльність була системною і спрямованою на отримання стратегічної інформації, що становить загрозу національній безпеці України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Агентка білоруського КДБ під виглядом журналістки намагалася проникнути до військової розвідки України

В Україні контррозвідка викрила та затримала жінку, яка працювала на спецслужби Республіки Білорусь і діяла під прикриттям журналістської діяльності. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна громадянка виконувала завдання білоруського КДБ та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус представниці медіа.

Слідство встановило, що затримана тривалий час вибудовувала легенду незалежної журналістки, налагоджувала контакти в професійному середовищі, відвідувала публічні заходи та шукала можливості для зближення з військовослужбовцями та посадовцями сектору безпеки й оборони. Основною метою її діяльності було збирання розвідданих, які могли становити інтерес для іноземних спецслужб, зокрема інформації про структуру, персонал і поточну діяльність української розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ТЕЦ-6 на Троєщині: наслідки обстрілу та критична ситуація з теплопостачанням

Після нічного обстрілу Києва зупинила роботу ТЕЦ-6, яка забезпечує теплом весь житловий масив Троєщина. Внаслідок цього район залишився без централізованого теплопостачання. На даний момент станція не подає теплоносій, а технічної можливості швидко перепідключити Троєщину до інших джерел тепла немає.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов повідомив, що ситуація є надзвичайно складною. Мешканці залишилися без опалення та гарячої води, а детальні пояснення причин зупинки станції та перспектив її відновлення поки відсутні.

«На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

Викриття білоруської агентки в Україні: спроба проникнення у військову розвідку

В Україні нещодавно було затримано громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ, прикриваючись журналістською діяльністю. За даними слідчих, 35-річна жінка співпрацювала зі спецслужбами Білорусі ще з 2015 року і мала на меті отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Викриття агентки стало результатом тривалої контррозвідувальної роботи українських силових структур.

Правоохоронці повідомляють, що під прикриттям журналістки вона контактувала з медіаресурсами проросійської спрямованості, що давало їй можливість збирати інформацію та встановлювати контакти в Україні. Досвід роботи з медіа дозволяв їй отримувати доступ до кола осіб, що цікавили спецслужби, та завчасно маскувати свої дії під легальну професійну діяльність.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.