Нестача бійців на фронті: командири вже готуються до мобілізації молоді

Україна, яка понад два роки веде війну за своє існування, стоїть перед все більшою потребою поповнення лав Збройних сил. І хоча на законодавчому рівні мобілізація з 18 років поки не затверджена, у військових колах вже визнають: це рішення може стати неминучим.

Про це в інтерв’ю «Слідство.Інфо» заявив підполковник Шаміль Крутков, командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — наймолодший комбриг в історії ЗСУ. За його словами, питання призову 18-річних — лише питання часу.

«На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. Це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися. Але, швидше за все, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора», — сказав Крутков.

27-річний комбриг визнав, що в його бригаді, як і в більшості частин ЗСУ, не вистачає особового складу. Командири намагаються максимально зберігати своїх бійців, використовуючи технічні засоби та тактичні прийоми, але реальна нестача людей змушує шукати нові шляхи поповнення.

Комбриг наголосив, що часто новобранців направляють на передову тоді, коли ситуація вже стає критичною. Це велика проблема, оскільки молодих бійців потрібно не просто набрати, а якісно підготувати до сучасної війни.

«Підготовка має бути своєчасною. Не можна давати людину в бій лише тоді, коли немає інших варіантів. Це — втрата, перш за все, людська, а потім — бойова», — каже Крутков.

Тему мобілізації 18-річних порушували і на міжнародному рівні. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц раніше публічно висловлював думку, що Україні слід знизити мобілізаційний вік. Це викликало дискусії, однак наразі в українському парламенті немає конкретних ініціатив щодо цього.

Народний депутат і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко зазначає, що мобілізація з 18 років — не панацея:
«Масовий призов 18-річних без якісної підготовки не вирішить проблему на фронті», — вважає депутат.

Попри відсутність законодавчих змін, очевидно одне: Україна змушена буде адаптувати свою мобілізаційну політику до реальностей війни. Це означає, що питання залучення молодших вікових категорій обговорюватиметься все частіше.

Чи стане 2025 рік початком нової хвилі мобілізації — залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів держави та політичних рішень. Але як наголошують самі військові: чекати «до останнього» — небезпечно.

Схожі статті

Суд став на бік військового: відмова у виплаті мільйона гривень визнана незаконною

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке має принципове значення для захисту соціальних прав військовослужбовців. Суд визнав протиправними дії однієї з військових частин, яка відмовила у виплаті грошової допомоги в розмірі одного мільйона гривень військовому, що проходив службу та безпосередньо виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи випливає, що чоловік був призваний на військову службу у травні 2023 року, коли йому виповнилося 22 роки. За час проходження служби він понад шість місяців перебував у районі активних бойових дій, виконуючи завдання, пов’язані з обороною держави. Суд звернув увагу на те, що сам факт участі у бойових діях був підтверджений відповідними довідками та наказами командування, які не були оскаржені чи спростовані.

Попри виконання всіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів №153, військова частина відмовилася нараховувати виплату через звільнення чоловіка. Позивач оскаржив рішення частини у суді, вважаючи його протиправним.

Суддя Зоя Плеханова дослідила всі матеріали справи та постановила, що військовий має право на одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Дії військової частини визнано незаконними, і її зобов’язано здійснити нарахування виплати. Рішення ще може бути оскаржене.

Ця справа стала прикладом того, що навіть після звільнення військовослужбовці мають право на передбачені законом компенсації за участь у бойових діях.

Декларація з московським слідом: історія про золото, чиновника ФДМУ та запитання без відповідей

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Віталія Кличка планують відсторонити від керівництва Києвом через петицію. Джерела

За інформацією наших джерел, “завтра на сайті Президента України буде зареєстрована Петиція про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею, яка до понеділка набере необхідну кількість голосів”. Як повідомляє джерело, “у сукупності з проблемами в Києві це стане приводом для відсторонення та перепідпорядкування всіх структур столиці військової адміністрації”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на […]

17 січня — день духовних традицій, натхнення та несподіваних свят

17 січня поєднує в собі одразу кілька різнопланових подій, які мають як глибоке духовне значення, так і сучасний, символічний характер. У цей день християнський світ вшановує пам’ять святого Антонія Великого, тоді як у міжнародному календарі зібралися дати, присвячені творчості дітей, наставництву та навіть одній із найпопулярніших страв у світі — піці. Така різноманітність робить 17 січня особливим і багатовимірним.

Для вірян ця дата насамперед пов’язана з постаттю преподобного Антонія Великого — одного з найшанованіших святих раннього християнства та засновника чернечого руху. Він народився у заможній родині, однак свідомо відмовився від матеріальних благ, обравши шлях самітництва, молитви та духовного вдосконалення. Його життя стало прикладом повної самопожертви й пошуку внутрішньої свободи, а ідеї Антонія мали значний вплив на формування монашества у християнській традиції.

Він жив у відлюдництві, дотримувався суворого посту, постійної молитви та духовної дисципліни. За переказами, Антоній витримував численні спокуси і випробування, що зробило його символом стійкості, віри та внутрішньої сили. Святого вважають покровителем ченців і всіх, хто прагне духовного очищення та самовдосконалення.

Також 17 січня відзначають День дитячих винаходів. Дата обрана на честь дня народження Бенджаміна Франкліна — видатного винахідника, який ще в дитинстві створив власні ласти для плавання.

Свято покликане нагадати, що багато ідей, які змінюють світ, народжуються саме в дитячій уяві. Цей день заохочує дітей до творчості, експериментів і наукових пошуків, а дорослих — підтримувати юні таланти та не обмежувати їхню допитливість.

17 січня також присвячений наставникам — людям, які допомагають іншим розвиватися, навчатися і знаходити власний шлях. Наставники діляться досвідом, знаннями та підтримкою, допомагають ухвалювати складні рішення й долати професійні та особисті виклики.

Міжнародний день наставництва підкреслює важливість передачі досвіду між поколіннями та роль менторства у формуванні нових лідерів, спеціалістів і відповідальних громадян.

Для поціновувачів гастрономії 17 січня — це Всесвітній день піци. Ця страва давно вийшла за межі італійської кухні й стала справжнім символом дружніх зустрічей, сімейного тепла та простих радощів життя.

У цей день у світі готують піцу в найрізноманітніших варіаціях — від класичної «Маргарити» до авторських рецептів із локальними інгредієнтами. Свято нагадує, що їжа може об’єднувати людей незалежно від культури та кордонів.