РФ залежна від КНДР і Китаю, бо виснажила запаси радянської зброї

Російська армія практично вичерпала свої старі склади з радянською технікою й боєприпасами. Про це йдеться у свіжому аналітичному дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке цитує видання Financial Times.

Згідно з логістичними даними, з 2022 року постачання техніки з головних складів РФ різко скоротилися — з 242 тис. тонн у перший рік війни до прогнозованих 119 тис. тонн у 2025-му. Це фактично повернення до довоєнного рівня, що свідчить про виснаження радянських резервів.

Аналітик KSE Павло Шкуренко зазначає: “Росія зараз відправляє менше матеріалів на відновлення та ремонт, ніж можуть обробити їхні ж ремонтні станції”.

Російська армія намагається компенсувати нестачу техніки, вводячи в дію законсервовані зразки танків, включно з Т-72, Т-80 та навіть Т-54 1940-х років.

Однак військовий експерт Франц-Стефан Ґаді застерігає від завчасних висновків: “Зменшення поставок не означає втрати боєздатності. Росія витрачає великі кошти на створення нових запасів”.

Аналітика також свідчить про різке зростання залежності Росії від зовнішніх партнерів — насамперед КНДР і Китаю.

У 2024 році 52% усіх вибухових речовин, які потрапили в Росію, надійшли через порт Находка — саме цим маршрутом КНДР перекидає вантажі. До війни таких постачань не було зовсім. Загальний обсяг — 250 тис. тонн.

Аналітик KSE Лукас Райзінгер наголошує: “Залежність від Північної Кореї — це вражаючий контраст з образом самодостатності, який Росія проєктує назовні”.

За оцінками ГУР, 40% усіх російських боєприпасів зараз — північнокорейського походження. Сеул повідомляє про 28 тисяч контейнерів, які Пхеньян вже відправив до РФ.

Ґаді додає: “Ці поставки дають змогу Росії підтримувати ритм ударів по Україні, зберігаючи свої якісні запаси для потенційного конфлікту з НАТО”.

У даних KSE зафіксовані також 13 тис. тонн вибухових речовин іранського походження.

А от Китай, хоч і офіційно не постачає летальної зброї, став критично важливим джерелом для російського ВПК. Із 2021 року поставки з прикордонних регіонів Китаю до російських оборонних підприємств зросли вдвічі — до понад 3 млн тонн.

Китай забезпечує Росію обладнанням та компонентами, які критично потрібні для функціонування її військової машини”, — підсумовує Райзінгер.

Незважаючи на офіційні заяви про повну самодостатність, Москва дедалі більше перетворюється на залежного клієнта своїх ізольованих союзників, без яких вона вже не здатна підтримувати темп війни.

Схожі статті

Розслідування інциденту в Гуляйполі: військові та правоохоронці перевіряють інформацію

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського. За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних […]

Дзеркальне селфі Соні Кіперман стало темою обговорень у мережі

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.

З 1 січня в Україні змінюються правила бронювання працівників: ключовим фактором стане рівень зарплати

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.