Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

Джонні Депп оголосив про запуск амбітного кінопроєкту — повнометражної англомовної адаптації роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”, в якій він також виконає одну з головних ролей. Незважаючи на численні спроби відомих режисерів, таких як Роман Поланський, Федеріко Фелліні, Террі Гілліам та Баз Лурман, раніше повного англомовного втілення твору на екрані не було. Цей проєкт стане першим, який представить класичний сюжет світовій аудиторії у форматі великого кіно англійською мовою.

Студія IN.2 Film веде роботу над проєктом разом з виконавчими продюсерками Світланою Мігуновою-Далі та Грейс Ло, проте поки не розкриті деталі щодо режисера та повного акторського складу. Попередньо зйомки заплановані на кінець 2026 року, а виробники обіцяють зберегти атмосферу та дух оригінального роману, одночасно адаптуючи його для сучасного кіноглядача.

Цікаво, що співпродюсерки вже тривалий час судяться з Михайлом Локшиним, який у 2024 році випустив російськомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”. Локшин звинувачує Далі та Ло у блокуванні показів його фільму в США, посилаючись на їхні права на англомовну адаптацію.

Ім’я Булгакова в Україні викликає суперечки. Письменнику закидають антиукраїнські погляди та критикують його ставлення до української незалежності. Після початку російської агресії у 2014 році активісти неодноразово вимагали закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Міністр культури Олександр Ткаченко у 2022 році захищав музей, зазначивши, що Булгаков – уродженець Києва, а окремі сумнівні репліки належать персонажам.

Джонні Депп давно висловлював підтримку Україні: ще з 2014 року він підтримував Революцію Гідності, виступав за звільнення Олега Сенцова та відкрито висловлював солідарність після 2022 року.

Майбутня екранізація “Майстра і Маргарити” може стати не лише культурною подією, але й предметом дискусій через історичні суперечки щодо автора в Україні та складну репутацію минулих екранізацій.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.