Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

У чому переваги?

Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

Але є й зворотний бік

Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

Що кажуть дослідження

Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

  • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

  • При швидкості 2х — знижується помітно.

  • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

Вік має значення

Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

А як щодо довгострокового впливу?

Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

І, зрештою, задоволення

Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

Схожі статті

Три затриманих за викрадення чоловіка та пограбування в Харкові

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Декларації родини Коваль: розкішне майно та робота в університетах

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Критика законопроєкту №14025: як нові правила можуть вплинути на українських користувачів онлайн-платформ

Законопроєкт №14025, що стосується оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, викликав серйозні зауваження від компанії OLX. Вони виступили з жорсткою критикою та закликали парламент до доопрацювання документа. Як зазначає пресслужба компанії, запропоновані зміни можуть мати серйозні негативні наслідки для звичайних громадян, які час від часу продають свої речі через інтернет, а не для великих бізнесів, на яких, на думку авторів законопроєкту, цей закон і мав би бути спрямований.

Однією з основних проблем, яку піднімає компанія, є вимога платити податки навіть за разовий продаж товару, наприклад, книги чи куртки. У новій редакції закону така операція буде вимагати від продавця або сплати податку, або проходження складних бюрократичних процедур для повернення податків через податкову службу. Це, в свою чергу, може значно ускладнити процес продажу для звичайних людей, яких не можна порівнювати з професійними підприємцями.

Компанія також попереджає: додаткові бюрократичні кроки та витрати при сплаті податків підвищать ціни і на вживані речі. Водночас OLX підтримує ідею податкової прозорості й узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС, але пропонує конкретні зміни до проєкту: винятки для приватних осіб при річному обсязі продажів до 2000 євро, поетапне впровадження норм та діалог із ринком перед ухваленням закону.

OLX закликає уряд і парламент врахувати думку платформи та користувачів, аби не загнати ринок онлайн-торгівлі в тінь і не погіршити захист покупців.

Немає стимулу для зупинки бойових дій: Росія продовжує ескалацію в Україні

За інформацією CNN, Росія наразі не має жодного стимулу для припинення бойових дій в Україні, незважаючи на неодноразові заклики міжнародних лідерів, зокрема президента США Дональда Трампа, до встановлення миру. Російська армія демонструє значний прогрес на декількох напрямках фронту, активно нарощуючи інтенсивність своїх атак. При цьому Москва не зупиняється на досягнутому та продовжує збільшувати кількість ударів по цивільних і військових об'єктах.

За даними джерела, лише за один з останніх днів, Росія використала рекордні 268 керованих авіабомб, що значно перевищує середній показник останніх тижнів, коли було застосовано близько 170–180 таких боєприпасів. Це свідчить про ескалацію насильства та посилення стратегічних операцій на кількох ділянках фронту. Водночас, Росія не припиняє регулярних нічних атак за допомогою безпілотників та ракет, при цьому основними цілями є об'єкти енергетичної інфраструктури України.

Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.