П’ять головних загроз від “мирної” спецоперації Кремля у Стамбулі

Кремль знову йде в атаку — цього разу не ракетами, а переговорами. Політолог Андрій Миселюк попереджає: за лаштунками гучних заяв про мир Путін готує нову спецоперацію — спеціальну переговорну операцію (СПО). Її мета — не досягти компромісу, а нав’язати світу кремлівський сценарій завершення війни. І ключовим майданчиком для реалізації цього плану має стати Стамбул.

На тлі можливого повернення Трампа до Білого дому російський диктатор намагається ще раз використати його слабкості, як це вже сталося у 2018-му в Гельсінкі. Тоді світ побачив приниженого американського президента, а Путін вийшов із зустрічі переможцем. І тепер він готовий до реваншу — вже проти всього Заходу, з Україною на передовій цієї спецоперації.

ПУТІН РОЗПОЧИНАЄ СПО — СПЕЦІАЛЬНУ ПЕРЕГОВОРНУ ОПЕРАЦІЮ

Для того, щоб зрозуміти масштаб цих небезпек, треба з самого початку розуміти ключове: це історія не про дипломатію, Путін в Стамбулі готує масштабну спецслужбістську операцію. Завдання цієї операції — роз’єднати головних противників (Україна, США, Європа), унеможливити їхню скоординовану протидію Москві й нав’язати ключовому актору — президентові Трампу — свої підходи до завершення війни в Україні. З подальшою реалізацією цих підходів на практиці.

Про те, за допомогою яких інструментів й засобів Путін буде перегравати Трампа і на які точки вразливості американського президента буде тиснути, свого часу я по полицях розклав перед їхньою зустріччю у Гельсінкі у 2018 році. Так воно й вийшло – тоді їхній спаринг закінчився ганебною поразкою для Трампа.

З того часу досвідчений гебіст Путін ще краще вивчив Трампа зі всіма його вразливостями та слабкими сторонами. Й, поза всяким сумнівом, до нового спарингу з ним (й до особистого, й до заочного) у Стамбулі готовий. З тим, щоб повторити стосовно нього свій успіх в Гельсінкі.

Але для нас зараз важливіше те, які серйозні загрози виникли перед нашою країною після раптових і невідворотних прямих переговорів з РФ про умови миру цього четверга в Стамбулі.

Після побачення з Путіним у Гельсінкі Трамп виглядав жалюгiдноFullscreen
Після побачення з Путіним у Гельсінкі Трамп виглядав жалюгiдно
Фото: NBC News

Отже, ось перелік п’яти таких найбільших загроз.

  1. Загроза опинитися у переговорах з Москвою сам на сам без дієвої підтримки європейських союзників.
  2. Одночасний тиск на президента Зеленського з боку Путіна і Трампа з тим, щоб в узгодженні шляху на закінчення “гарячої фази” війни й війни в цілому Україна швидко погодилась на прийнятний для Росії (й проблемний для України) компроміс без отримання надійних гарантій безпеки.
  3. Згода США на часткове зняття санкцій проти РФ у якості винагороди за добру волю й “миротворчість” Путіна, готовність російського президента піти на не принципові для РФ гуманітарні поступки (обмін полоненими, доступ представників окремих міжнародних організацій на лінію фронту тощо) до того, як будуть зафіксовані умови миру й визначений чіткий механізм моніторингу можливих порушень цих умов Росією.
  4. Згода адміністрації Трампа на припинення або суттєво обмеження підтримки України у якості винагороди за готовність Путіна підтримати введення режиму припинення вогню – із тим, щоб ця згода почала діяти відразу після початку дії режиму припинення вогню.
  5. Реалізація росіянами в Стамбулі серії провокацій для різкого зриву процесу переговорів одночасно з проведенням масштабних пропагандистської та медійної кампаній зі звинуваченням України у зриві цих переговорів.

Це, звичайно, не вичерпний перелік серйозних загроз і викликів, які виникли перед нашою країною після того, як минулими вихідними Путін і Трамп у чотири руки протиснули стамбульський переговорний трек 15 травня.

Час для підготовки ефективних відповідей на них — дуже обмежений.

Враховуючи наявність в офіційного Києва багаторічного досвіду відстоювання інтересів України в умовах війни з Росією (починаючи з 2014 року), є підстави сподіватися, що нашим перемовникам у Стамбулі удасться зірвати нехай грамотну, але все ж таки шаблонно-трафаретну чергову спеціальну операцію спецслужбіста Путіна радянської школи.

Так само як нашим Силам оборони за підтримки всього суспільства вдалося зірвати його спеціальну військову операцію.

Схожі статті

Пропозиція Національного банку України щодо нових податків на непріоритетний імпорт: крок до зменшення бюджетного дефіциту

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

Світле святкування у родині Лесі Нікітюк: хрещення сина в Михайлівському Золотоверхому соборі

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Корупційні схеми у Національній поліції: Витягування коштів з ухилянтів та СЗЧ

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.

Життя та майно начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна: службове житло та автівка брата

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.