Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

The post Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Несподівана подорож до Києва: Маша Полякова знайомить чоловіка з Україною та родиною

Маша Полякова вирішила влаштувати для свого чоловіка Едена емоційний і символічний сюрприз — уперше привезти його до України та познайомити з найріднішими людьми. Пара, яка одружилася влітку 2025 року і вже планує гучне святкування весілля в наступному сезоні, без зайвого анонсу прилетіла до Києва. Ця поїздка стала не просто туристичним візитом, а важливим кроком у поєднанні двох культур і родин.

Про свою подорож Маша розповіла у соціальних мережах, де поділилася серією коротких і життєрадісних відео з дороги. В кадрі — аеропорт, валізи, сміх і щире хвилювання перед знайомством, яке має особливе значення. В одному з роликів Маша звертається до чоловіка з питанням, чи радий він поїздці та майбутній зустрічі з її батьками. Відповідь Едена викликала теплу реакцію підписників: американець з усмішкою заговорив українською, демонструючи не лише гарний настрій, а й повагу до країни дружини.

Це перший візит Едена до України, і, за словами Маші, він давно мріяв побачити батьківщину дружини. Ба більше, зять Олі Полякової вже встиг полюбити українську кухню — зокрема борщ, який, за словами Маші, він «може їсти щодня».

Тепер шанувальники очікують нових сторіз уже від самої Олі Полякової, яка не раз жартувала, що весілля доньки оплачувати не збирається. Проте зустріч зятя зі «зірковою тещою» може стати однією з головних світських подій тижня.

Підозри у завищенні вартості ремонту: на Харківщині розгортається скандал довкола шкільного підряду

У Харківській області набирає обертів чергова резонансна історія, пов’язана з використанням бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на суму понад 1,1 мільйона гривень щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Офіційно роботи позиціонуються як складова заходів з енергозбереження, однак деталі угоди викликали серйозні запитання щодо реальної доцільності та вартості запланованих робіт.

Аналіз кошторисної документації свідчить, що ціни на окремі будівельні матеріали можуть бути суттєво завищеними. За попередніми оцінками, різниця між ринковою вартістю та закладеними у проєкт цифрами сягає щонайменше чверті мільйона гривень. Саме цей факт став підґрунтям для сумнівів у прозорості закупівлі та ефективності використання бюджетних ресурсів, призначених для освітніх закладів.

До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

Фактори, що можуть змінити розрахунки Кремля: чому війна проти України не є безальтернативною для Путіна

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.