Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

The post Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

Громадська рада доброчесності ставить під сумнів кандидатуру Тетяни Шевиріної на посаду судді апеляційного суду

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.