Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

The post Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

У Генеральному штабі виступають проти ініціатив нового міністра оборони щодо запровадження примусової мобілізації. Про це повідомляють поінформовані джерела, обізнані з перебігом внутрішніх дискусій у військовому керівництві. За їхніми словами, наразі створено окрему робочу групу, яку особисто курирує Федоров. Саме в межах цієї групи опрацьовуються пропозиції щодо зміни підходів до мобілізації, однак підтримки з боку Генштабу […]

Розширення “сірої” зони на Сумщині: прикордоння стикається з новими викликами безпеці

У районі прикордонного села Комарівка Шосткинського району Сумської області зафіксовано суттєве збільшення так званої «сірої» зони. Її площа зросла майже утричі — з 1,98 до 5,98 квадратного кілометра, що свідчить про ускладнення безпекової ситуації вздовж державного кордону. Такі дані наводять аналітики, які системно відстежують події на фронті та в прикордонних районах України.

Експерти зазначають, що останнім часом спостерігається підвищена активність російських малих піхотних груп, які намагаються діяти приховано та використовувати особливості місцевого рельєфу. Подібні підрозділи періодично заходять на територію населеного пункту, шукаючи можливості для тимчасового закріплення та створення напруження в прикордонній зоні.

Аналітики зазначають, що російські війська фактично прощупують оборону, перевіряючи можливості для розширення зони контролю та масштабування цієї тактики. За їхніми словами, подібний сценарій уже мав місце в районі Грабовського, де противнику вдалося закріпитися.

Українські Сили оборони намагаються оперативно реагувати на появу ворожих піхотних груп, виявляти їх та знищувати. Водночас, як зазначається, через низку об’єктивних проблем на окремих ділянках кордону зробити це вдається не завжди.

Осінтери також наголошують, що кількість подібних “сірих” зон уздовж українсько-російського кордону зростає. Втім, у багатьох випадках українським захисникам усе ж вдається на початковому етапі зірвати спроби проникнення військ РФ та ліквідувати загарбників ще до їхнього закріплення.

Британська підтримка енергосектору України: 20 мільйонів фунтів на відновлення та захист критичної інфраструктури

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Аналітики США застерігають: стратегічні амбіції Путіна виходять далеко за межі війни проти України

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.