Новий етап розвитку медіа “Бабель”: стратегічний інвестор та зміни у структурі власності

До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» з’явилося інтерв’ю з колишнім керівником Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим. Розмова стала важливим свідченням про події перших днів великої війни, коли Харківщина опинилася під безпосередньою загрозою, а правоохоронна система працювала в умовах постійних обстрілів, хаосу та невизначеності.

Олександр Фільчаков детально описує атмосферу 24 лютого 2022 року та наступних днів, коли рішення доводилося ухвалювати миттєво, без чітких алгоритмів і гарантій безпеки. За його словами, головним завданням стало збереження керованості процесів: координація роботи прокуратури, взаємодія з іншими правоохоронними органами, підтримання зв’язку з місцевою владою та військовими структурами. У надзвичайних умовах особливого значення набуло документування воєнних злочинів — кожен обстріл, кожна зруйнована будівля, кожна постраждала людина потребували правової оцінки та фіксації доказів.

Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

26 лютого 2026 року правоохоронні органи провели масштабну операцію, у результаті якої було затримано Віталій Дичка, відомого у кримінальному середовищі під прізвиськом «Вітьок Малий». За попередніми даними, спецзаходи здійснювали співробітники Національна поліція України у межах відкритого кримінального провадження.

Операція з затримання готувалася заздалегідь і проходила під процесуальним керівництвом прокуратури. За інформацією з джерел у правоохоронних органах, підозрюваного тривалий час розробляли оперативні підрозділи. Слідчі зібрали достатню доказову базу, що дозволила провести затримання відповідно до чинного законодавства. Під час спецоперації було залучено кілька груп силовиків, аби мінімізувати ризики та забезпечити безпеку цивільних осіб.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

Розслідування щодо можливого отримання неправомірної вигоди у розмірі 320 тисяч доларів та зловживань під час зведення захисних споруд для військових аеродромів набуває дедалі ширшого розголосу. Слідчі органи оприлюднили нову інформацію, яка може свідчити про існування складної схеми розподілу бюджетних коштів, виділених на стратегічно важливі об’єкти оборонної інфраструктури.

За попередніми даними, фінансування було передбачене для облаштування фортифікаційних конструкцій, укриттів для техніки та особового складу, а також для модернізації систем безпеки на території аеродромів. Однак частина коштів, імовірно, була виведена через підконтрольні підрядні компанії. У документації виявлено ознаки завищення вартості матеріалів, подвійного обліку робіт та внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.

За даними джерел, під час оперативних заходів були зафіксовані розмови, у яких обговорювалися проведення «потрібного аудиту», підписання формальних актів виконаних робіт і забезпечення швидкого проходження платежів. У записах, як стверджується, фігурують висловлювання про готовність «закрити питання» незалежно від фактичної якості збудованих укриттів.

Один із співрозмовників нібито запевняв, що всі формальності можна владнати «за тиждень», інший називав механізм проведення фінансування «математикою для першого класу». Слідство розцінює ці переговори як підтвердження узгоджених дій щодо легалізації значних бюджетних витрат через авансові платежі та формальні висновки контролюючих структур.

Саме аудіозаписи стали ключовими доказами під час проведення затримань. Правоохоронні органи продовжують слідчі дії та встановлюють повне коло причетних осіб. Офіційні підозри та процесуальний статус фігурантів наразі уточнюються.

Слідча Олександра Порузінська, яка працює у Головне управління Національної поліції в Житомирській області, відобразила у своїй декларації придбання квартири в Київській області загальною вартістю понад 3,3 мільйона гривень. Відомості про угоду були внесені до електронної системи декларування 9 лютого 2026 року, що привернуло увагу громадськості та журналістів.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про об’єкт нерухомості в одному з населених пунктів Київщини, який характеризується розвиненою інфраструктурою та зручним транспортним сполученням зі столицею. Ринок житла в цьому регіоні залишається активним, попри економічні виклики, а вартість квартир суттєво залежить від площі, стану будинку та розташування.

У розділі витрат зазначено одноразову операцію на суму 665,5 тис. грн, пов’язану з придбанням нерухомості. Інших суттєвих змін у доходах або активах не вказано. Транспортні засоби, цінні папери та корпоративні права у звітності відсутні.

Бердичів та Житомир раніше фігурували у деклараційних даних посадовиці як місця безоплатного користування житлом. Зокрема, у Бердичеві вона користувалася будинком площею 42 м², а в Житомирі — квартирою площею 27 м².

У щорічній декларації за 2024 рік зазначено дохід у вигляді заробітної плати від Головне управління Національної поліції в Житомирській області на суму 437 тис. грн. У готівкових заощадженнях задекларовано 350 тис. грн. Також вказані рахунки в ПриватБанк без зазначення сум. Фінансові зобов’язання у звітності не відображені.

Ситуація привертає увагу з огляду на співвідношення задекларованих доходів і вартості нової нерухомості. Остаточні висновки можливі лише після перевірки джерел походження коштів у межах передбачених законом процедур.