Нестача бійців на фронті: командири вже готуються до мобілізації молоді

Україна, яка понад два роки веде війну за своє існування, стоїть перед все більшою потребою поповнення лав Збройних сил. І хоча на законодавчому рівні мобілізація з 18 років поки не затверджена, у військових колах вже визнають: це рішення може стати неминучим.

Про це в інтерв’ю «Слідство.Інфо» заявив підполковник Шаміль Крутков, командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — наймолодший комбриг в історії ЗСУ. За його словами, питання призову 18-річних — лише питання часу.

«На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. Це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися. Але, швидше за все, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора», — сказав Крутков.

27-річний комбриг визнав, що в його бригаді, як і в більшості частин ЗСУ, не вистачає особового складу. Командири намагаються максимально зберігати своїх бійців, використовуючи технічні засоби та тактичні прийоми, але реальна нестача людей змушує шукати нові шляхи поповнення.

Комбриг наголосив, що часто новобранців направляють на передову тоді, коли ситуація вже стає критичною. Це велика проблема, оскільки молодих бійців потрібно не просто набрати, а якісно підготувати до сучасної війни.

«Підготовка має бути своєчасною. Не можна давати людину в бій лише тоді, коли немає інших варіантів. Це — втрата, перш за все, людська, а потім — бойова», — каже Крутков.

Тему мобілізації 18-річних порушували і на міжнародному рівні. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц раніше публічно висловлював думку, що Україні слід знизити мобілізаційний вік. Це викликало дискусії, однак наразі в українському парламенті немає конкретних ініціатив щодо цього.

Народний депутат і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко зазначає, що мобілізація з 18 років — не панацея:
«Масовий призов 18-річних без якісної підготовки не вирішить проблему на фронті», — вважає депутат.

Попри відсутність законодавчих змін, очевидно одне: Україна змушена буде адаптувати свою мобілізаційну політику до реальностей війни. Це означає, що питання залучення молодших вікових категорій обговорюватиметься все частіше.

Чи стане 2025 рік початком нової хвилі мобілізації — залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів держави та політичних рішень. Але як наголошують самі військові: чекати «до останнього» — небезпечно.

Схожі статті

Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів. За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу. […]

Готують саміт лідерів: що відомо про перемовини в березні

За інформацією джерел, наступна зустріч у форматі Україна–США–РФ може відбутися вже на початку березня в Абу-Дабі. За попередніми даними, головною темою стане підготовка можливої зустрічі на рівні лідерів держав. Йдеться про узгодження параметрів, формату та порядку денного потенційних перемовин між главами країн. Співрозмовники зазначають, що сторони наразі працюють над технічними деталями, зокрема над переліком питань, […]

МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат. Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть […]

Правоохоронці розкрили масштабну схему розкрадання на Трипільській ТЕЦ

Правоохоронними органами було викрито схему розкрадання понад 50 мільйонів гривень під час виконання ремонтних робіт на Трипільській теплоелектроцентралі. Згідно з інформацією, наданою поліцією, в цій справі залучено шість осіб. Слідство з'ясувало, що основними порушеннями стали зловживання під час виконання робіт із відновлення та ремонту обладнання ТЕЦ.

Попередні результати розслідування вказують на те, що шахрайські дії мали місце через завищення вартості матеріалів, фальсифікацію обсягів виконаних робіт, а також через проведення фінансових операцій з підконтрольними підприємствами. Це дозволяло отримувати значні суми, не маючи на це законних підстав. Крім того, слідчі вважають, що кошти могли бути виведені через оформлення неправдивих документів, що підтверджували виконання робіт, яких насправді не було здійснено.

Правоохоронці провели низку обшуків та вилучили фінансову документацію, носії інформації та інші докази, що можуть підтверджувати протиправну діяльність. Наразі шістьом фігурантам повідомлено про підозру. Їм інкримінують привласнення та розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а також службове підроблення.

У межах кримінального провадження триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють роль кожного учасника схеми та перевіряють можливу причетність інших осіб. Також вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним.

Трипільська ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури регіону, тому ефективність та прозорість використання коштів на її відновлення має стратегічне значення.