Путін несподівано запропонував переговори з Україною — Зеленський відповів

Уперше з початку повномасштабного вторгнення Володимир Путін публічно заявив про готовність до двосторонніх переговорів з Україною. Його слова прозвучали на тлі ультиматуму США щодо припинення підтримки мирного процесу у разі відсутності прогресу найближчим часом.

Як повідомляє Reuters, Путін виступив із неочікуваною ініціативою — запропонував обговорити з українською стороною, зокрема, питання ненанесення ударів по цивільній інфраструктурі. Хоча Володимир Зеленський прямо не відреагував, він дав зрозуміти: Україна “готова до будь-якої розмови”, якщо йдеться про реальне припинення вогню.

Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив: Путін мав на увазі саме прямі переговори з Києвом. За його словами, Росія “не закриває двері для пошуку мирного врегулювання” і навіть веде діалог зі США.

“Ми позитивно ставимося до будь-яких мирних ініціатив. Сподіваємося, що й Київ налаштований подібно”, — сказав Путін, уникаючи конкретики.

Риторика Москви різко змінилася після того, як президент США Дональд Трамп і державний секретар Марко Рубіо заявили, що готові припинити мирні зусилля, якщо переговори не дадуть результатів упродовж кількох днів. За словами Трампа, “угода може бути підписана вже цього тижня”, і саме на неї він покладає великі надії.

Зеленський, попри обережну риторику, підтвердив участь України в міжнародних переговорах зі США та країнами ЄС. Зустріч відбудеться в середу в Лондоні. Очікується, що ключовими темами стануть припинення вогню, формат можливої миротворчої місії та гарантії безпеки.

Нагадаємо, останній раунд прямих контактів між Україною та РФ відбувся ще у перші тижні повномасштабної війни у лютому-березні 2022 року. Відтоді Київ неодноразово заявляв, що готовий до перемовин лише після повного виведення російських військ та відновлення територіальної цілісності.

Схожі статті

Теракт у Дарницькому районі: нові подробиці про вибухи та розслідування

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Події та традиції 12 грудня: церковні вшанування, професійні свята й наближення новорічного періоду

У церковному календарі цього дня згадують святого Спиридона, єпископа Трімитійського — одну з найшанованіших постатей православ’я. Його служіння припало на IV століття, і саме той період увійшов в історію численними переказами про чудеса, зцілення та невтомну допомогу людям. Спиридона вшановують як покровителя знедолених, мандрівників, тих, хто потребує підтримки у скрутних життєвих обставинах. Для багатьох вірян день його пам’яті є часом молитви, звернення по заступництво та подяки за здійснені благодіяння.

12 грудня має й світське наповнення. У різні роки саме на цю дату припадають професійні свята, присвячені працівникам окремих галузей, що підкреслюють внесок фахівців у розвиток держави та суспільства. Такі події створюють можливість вшанувати працю людей, що виконують важливі функції у сфері економіки, інфраструктури, культури або безпеки. Для багатьох колективів це день, коли підбивають підсумки року, аналізують досягнення та планують завдання на майбутнє.

У народній традиції цей день пов’язували з певними заборонами:• не варто носити старий чи брудний одяг;• не можна лихословити та займатися ворожінням;• не рекомендується виносити з хати сміття, щоб не винести добробут.

Наші предки уважно спостерігали за природою:• горобці стелять гнізда пір’ям — до морозної зими;• похмурий ранок — весна буде ранньою;• худоба сама повертається до стійла — чекай снігопаду;• іній на деревах у похмуру погоду — таким буде й Новий рік.

Вважалося, що люди, народжені цього дня, мають гармонійний характер і легко досягають успіху в різних справах. Іменини сьогодні святкують Олександри, а талісманом цього дня є діамант — символ сили, цілеспрямованості та внутрішньої енергії.

Цього дня у світі відбулося чимало знакових подій:• 1674 — у Києво-Печерській друкарні виходить перший нарис історії України «Синопсис»;• 1792 — Людвіґ ван Бетховен бере урок композиції у Гайдна;• 1901 — Гульєльмо Марконі проводить перший трансатлантичний радіосигнал;• 1991 — Верховна Рада скасовує кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки;• 2007 — у Дніпропетровську розпочинається суд над маніяком Сергієм Ткачем;• 2008 — Швейцарія приєднується до Шенгенської зони.

12 грудня в Україні вшановують Сухопутні війська — найбільший і найпотужніший компонент Збройних сил України. Їхня роль у захисті держави особливо важлива з 2014 року, коли почалася російська агресія. Сухопутні війська виконують ключові бойові завдання та забезпечують обороноздатність країни.

Цього дня також відзначають:• Всесвітній день загального медичного забезпечення — нагадування про право кожної людини на доступну медицину;• Міжнародний день нейтралітету — важлива дата, що підкреслює значення політики миру та стабільності;• День працівників роздрібної торгівлі — вшанування тих, хто забезпечує наш побут;• Міжнародний день перевірки звуку — дата з жартівливою назвою 12/12, відомою серед музикантів як «one-two, one-two».

12 грудня — день, що поєднує у собі історію, духовність, професійні свята та турботу про світову безпеку.

Безконкурентні дорожні контракти в столиці та питання прозорості закупівель

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.