Олаф Шольц: Ресурси України потрібні їй самій

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ініціативу президента США Дональда Трампа, який запропонував пов’язати фінансову допомогу Україні з поставками рідкісноземельних металів. Про це Шольц заявив після неформального оборонного саміту ЄС у Брюсселі 3 лютого.

Ці ресурси країни нам слід би використати для фінансування всього того, що знадобиться після війни

– сказав Шольц.

За його словами, “було б дуже егоїстично та егоцентрично” використати отримані гроші зараз для фінансування підтримки оборони.

Шольц наголосив, що у майбутньому Україні знадобиться сильна армія, а також фінансування відновлення країни.

“Це великі завдання, якщо зважити на величезні руйнування, які відбуваються в Україні. І саме тому я думаю, що було б краще, якби ресурси України були використані для хорошого майбутнього”, – додав канцлер Німеччини.

Раніше того ж дня Трамп заявив, що допомога Україні буде продовжена, якщо та пообіцяє постачати до США рідкісноземельні метали. “Ми хочемо укласти угоду з Україною, у межах якої вони забезпечуватимуть те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними металами та іншими речами”, – сказав він.

На уточнююче питання, чи хоче Трамп, щоб Київ постачав ресурси Вашингтону, президент США відповів ствердно, зазначивши, що “хоче мати гарантії” постачання рідкісноземельних металів, і вказавши, що Україна вже готова до цього. За словами глави Білого дому, він хоче, щоб Київ “компенсував” Вашингтону “майже 300 млрд доларів” наданої підтримки.

The post Олаф Шольц: Ресурси України потрібні їй самій first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

За інформацією наших джерел, РФ має до кінця наступного тижня надати президенту США Дональду Трампу своє бачення мирного плану щодо припинення війни Росії проти України. “До кінця наступного тижня Дональд Трамп матиме повну інформацію про позицію росіян і, виходячи з цих даних, прийматиме рішення щодо нашого питання” – на умовах анонімності повідомило наше джерело, близьке […]

Вбивство на тлі сімейного конфлікту в Ірпені: слідство встановлює мотиви та обставини трагедії

У Київській області триває досудове розслідування гучної справи про загибель чоловіка в одній із квартир Ірпеня, де, за версією слідства, 54-річна місцева жителька вчинила умисне вбивство свого чоловіка. Правоохоронні органи повідомляють, що йдеться про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а сама подія має ознаки тривалого сімейного конфлікту, який завершився трагічно.

Слідчі дані свідчать, що між подружжям давно накопичувалися напруга та ворожість. Сварка, яка стала фатальною, спалахнула всередині квартири й швидко переросла у взаємні образи та агресивні дії. За словами підозрюваної, причиною різкого загострення конфлікту стали суперечки щодо політичних поглядів чоловіка, його спілкування з родичами з території держави-агресора та постійні побутові напруження. Жінка заявила, що потерпілий неодноразово погрожував їй фізичною розправою, а також раніше застосовував силу — зокрема, тримав її, скручуючи руки.

Під час приготування їжі конфлікт спалахнув знову. У ході емоційної сутички жінка завдала чоловікові кілька ударів кухонним ножем у груди. 70-річний потерпілий помер до приїзду швидкої. Медиків і поліцію викликала сама жінка.

Після затримання за ст. 208 КПК України підозрюваній повідомлено про підозру. Суд, за клопотанням прокуратури, обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють усі обставини події та достовірність слів підозрюваної щодо можливого попереднього домашнього насильства та мотивів злочину.

До кiнця року реальна цифра СЗЧ може перевищити позначку в мільйон осіб

За інформацією наших джерел, до кінця року реальна цифра СЗЧ може перевищити позначку в мільйон осіб. Так, наразі кількість офіційно зареєстрованих СЗЧ перевищила 300 тисяч. Водночас, за інформацією джерела, по неофіційним даним якими оперує Генштаб,  “на одного зареєстрованого СЗЧ припадає два незареєстрованих, а це означає, що до кінця року реальна цифра може перейти позначку в […]

27 листопада: день наукової спадщини, духовної стійкості та світової традиції подяки

27 листопада поєднує кілька важливих подій, що відображають різні пласти історії, культури й духовності. У цей день в Україні вшановують заснування Національної академії наук України — установи, що стала фундаментом розвитку національної науки, технологічного прогресу та інтелектуального потенціалу держави. Від моменту створення НАНУ відіграє ключову роль у формуванні наукових шкіл, підтримці досліджень світового рівня й упровадженні інновацій, які визначають майбутнє країни.

Поряд із науковою спадщиною цього дня згадують постать святого великомученика Якова Персіянина. Його життєвий шлях, що припав на IV століття та перську епоху правління царя Сапора II, є прикладом непохитності віри та моральної мужності. Попри високі посади при царському дворі, Яків відкрито сповідував християнство, підтримував одновірців і не відмовився від переконань навіть перед лицем переслідувань. День його пам’яті нагадує про те, що духовна сила здатна долати найсуворіші випробування.

27 листопада 1918 року відбулися перші установчі збори НАНУ. Президентом Академії обрали Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського. Академія об’єднала видатних вчених та отримала завдання координувати наукові дослідження, сприяти розвитку освіти та формувати наукову політику країни. Сьогодні НАНУ залишається символом української науки та незалежності досліджень.

У світі 27 листопада відзначають День подяки — традиційне свято вдячності за врожай, життя та добробут. Найвідоміше воно в США та Канаді. Перший День подяки у США святкували пілігрими у 1621 році разом із корінними американцями, а офіційним святом його проголосив президент Авраам Лінкольн у 1863 році.

Іменини 27 листопада святкують Андрій, Борис, Василь, Володимир, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Іван, Микола, Олексій, Роман, Сергій. Талісман дня — рубін, який символізує пристрасть, глибоке кохання та силу серця.

Серед пам’ятних подій 27 листопада — початок Першого хрестового походу (1095), прем’єра п’єси Івана Франка «Украдене щастя» (1893), підписання заповіту Альфредом Нобелем (1895), установчі збори НАНУ (1918), перший рейс львівського тролейбуса (1952) та визнання повторного голосування на виборах президента України недійсним (2004).

27 листопада поєднує науку, духовність і традиції, нагадуючи про важливість освіти, пам’ять про історичних героїв та вдячність за життя.