Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній

Російська окупаційна влада на захоплених територіях України проводить масові конфіскації житла, оголошуючи квартири українців “безхазяйними” та передаючи їх новим мешканцям з РФ. Як пише The Wall Street Journal, цим супроводжується програма переселення етнічних росіян у Маріуполь, що відкриває ринок нерухомості для пов’язаних із Кремлем будівельних компаній.

За даними видання, тисячі квартир у місті вже визнано “безхазяйними”, а колишні власники стикаються з перепонами у поверненні, підтвердженні права власності або отриманні компенсацій. Для переселенців з Росії діють пільгові умови — зокрема, іпотека під 2% на новобудови.

Подібна стратегія, коли місцевих жителів заміщують етнічними росіянами, вже реалізовувалася Москвою раніше. Після захоплення Маріуполя окупанти почали розпродаж квартир мешканців, що втекли, іноді за копійки. Поки робітники розчищали завали, ріелтори скуповували нерухомість, а приїжджі з РФ оформлювали покупки.

Так, росіянка з Сибіру придбала квартиру, яка потребувала лише невеликого ремонту, і планує провести там пенсію. Тимчасово вона здаватиме житло москвичці, яка вже працює в Маріуполі.

Колишній мешканець міста Олександр Носоченко розповів, що його дачу на березі моря зайняв російський військовий. Через ризик мобілізації він не може приїхати за компенсацією, а його дружина відмовляється повертатися з принципових причин.

Особливим символом перетворення міста став “Будинок з годинником” — пам’ятка Маріуполя, яку окупанти включили до плану реконструкції. Спершу мешканцям пообіцяли квартири у новій будівлі, зведеній на його місці, але згодом змінили закон і дозволили лише переселення в будь-яку іншу точку міста.

Мешканка Олена Пудак розповіла, що її матері відмовили у в’їзді до Росії, коли вона спробувала приїхати за компенсацією. Пудак вважає, що окупаційна влада навмисно блокує доступ тим, хто має майнові претензії.

Хоча російські медіа показують відео “відбудованого” Маріуполя, реальність інша. За свідченнями місцевих, ремонти проводять лише на центральних вулицях для картинки, а камери привозять спеціально для зйомок. У той час чимало людей досі мешкає в напівзруйнованих квартирах, де стіни ледь тримаються.

Маріуполь перебуває під окупацією вже понад три роки, і, за оцінками журналістів, програма “відбудови” насправді стала інструментом перерозподілу житла та зміни демографічного складу міста.

Схожі статті

Розслідування інциденту в Гуляйполі: військові та правоохоронці перевіряють інформацію

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського. За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних […]

Дзеркальне селфі Соні Кіперман стало темою обговорень у мережі

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.

З 1 січня в Україні змінюються правила бронювання працівників: ключовим фактором стане рівень зарплати

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.