Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

The post Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Викриття масштабної афери на Одещині: як діяла схема захоплення квартир без спадкоємців

На Одещині співробітники Державного бюро розслідувань зупинили добре продуману та тривалу шахрайську схему, у центрі якої опинилися квартири померлих громадян, що не мали спадкоємців. Розслідувачі встановили: група осіб роками привласнювала нерухомість, використовуючи підроблені документи, тіньові зв’язки та судові рішення, що «легалізовували» їхні дії.

Ключовою фігурою у цій схемі був суддя одного з районних судів Одеської області. Саме його рішення перетворювали фіктивні документи на «законні» підстави для переходу права власності. Підписуючи судові ухвали на користь аферистів, він фактично відкривав їм шлях до безперешкодного заволодіння чужим майном, яке мало б переходити громаді або державі.

Для легалізації злочинної схеми ресторатори залучили суддю, який, попри явні порушення, задовольняв позови. Його не турбували ні сфальшовані документи, ні відсутність сторін у засіданнях, ні відсутність обставин, які мали б бути встановлені у цивільному процесі. На підставі цих рішень у Державному реєстрі нерухомості проводили реєстрацію квартир.

У такий спосіб шахрайська група встигла переоформити три квартири загальною вартістю майже 3 млн грн. Нині на об’єкти накладено арешт, щоб унеможливити їхнє подальше відчуження.

Суддю вже звільнено з посади рішенням Вищої ради правосуддя. Йому повідомлено про підозри одразу за кількома статтями: видача завідомо неправдивого офіційного документа та пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах.

Організатори — подружжя рестораторів — підозрюються у шахрайстві, підробленні документів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Ба більше, вони вже є обвинуваченими у ще одному кримінальному провадженні щодо привласнення шести квартир.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів усім фігурантам. Санкції інкримінованих статей передбачають до 8 років позбавлення волі.

Суперечливий шлях київського керівника поліції та запитання щодо його доброчесності

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

Оновлений план врегулювання війни: Київ і Вашингтон узгодили документ, ключові рішення — на рівні глав держав

Україна та Сполучені Штати сформували нову редакцію комплексного 19-пунктного плану, покликаного визначити можливі кроки до припинення війни. За даними джерел, знайомих із перебігом перемовин у Женеві, робочі групи обох сторін досягли попереднього узгодження документа, проте найделікатніші положення, що стосуються безпекових гарантій та формату подальших політичних домовленостей, залишено для особистого обговорення лідерами двох держав.

Нинішній етап дипломатичних контактів може стати важливим поворотним моментом. Інсайдери повідомляють, що прямий діалог між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським здатен розпочатися вже найближчими днями, якщо сторони остаточно визначать параметри зустрічі. Не виключається і можливість нового візиту українського президента до Вашингтона, який розглядається як один із варіантів для подальшого обговорення політичних та безпекових питань, окреслених у плані.

Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.

День духовної пам’яті та давніх традицій: що означає 25 листопада для українців

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.