У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.
Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.
Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.
Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.
США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.
“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.
“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.
У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.
На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.
Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.
Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.
Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.
Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.
Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.
НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.
За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]