Показова страта в Одесі: розстріл серед білого дня

Розстріл відомого одеського активіста Дем’яна Ганула шокував не лише місцевих мешканців, а й усю країну. Напад стався 14 березня, у розпал дня, у багатолюдному місці, неподалік зупинки громадського транспорту та житлових будинків.

Саме вбивство побачили мільйони людей – запис із вуличних відеокамер швидко потрапив до соціальних мереж. На “ролику” – Дем’ян, який нерухомо лежить біля дверей магазину. Активіст ще живий. Поруч із ним стоять невідомі чоловік та жінка – мабуть, просто перехожі. Вбивця розміреним кроком із пістолетом у руках підходить до Дем’яна, робить контрольний постріл у голову і на очах очевидців спокійно йде…

Це виглядає настільки абсурдним, ніби постановочний кадр. Проте все виявилося реальним – виття поліцейських сирен, перекриті вулиці та автоматники на кожному розі…

Вже за кілька годин на зловмисника вдягли кайданки: у соцмережах з’явилося відео затримання. Трохи розгублений чоловік плутано відповідає на запитання: “Ім’я? Військове звання? Зброя?”… За даними слідства, фігурант – 46-річний дезертир, який перебуває у розшуку з кінця лютого поточного року. У поліції припускають: він не повернувся на місце служби саме для того, щоб ретельно підготувати вбивство.

У слідства є кілька версій: вбивство на замовлення, скоєне у зв’язку з професійною, громадською діяльністю активіста, причетність російських спецслужб, а також – особиста неприязнь.

Варто визнати, що ворогів у 31-річного Ганула було хоч греблю гати. Свою громадську діяльність уродженець Кіровоградської області розпочав наприкінці 2013-го, у 2014–2016 роках очолював в Одесі силовий блок “Правого сектору”. Був учасником низки заходів, серед яких – “сміттєві люстрації”, патріотичні марші та ще ряд подій, пов’язаних із протистоянням “антимайдану”. Серед них – масові заворушення 2 травня 2014 року.

Після виходу з “Правого сектору” Ганул створив громадську організацію “Вуличний фронт”. Брав участь у публічних акціях із закриття наркоточок в Одесі, у протестах проти забудови Літнього театру, зелених зон та узбережжя Чорного моря. Відомий як волонтер, екоактивіст, зоозахисник, затятий борець з імперською та радянською символікою – особисто зривав деяку з них… Він жорстко реагував на антиукраїнські настрої, знаходив “любителів Росії”, кривдників військових та змушував просити вибачення під відеозапис.

Водночас не можна не визнати, що Ганула знають і за іншими, не дуже втішними для нього “епізодами”. Наприклад, його звинувачували у ксенофобських висловлюваннях на адресу представників національних меншин, затримували у машині з боєприпасами – тоді активіст стверджував, що авто – не його. У 2023 році він заявив, що його побили військові через претензії стосовно “машини для фронту”. Складно сказати, що саме тоді сталося, але справа потихеньку затихла.

Торік у липні Ганул писав у соцмережах, що Басманний суд Москви заочно заарештував його за кількома статтями Кримінального кодексу РФ.

Чоловік стверджував, що після низки акцій із захисту честі військових ЗСУ отримує чимало погроз, а в інтернеті, у відкритому доступі, виявилася особиста інформація про його рідних.

На різних російських інформаційних ресурсах оголосили нагороду за його “голову”. Тоді громадський діяч звернувся до СБУ з проханням надати охорону (через кілька місяців було затримано замовника замовного вбивства, однією з цілей якого був саме Дем’ян; обвинувачений зараз у в’язниці й правоохоронці стверджують, що більше прохань про захист від Ганула не надходило).

Кілька місяців тому він став батьком, і душі не чув у маленькій доньці. На фото, викладених в Instagram, Дем’ян на руках зі своєю крихіткою. Текст до фото доводить до сліз: “Я розумію, материнство – це не тільки про кохання та ніжність, це також про виснаження та жертви. Тому підтримка для жінки титанічно необхідна, вона може виявлятися в чому завгодно, але без неї ніяк. Народжуйте дітей, любіть своїх дружин, ходіть до української церкви”.

Як розповіли друзі Ганула, він не був впевнений у своїй безпеці, а з народженням доньки його занепокоєння ще більше посилилося. За словами активістів, знаючи, що ходить “по лезу бритви”, Дем’ян нещодавно змінив місце проживання. Але це, як бачимо, не допомогло. У День українського добровольця, на проспекті Українських героїв – показово застрелено активіста з яскраво вираженою проукраїнською позицією. Хто б не був замовником вбивства та якими б не були мотиви злочинців, вони зробили великий подарунок ворогам України.

Лариса Козова

The post Показова страта в Одесі: розстріл серед білого дня first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.