Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила про 79 випадків страти українських військовополонених російськими військовими у 24 окремих інцидентах з кінця серпня 2024 року. Більшість таких випадків сталися в районах активних бойових дій під час російських наступальних операцій.
“Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні сьогодні висловила занепокоєння різким збільшенням кількості повідомлень про страти українських військових, захоплених російськими збройними силами. З кінця серпня 2024 року Місія зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих інцидентах”, – йдеться в повідомленні.
Багатьох українських військових, які здалися в полон або перебували під вартою російських збройних сил, було розстріляно на місці. У свідченнях свідків також розповідалося про вбивства неозброєних і поранених українських військових.
Щодо 24 інцидентів Місія отримала та проаналізувала відео- та фотоматеріали, опубліковані українськими та російськими джерелами, які показують страти або трупи. Місія також провела детальні опитування свідків. Інциденти з геолокацією та хронологією вказують на те, що страти, про які повідомляється, відбулися в районах, де тривали російські наступальні операції. Ці повідомлення були оцінені як достовірні.
“Ці інциденти не сталися на порожньому місці. Громадські діячі в російській федерації відкрито закликали до нелюдського поводження та навіть до страти полонених українських військовослужбовців. У поєднанні із широкими законами про амністію такі заяви можуть підбурювати або заохочувати до протиправної поведінки”, – сказала голова Місії ООН Даніель Белл.
Зазначається, що у 2024 році Місія зафіксувала щонайменше 3 такі дзвінки від державних службовців російської федерації, а також низку публікацій у соціальних мережах військових груп, пов’язаних із російськими збройними силами, які, як повідомляється, віддають накази або схвалюють страти.
В ООН наголошується, що міжнародне гуманітарне право забороняє віддавати наказ про те, щоб нікого не залишилося в живих, погрожувати цим противнику або вести бойові дії на цій основі. Оголошення про те, що “не буде пощади” є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином.
“Усі заяви про страту захоплених українських військовослужбовців та публічні заяви, які закликають до таких дій або виправдовують їх, мають бути розслідувані”, – сказав Белл.
Окрім того, в ООН заявляють, що Місія також задокументувала страту українськими Збройними силами пораненого та недієздатного російського солдата у 2024 році.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга коментуючи надані дані про зростання кількості страт росіянами українських військовополонених, заявив, що це може бути одна з найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії.
“Ці звірства вимагають термінових міжнародних дій. Жахливі розстріли росією українських військовополонених демонструють, що Україна протистоїть справжнім звірям. Світ повинен не тільки засудити, а й вжити термінових заходів. Потрібні нові ефективні міжнародно-правові інструменти, конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності”, – наголосив Сибіга.
Інституту вивчення війни (ISW) в жовтні 2024 року повідомляв, що останнім часом російські війська збільшили кількість систематичних страт українських військовополонених.
4 жовтня 2024 року керівник департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомляв, що російські окупанти стратили 93 українських військових саме на полі бою.
The post Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків first appeared on НЕНЬКА ІНФО.
За інформацією джерел, наступна зустріч у форматі Україна–США–РФ може відбутися вже на початку березня в Абу-Дабі. За попередніми даними, головною темою стане підготовка можливої зустрічі на рівні лідерів держав. Йдеться про узгодження параметрів, формату та порядку денного потенційних перемовин між главами країн. Співрозмовники зазначають, що сторони наразі працюють над технічними деталями, зокрема над переліком питань, […]
За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат. Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть […]