Росія незаконно використовує український бренд

Представники України наголосили на важливості збереження національної культурної та економічної спадщини. Вони підкреслили, що географічні зазначення є не лише комерційними марками, а й символами регіональної ідентичності та традицій.

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі відбувається в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, передає Мінекономіки.

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф (насправді – тимчасово окупованих територій України) — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської області реєструвати свої бренди та інші об’єкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

У відомстві наголошують, що Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії: “Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутків інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

“росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”.

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) — це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі — у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року — з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.

Схожі статті

День пам’яті святого Ігнатія Богоносця: духовна спадщина одного з Отців Церкви

Сьогодні православні християни вшановують пам’ять святого священномученика Ігнатія Богоносця — видатного діяча раннього християнства, чия постать має особливе значення для формування церковної традиції. Він жив наприкінці I — на початку II століття та належав до найближчого духовного кола апостольських учнів, адже, за церковним переданням, був наставлений самим апостолом Іваном Богословом.

Ігнатій Богоносець входить до числа Апостольських Отців — перших християнських учителів, які безпосередньо спілкувалися з апостолами і передавали їхнє вчення наступним поколінням. Він обіймав служіння єпископа Антіохії, одного з найважливіших духовних центрів тогочасного світу. Саме в Антіохії, як свідчать історичні джерела, послідовників Ісуса Христа вперше почали називати християнами, що підкреслює особливу роль цього міста в історії Церкви.

Ігнатію приписують сім послань до християнських спільнот у Римі, Ефесі, Смирні, Філадельфії, Магнезії та лист до єпископа Полікарпа. У своїх текстах він закликав вірян до любові, смирення, терпіння та незламної віри, особливо в часи переслідувань.

За правління імператора Траяна, під час чергової хвилі гонінь на християн, Ігнатія заарештували. Його етапували з Антіохії до Рима, де він прийняв мученицьку смерть — за переказами, був відданий на розтерзання диким звірам у Колізеї. Свою загибель святий сприйняв як свідчення віри та повне єднання з Христом.

З цим днем пов’язано чимало народних спостережень. Ясна й морозна погода вважається ознакою короткої та м’якої зими. Туман обіцяє швидку відлигу, а замерзлі річки — тривалі морози. За народними віруваннями, цього дня не рекомендують позичати гроші або давати в борг, аби не накликати фінансові труднощі. Також існує застереження щодо купівлі взуття — вважалося, що така покупка може принести негаразди.

У день святого Ігнатія віряни моляться про захист від злих сил, мир у родині, духовне зміцнення та добробут оселі. Вважається, що святий оберігає дім від нещасть і допомагає тим, хто шукає підтримки у складні моменти життя.

Крадіжка коштовностей на сотні тисяч євро в Одесі: інцидент із благодійною метою

Російська опозиційна блогерка Вероніка Бєлоцерковська повідомила про зникнення коштовностей великої вартості під час свого перебування в Одесі. За її словами, інцидент стався у бутик-готелі «Фредерік Коклен», де вона зупинилася напередодні поїздки до Дніпра. Саме там планувався благодійний аукціон, на якому блогерка мала намір продати частину особистих прикрас, а виручені кошти передати на потреби Збройних сил України.

Бєлоцерковська розповіла, що перевозила із собою коштовності та предмети люксового сегмента загальною вартістю приблизно 200–300 тисяч євро. Після короткої відсутності вона повернулася до номера та помітила зникнення кількох цінних речей. Серед викраденого, за її словами, була сумка бренду Chanel та інші аксесуари, які мали значну матеріальну й колекційну цінність.

Бєлоцерковська заявляє, що підозрює у крадіжці працівників готелю. За її словами, доступ до номера мали лише співробітники, які займалися прибиранням. Вона запропонувала адміністрації провести перевірку персоналу за допомогою детектора брехні, однак, як стверджує блогерка, отримала відмову.

Інцидент, за словами Бєлоцерковської, стався 14 грудня. Відтоді, попри звернення та публічний розголос, жодну з викрадених речей не було знайдено. Блогерка зазначає, що для неї ця ситуація особливо болісна, адже коштовності мали стати внеском у допомогу українській армії.

Наразі офіційних коментарів від представників готелю щодо звинувачень не оприлюднено. Ситуація викликала активне обговорення у соцмережах, де користувачі закликають до прозорого розслідування та з’ясування всіх обставин інциденту.

Вимушене повернення ВПО до прифронтових зон: наслідок бідності та нестачі підтримки

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

Спокійна погода без сюрпризів: якими будуть вихідні 20–21 грудня в Україні

Погодні умови в Україні у суботу та неділю, 20 і 21 грудня, залишатимуться рівними та передбачуваними. Атмосферна ситуація істотно не зміниться, адже над територією країни й надалі переважатиме вплив антициклону. Саме він забезпечить відсутність різких температурних коливань і майже повну тишу в погодному сенсі.

За прогнозами синоптиків, опади у ці дні малоймовірні. Небо переважно буде затягнуте хмарами, проте без дощу чи снігу. Сонячних прояснень очікується небагато, тому дні виглядатимуть похмурими й сірими, що є типовим для цього періоду року.

Температурний режим упродовж 20–21 грудня буде помірним. У більшості регіонів України вдень очікується від 0 до +4 градусів. У західних і південних областях повітря прогріватиметься сильніше — до +3…+7 градусів. Найвищі показники прогнозують у Криму, де температура може сягнути +9 градусів.

У Києві на вихідних також обійдеться без істотних опадів. Денна температура в столиці коливатиметься в межах +1…+3 градусів. Через хмарність і можливі тумани збережеться відчуття сирості, однак загалом погодні умови будуть досить комфортними для прогулянок і повсякденних справ.

Синоптична ситуація 21 грудня істотно не зміниться, однак цей день має символічне значення. Саме в неділю припадає зимове сонцестояння — найкоротший світловий день року. Після цього ніч поступово скорочуватиметься, а день почне подовжуватися.

Хоча ці зміни ще майже непомітні, для багатьох вони мають важливе психологічне значення. З 21 грудня починається повільний, але незворотний рух до весни — і це нагадування про те, що світлий період року вже попереду.