Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.

У мережі знову помітний сплеск нав’язливої реклами онлайн-казино, яку активно поширюють українські Telegram-канали. У таких дописах користувачам обіцяють миттєві виграші за мінімальні суми та майже гарантоване виведення коштів. За повідомленнями людей, які звернулися до редакцій із скаргами, механіка залучення побудована так, щоб за короткий час охопити якомога ширшу аудиторію, а потім — зникнути, не залишивши можливості повернути втрачені гроші.

У рекламних повідомленнях фігурують невеликі суми — зазвичай від 100 до 150 гривень. Саме за такі гроші користувачам пропонують «випробувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або серію бонусних обертань. Завдяки низькому порогу входу оголошення створюють ілюзію безпечної гри та легкого заробітку, хоча насправді такі майданчики часто не мають прозорих правил чи підтвердженої ліцензії.

На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.