Нафтовий альянс OPEC+ готується затвердити нове підвищення квот на видобуток, що стане вже третім поспіль рішенням такого характеру. За інформацією Reuters, ключові учасники зустрінуться в неділю для ухвалення відповідних рішень.
Семеро провідних країн, зокрема Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росія та Оман, планують збільшити видобуток на приблизно 188 тисяч барелів на добу в червні. Ці держави формують основне ядро OPEC+ і впливають на коригування обсягів видобутку.
Незважаючи на наміри збільшити видобуток, аналітики вказують на обмежений ефект від цього рішення. Причиною є триваюча війна між США та Іраном, що розпочалася наприкінці лютого і призвела до загострення ситуації в Перській затоці. Одним із наслідків конфлікту стало блокування Ормузької протоки, важливого транспортного коридору для нафтового експорту з регіону.
Закриття протоки призвело до суттєвого скорочення або нестабільності в постачанні нафти. Це означає, що навіть у разі підвищення квот, швидке нарощування експорту виявиться неможливим. Експерти вважають, що рішення про збільшення видобутку має радше стратегічний характер, демонструючи готовність OPEC+ реагувати на зміну ситуації.
Альянс сигналізує про наявність резервних потужностей, готових до використання у разі стабілізації геополітичної обстановки. Однак, аналітики попереджають, що навіть після відновлення роботи Ормузької протоки повернення до довоєнних обсягів буде тривалим процесом, ймовірно, займе тижні або навіть місяці.
Вихід Об'єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року також вплине на динаміку альянсу. ОАЕ були важливим виробником, здатним швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може позначитися на балансі сил в організації.
На сьогодні OPEC+ налічує 21 країну, включаючи Іран, але основні рішення щодо квот продовжують ухвалюватися вузьким колом найбільших виробників. Вже раніше альянс втратив учасників, таких як Ангола, що свідчить про внутрішні суперечності в питанні квот і видобутку.
Закриття Ормузької протоки викликало значні коливання на світовому нафтовому ринку, зменшуючи поставки з Перської затоки, підвищуючи ціни та примушуючи імпортерів шукати нові джерела постачання. У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення, адже формує очікування щодо можливого збільшення пропозиції.
Проте, до стабілізації безпекової ситуації в регіоні, вплив таких рішень залишатиметься обмеженим. Експерти підкреслюють, що у найближчому майбутньому нафтовий ринок залишиться чутливим до новин з Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть залежати від розвитку конфлікту та можливості відновлення ключових транспортних шляхів.