Публічна критика участі артистів у концерті “Єдиний квартал”: Павло Розенко висловив занепокоєння через політичні та етичні аспекти

Співачка Джамала, яка днями зустрілася з родиною у Стамбулі, привернула увагу шанувальників несподіваною зміною іміджу. Артистка вирішила тимчасово відійти від свого звичного образу брюнетки та приміряти яскравий блонд, кардинально оновивши стиль. У цьому перевтіленні їй допоміг відомий візажист Єгор Андрюшин, разом із яким Джамала створила ефектне відео для Instagram. Ролик миттєво зібрав тисячі вподобань і викликав активне обговорення серед підписників.

У відео артистка спершу з’являється у природному вигляді — з темним волоссям, мінімальним макіяжем і стриманим, добре впізнаваним стилем. Проте вже за кілька миттєвостей трансформація стає очевидною: на екрані постає зовсім інша Джамала — із світлим волоссям, акцентним макіяжем і впевненим поглядом, що підкреслює новий характер образу. Контраст між початковою та фінальною версією вражає своєю різкістю та водночас гармонійністю.

У підписі до відео команда майже не розкриває деталей, зберігаючи інтригу щодо того, чи стане новий образ частиною майбутнього проєкту співачки. Натомість у коментарях розгорілася справжня дискусія. Шанувальники не шкодують компліментів і пишуть, що Джамала з блондом виглядає значно ніжнішою і водночас більш «зірковою». Користувачі зізнаються, що спочатку взагалі не впізнали співачку, а дехто пише: «Зовсім інша людина, дуже гарне перевтілення», «Шикарне перевтілення, набагато краще, жіночніше».

Частина підписників помітила схожість Джамали у новому образі з іконами світової поп-сцени. У коментарях її порівнюють то з Шер, то з Мадонною, то з Леді Гагой, зазначаючи, що в такому стилі вона легко могла би вийти на сцену будь-якої світової премії: «Ого, це ніби з типажа Шер зробили Мадонну», «Джамалі дуже йде блонд, схожа на Гагу і помолодшала на багато років», «Lady Gaga, is that you?».

Для Єгора Андрюшина це далеко не перший зірковий експеримент, але саме перевтілення Джамали викликало особливий резонанс. Візажист відомий тим, що перетворює знаменитостей на максимально неочікувані версії самих себе, і цього разу ефект виявився настільки сильним, що частина фанів у коментарях прямо закликає співачку залишитися блондинкою хоча б на якийсь час.

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.