Родина Романа Маселка купує нерухомість під час війни на кошти невідомого походження

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання “Закон і бізнес”, пов’язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Схожі статті

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

Ольга Фреймут у Лісабоні: рідкісна фотосесія з молодшою сестрою

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Підозра у розтраті мільйонів: у Львові розслідують закупівлі захисних костюмів для рятувальників

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Бюро економічної безпеки перевіряє закупівлі одеського КП “СМЕП” у 2024 році

Бюро економічної безпеки України проводить досудове розслідування щодо обставин закупівель, які здійснювало комунальне підприємство «СМЕП» в Одесі у період із серпня по грудень 2024 року. У центрі уваги слідства — тендерні процедури, пов’язані з придбанням технічного обладнання для потреб міської інфраструктури, зокрема систем енергозабезпечення та супутніх компонентів.

За матеріалами перевірки, правоохоронці аналізують можливі порушення принципів прозорості та конкурентності під час проведення публічних закупівель. Розглядаються версії щодо завищення очікуваної вартості товарів, а також потенційної координації дій між окремими учасниками торгів. Слідство вивчає документацію тендерів, умови договорів і фактичне виконання зобов’язань постачальниками.

Перші підозрілі епізоди стосуються тендеру, в якому за право постачання змагалися компанії «Грінпіс» та «Інаут». Найнижчу ціну запропонувала компанія «Грінпіс» — 191,5 тисячі гривень за одиницю. Однак замовник скасував закупівлю, посилаючись на «відсутність потреби в товарі». При цьому «Грінпіс» є реальною одеською компанією, що виробляє та імпортує електротехнічне обладнання під брендами LogicFox і LogicPower.

Уже за місяць КП «СМЕП» оголосило новий тендер на 25 джерел безперебійного живлення. Єдиним учасником і переможцем стала компанія «Лайт енерджі плюс», засновником і власником якої є Геннадій Сандул. Першу партію обладнання підприємство поставило за ціною 194 тисячі гривень за одиницю.

Надалі «Лайт енерджі плюс» виграла ще кілька тендерів, оголошених у грудні. У цих закупівлях ціна одного безперебійника зросла майже до 300 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 23 мільйони гривень за п’ятьма контрактами.

Ще одним переможцем стала компанія «Грейт Селлер», власником і керівником якої є Сергій Дмитрієв. Підприємство було зареєстроване у вересні 2024 року і вже в жовтні отримало перший контракт на постачання безперебійників для світлофорів. За цим договором було поставлено 13 одиниць обладнання за ціною 292,3 тисячі гривень за штуку. До кінця року компанія уклала ще два договори, продавши загалом 19 безперебійників. Сумарна вартість контрактів склала майже 9 мільйонів гривень.

Суд надав детективам БЕБ дозвіл на доступ до даних мобільних операторів щодо десяти ключових фігурантів справи. Йдеться про посадових осіб, відповідальних за проведення закупівель, а також керівників приватних компаній, які перемагали в торгах. Слідчі отримали доступ до історії дзвінків, SMS, даних базових станцій для визначення можливих місць зустрічей, а також до листування в месенджерах і електронній пошті.

Під час аналізу структури власності переможців слідство звернуло увагу на те, що первинним засновником і бенефіціаром компанії «Лайт енерджі плюс» був Олександр Мухаметін. Раніше він був співзасновником щонайменше трьох компаній, які потрапили під санкції РНБО, а також фігурує в низці журналістських розслідувань, пов’язаних із масовим переоформленням компаній на іноземних громадян.

Зокрема, журналісти встановлювали, що Мухаметін отримував нотаріальні довіреності для придбання десятків українських компаній, частина з яких раніше належала колишньому народному депутату Вадиму Рабіновичу. Сам Мухаметін, за відкритими даними, був засновником або співзасновником понад сотні юридичних осіб, з яких згодом виходив або продавав частки.

Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи перевіряють усі обставини закупівель, зв’язки між фігурантами та можливу причетність посадовців комунального підприємства до реалізації схеми.