Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила про 79 випадків страти українських військовополонених російськими військовими у 24 окремих інцидентах з кінця серпня 2024 року. Більшість таких випадків сталися в районах активних бойових дій під час російських наступальних операцій.

“Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні сьогодні висловила занепокоєння різким збільшенням кількості повідомлень про страти українських військових, захоплених російськими збройними силами. З кінця серпня 2024 року Місія зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих інцидентах”, – йдеться в повідомленні.

Багатьох українських військових, які здалися в полон або перебували під вартою російських збройних сил, було розстріляно на місці. У свідченнях свідків також розповідалося про вбивства неозброєних і поранених українських військових.

Щодо 24 інцидентів Місія отримала та проаналізувала відео- та фотоматеріали, опубліковані українськими та російськими джерелами, які показують страти або трупи. Місія також провела детальні опитування свідків. Інциденти з геолокацією та хронологією вказують на те, що страти, про які повідомляється, відбулися в районах, де тривали російські наступальні операції. Ці повідомлення були оцінені як достовірні.

“Ці інциденти не сталися на порожньому місці. Громадські діячі в російській федерації відкрито закликали до нелюдського поводження та навіть до страти полонених українських військовослужбовців. У поєднанні із широкими законами про амністію такі заяви можуть підбурювати або заохочувати до протиправної поведінки”, – сказала голова Місії ООН Даніель Белл.

Зазначається, що у  2024 році Місія зафіксувала щонайменше 3 такі дзвінки від державних службовців російської федерації, а також низку публікацій у соціальних мережах військових груп, пов’язаних із російськими збройними силами, які, як повідомляється, віддають накази або схвалюють страти.

В ООН наголошується, що міжнародне гуманітарне право забороняє віддавати наказ про те, щоб нікого не залишилося в живих, погрожувати цим противнику або вести бойові дії на цій основі. Оголошення про те, що “не буде пощади” є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином.

“Усі заяви про страту захоплених українських військовослужбовців та публічні заяви, які закликають до таких дій або виправдовують їх, мають бути розслідувані”, – сказав Белл.

Окрім того, в ООН заявляють, що Місія також задокументувала страту українськими Збройними силами пораненого та недієздатного російського солдата у 2024 році.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга коментуючи надані дані про зростання кількості страт росіянами українських військовополонених, заявив, що це може бути одна з найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії.

“Ці звірства вимагають термінових міжнародних дій. Жахливі розстріли росією українських військовополонених демонструють, що Україна протистоїть справжнім звірям. Світ повинен не тільки засудити, а й вжити термінових заходів. Потрібні нові ефективні міжнародно-правові інструменти, конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності”, – наголосив Сибіга.

Інституту вивчення війни (ISW) в жовтні 2024 року повідомляв, що останнім часом російські війська збільшили кількість систематичних страт українських військовополонених.

4 жовтня 2024 року керівник департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомляв, що російські окупанти стратили 93 українських військових саме на полі бою.

The post Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

На Прикарпатті затримали юнака, якого підозрюють у підпалі автомобіля

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Українські прізвища: Відображення історії та культури нації

Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.

Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.

Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

Уточніть, будь ласка, що саме потрібно написати далі:

продовжити попередню новину про інцидент у київському хостелі, чи

створити новий унікальний розширений текст на основі іншого вихідного тексту?

Під час слідства підприємниця звертає увагу на неприпустимість доказів. Наприклад, для перевірки поставленого вугілля вагою 288 тонн прокуратура відібрала лише 1,2 кг проби, тоді як ДСТУ 4096:2002 передбачає мінімальну вибірку не менше 10 кг. Крім того, нові підозри №12025121090000082, №12025120000000144 та №42024122030000145 базуються на свідченнях осіб, які не мали стосунку до поставки товару.

За словами Арсірій, дії прокуратури носять системний характер: кілька проваджень було відкрито в один і той самий день, що свідчить про масовість і штучність звинувачень. Підприємниця переконана, що такі дії серйозно вплинули на її бізнес та участь у державних тендерах.

Ситуація викликає занепокоєння серед місцевих підприємців, які стверджують, що відмовлятися від «відсотків» з тендерів Стрелюку небезпечно — таких компаній швидко ставлять під підозру.

Фінансові зв’язки та походження майна Павла Сича: Під великим питанням

Павло Сич, перший заступник начальника Київської митниці та кандидат на посаду голови Держмитниці, опинився під пильною увагою громадськості через своє елітне майно та автомобілі, що фактично належать його родичам. Це викликає серйозні питання щодо прозорості фінансових зв’язків та джерел походження такого майна. За даними журналістських розслідувань, на тещу Сича зареєстровано будинок у Вишгороді площею 323,7 кв. м, вартість якого складає 8,1 млн грн. Однак згідно з офіційними доходами родини, така покупка видається малоймовірною, що піднімає серйозні питання до прозорості фінансових операцій Сича.

Незважаючи на те, що будинок насправді належить родичці, сам Сич заявляє про свою не причетність до угод з нерухомістю. Однак факт того, що майно зареєстровано на родичів, не може не викликати сумнівів щодо реальних джерел коштів на покупку такого елітного майна. Відомо, що офіційно доходи сім'ї Сича не дозволяли б придбати цей будинок, тому виникає питання про можливі непрозорі фінансові зв'язки.

Ще один будинок, площею 108,6 кв. м у Нових Петрівцях, належить тестю посадовця. Його вартість – 2,3 млн грн. За інформацією джерел, доходів для такої покупки у тестя також не вистачало.

Автопарк кандидата до митниці оформлений на родичів. Мати Сича придбала у 2023 році Suzuki Vitara 2023 року, а Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року належить сестрі посадовця, якою безоплатно користується дружина Сича. Ще одна Toyota Hybrid 2022 року оформлена на батька дружини.

Фактичне користування цим майном Сичем ставить питання щодо прозорості походження активів кандидата на ключову державну посаду, а також потенційного конфлікту інтересів у разі його призначення.