Нестача бійців на фронті: командири вже готуються до мобілізації молоді

Україна, яка понад два роки веде війну за своє існування, стоїть перед все більшою потребою поповнення лав Збройних сил. І хоча на законодавчому рівні мобілізація з 18 років поки не затверджена, у військових колах вже визнають: це рішення може стати неминучим.

Про це в інтерв’ю «Слідство.Інфо» заявив підполковник Шаміль Крутков, командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — наймолодший комбриг в історії ЗСУ. За його словами, питання призову 18-річних — лише питання часу.

«На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. Це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися. Але, швидше за все, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора», — сказав Крутков.

27-річний комбриг визнав, що в його бригаді, як і в більшості частин ЗСУ, не вистачає особового складу. Командири намагаються максимально зберігати своїх бійців, використовуючи технічні засоби та тактичні прийоми, але реальна нестача людей змушує шукати нові шляхи поповнення.

Комбриг наголосив, що часто новобранців направляють на передову тоді, коли ситуація вже стає критичною. Це велика проблема, оскільки молодих бійців потрібно не просто набрати, а якісно підготувати до сучасної війни.

«Підготовка має бути своєчасною. Не можна давати людину в бій лише тоді, коли немає інших варіантів. Це — втрата, перш за все, людська, а потім — бойова», — каже Крутков.

Тему мобілізації 18-річних порушували і на міжнародному рівні. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц раніше публічно висловлював думку, що Україні слід знизити мобілізаційний вік. Це викликало дискусії, однак наразі в українському парламенті немає конкретних ініціатив щодо цього.

Народний депутат і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко зазначає, що мобілізація з 18 років — не панацея:
«Масовий призов 18-річних без якісної підготовки не вирішить проблему на фронті», — вважає депутат.

Попри відсутність законодавчих змін, очевидно одне: Україна змушена буде адаптувати свою мобілізаційну політику до реальностей війни. Це означає, що питання залучення молодших вікових категорій обговорюватиметься все частіше.

Чи стане 2025 рік початком нової хвилі мобілізації — залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів держави та політичних рішень. Але як наголошують самі військові: чекати «до останнього» — небезпечно.

Схожі статті

Президент хоче зберегти свого голову ОП, незважаючи на скандал

За інформацією наших джерел, незважаючи на тиск громадськості та міжнародних партнерів, Президент Володимир Зеленський не хоче звільняти голову ОП Андрія Єрмака. Так, за інформацією джерела, ймовірність звільнення глави ОП Андрія Єрмака в четвер 20-го листопада становить 5%. Як ми повідомляли раніше, на фоні публікації “плівок НАБУ”, глава ОП Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів та […]

Нерозірвані корупційні ланцюги в податковій службі Харківщини: системна бездіяльність та відсутність реальних змін

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Занижена вартість елітної нерухомості в декларації: питання до прозорості статків керівника поліції

Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов опинився в центрі уваги після оприлюднення даних його майнової декларації, де вартість придбаної елітної нерухомості вказана у рази нижчою за реальну. Згідно з документами, полковник став власником двокімнатної квартири площею 61 квадратний метр у престижному житловому комплексі «Греків Ліс» 25 квітня 2023 року, зазначивши суму придбання лише 200 тисяч гривень. Така цифра викликала численні запитання, адже вона не відповідає навіть мінімальному рівню ринкових цін на аналогічне житло.

На момент укладення угоди реальна вартість квартири в цьому комплексі становила близько двох мільйонів гривень. Це десятикратна різниця між задекларованою та ринковою ціною, що може свідчити про намагання приховати реальний обсяг витрат або джерело коштів. У листопаді 2025 року ситуація виглядає ще контрастніше: схожі за площею та плануванням квартири в «Грековому Лісі» оцінюються приблизно у 71 тисячу доларів, що підтверджує стабільно високу ціну на нерухомість у цьому комплексі та робить задекларовану суму ще більш нелогічною.

Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.

Суперечлива “реставрація” на Подолі: історичний Ткацький цех фактично демонтовують під прикриттям робіт

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.