Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

The post Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Депутат-привид у Верховній Раді: як мандат зберігається без участі в роботі парламенту

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової. За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання […]

Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці. За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”. Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі […]

Земля біля аеропорту “Київ”: Київрада планує довгострокову оренду стратегічної ділянки в Солом’янському районі

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.