Постаті в тіні “плівок НАБУ”: хто опинився у фокусі нової антикорупційної хвилі

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

Схожі статті

Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

У політичних колах активно обговорюють обставини арешту ексміністра енергетики Галущенка та можливий міжнародний контекст цієї справи. За інформацією джерела в Офісі Президента, дії НАБУ та САП могли бути пов’язані з ширшим переговорним треком за участі США. За словами співрозмовника, арешт відбувся не лише в межах внутрішнього антикорупційного процесу, а й на тлі активізації контактів із […]

Сучасні технології в агросекторі: шлях до ефективності та сталого розвитку

Агросектор стрімко змінюється під впливом інновацій, цифровізації та глобальних викликів. Зростання населення планети, кліматичні зміни й потреба у раціональному використанні природних ресурсів змушують виробників переосмислювати традиційні підходи до ведення господарства. Сучасні технології відкривають нові можливості для підвищення врожайності, зменшення витрат і мінімізації впливу на довкілля.

Одним із ключових напрямів розвитку є впровадження точного землеробства. Завдяки GPS-навігації, супутниковому моніторингу та безпілотним літальним апаратам аграрії можуть отримувати детальну інформацію про стан ґрунтів, рівень вологості, поширення шкідників і хвороб рослин. Це дозволяє застосовувати добрива й засоби захисту лише там, де це справді необхідно, що значно скорочує витрати та зменшує хімічне навантаження на екосистему.

Міністр наголосив, що частина суспільства не проводить паралелі між використанням російської мови та ракетними ударами з боку РФ. На його переконання, це свідчить про проблеми з формуванням світоглядних орієнтирів.

«Якщо у людей не корелюється приліт ракети з російською мовою, то в неї є певні проблеми з причинно-наслідковими зв’язками. І це питання освіти», — заявив Лісовий.

Він також зазначив, що відповідальність за мовну ситуацію в закладах освіти лежить не лише на педагогах, а й на органах місцевого самоврядування, які призначають керівників шкіл. На його думку, вибір громадян під час місцевих виборів також впливає на кадрові рішення у сфері освіти.

Міністр звернув увагу на те, що українці часто обурюються присутністю російськомовних викладачів у школах, однак не завжди пов’язують це з рішеннями місцевої влади.

«І це теж проблема з причинно-наслідковими зв’язками», — підкреслив очільник МОН.

Колишній очільник Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін: професійний шлях і суспільний резонанс

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Магія ранкового натхнення: як початок дня впливає на наше життя

Ранок — це той особливий час, коли ще панує тиша, а світ навколо ніби тільки прокидається. Від того, як ми проведемо перші години після пробудження, часто залежить не лише настрій на весь день, а й продуктивність, креативність та внутрішній стан гармонії. Дослідження показують, що люди, які виділяють час для ранкових ритуалів — від короткої медитації до легкої фізичної активності або планування дня — відчувають значно менше стресу та легше справляються з щоденними викликами.

Ключовим елементом ранкового успіху є свідоме налаштування себе на позитивну хвилю. Це може бути проста практика вдячності, коли ми замислюємося над тим, за що сьогодні можемо бути вдячними, або ведення щоденника, де записуємо свої цілі та наміри. Подібні дії допомагають не лише структурувати думки, а й розвивати емоційну стійкість.

Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.