НАЗК виявило рекордні порушення у деклараціях чиновників

За даними Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), перевірка декларацій українських чиновників за грудень 2024 року виявила вражаючу статистику: майже кожна друга перевірена декларація (48%) містила порушення. Загальна сума недостовірних даних становить 438,5 млн грн, а рекордсменом став ексмитник із прихованими активами на понад 306,9 млн грн.

Топ-10 порушників 

Серед найбільших порушників – колишні та чинні посадовці з різних сфер державної служби. Наводимо список найгучніших випадків:

  1. Ексзаступник начальника Закарпатської митниці – приховав понад 306,9 млн грн. Матеріали передано до ДБР.
  2. Директор департаменту КМДА – недостовірні відомості на 22,3 млн грн. Проти нього відкрито кримінальне провадження.
  3. Депутат Харківської міської ради – “забув” про активи на 11,3 млн грн.
  4. Ексчлен дисциплінарної комісії Бюро економічної безпеки (БЕБ) – порушення на 7,7 млн грн.
  5. Сільський голова Новолатовської сільради – недостовірні дані в деклараціях за два роки на суму 4,5 млн грн.
  6. Суддя Верховного Суду – неточності на 1,8 млн грн.
  7. Начальник управління Держпродспоживслужби в Києві – порушення на понад 1,3 млн грн.
  8. Ексначальник екоінспекції Карпатського округу – “забув” задекларувати 1,1 млн грн.
  9. Колишній заступник голови Рівненської РДА – порушення на 745 тис. грн.
  10. Ексголова Держагентства меліорації та рибного господарства – невідповідності на 317 тис. грн.

Загальна статистика за 2024 рік

Протягом року НАЗК провело 1019 повних перевірок декларацій, завершивши 715 із них. У половині перевірених документів виявлено порушення. Для порівняння, у 2021 році лише 27% перевірених декларацій містили недостовірні відомості.

На думку НАЗК, впровадження ризик-орієнтованого підходу до вибору декларацій для перевірок суттєво підвищило ефективність процесу.

Виявлені порушення спричинили відкриття десятків кримінальних проваджень за статтею 366-2 ККУ (“Декларування недостовірної інформації”). Найбільші кейси, зокрема щодо ексмитника та директора департаменту КМДА, вже передані до правоохоронних органів.

Ця статистика свідчить про серйозні проблеми у системі державної служби, адже наявність прихованих активів серед чиновників не лише шкодить довірі до влади, а й ставить під сумнів прозорість управління країною.

Посилення перевірок декларацій та суворе реагування на порушення мають стати ключовими елементами боротьби з корупцією. Адже лише через жорсткий контроль та притягнення винних до відповідальності можна досягти реальних змін у системі.

The post НАЗК виявило рекордні порушення у деклараціях чиновників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Косметологічна помилка: історія Олени Лавренюк як застереження для клієнтів індустрії краси

Українська акторка Олена Лавренюк розповіла про болісний досвід, який став наслідком невдалої косметологічної процедури та сумнівних рекомендацій спеціалістів. За її словами, бажання позбутися ластовиння на обличчі обернулося серйозними проблемами зі шкірою. Після втручання на обличчі акторки з’явилися десятки ушкоджень, що вимагали тривалого відновлення та стали сильним емоційним потрясінням.

Як зазначає Лавренюк, рішення про процедуру було ухвалене під впливом порад косметолога, яка переконувала в необхідності такого втручання задля профілактики можливих ускладнень у майбутньому. Саму маніпуляцію проводив чоловік косметологині, який також запевняв у безпечності та ефективності методу. Однак результат виявився протилежним очікуванням — замість рівного тону шкіри акторка отримала численні пошкодження, що потребували медичного нагляду.

“Це був страшний період у моєму житті. Він лазером точково прибирав ластовиння, і на моєму обличчі понад 60 опіків було, різних фігур”, — розповіла Олена в інтерв’ю Аліні Доротюк.

Невдовзі акторка звернулася до лікарів. Їй пояснили, що опіки потребують часу для загоєння, а також дали рекомендації щодо догляду та уникання сонячного проміння. Лавренюк змушена була приховувати пошкодження обличчя товстим шаром гриму та значно обмежити соціальні контакти.

Лише через два роки шкіра акторки відновилася, і вона змогла повернутися до нормального життя. Хоча Олена не подавала до суду на косметолога, вона зазначила, що у разі залишення опіків планувала б відстоювати свої права у правовому полі.

Ця історія стала попередженням для всіх, хто планує косметологічні процедури: важливо обирати професіоналів та бути обережними з радикальними втручаннями, особливо якщо мова йде про обличчя.

Головного ворент-офіцера Канади заарештовано за підозрою у передачі секретної інформації

У Канаді затримано Меттью Робара, офіцера військової контррозвідки та головного ворент-офіцера, за підозрою у передачі секретної інформації іноземній стороні. Як повідомила 16 грудня канадська телерадіокомпанія CBC.ca з посиланням на власні джерела, арешт відбувся ще минулого тижня, а звинувачення охоплюють кілька епізодів передачі «спеціальної оперативної інформації», що становить серйозну загрозу національній безпеці.

15 грудня військовий суддя ухвалив рішення про тимчасове звільнення Робара під суворі обмеження. Серед них — обов’язкова здача державних паспортів та заборона на контакти з дипломатами й представниками іноземних держав. Такі заходи спрямовані на мінімізацію ризиків для національної безпеки, поки триває слідство, та на запобігання будь-яким потенційним спробам передачі конфіденційної інформації.

Офіційно не уточнюється, якій країні військовий передавав секретні дані. Неназвані джерела CBC.ca та The Globe and Mail стверджують, що Робар намагався допомогти Україні у війні проти Росії. За даними видання, контакти з українським представником почалися у травні 2024 року, а зустріч відбулася у вересні 2024 року в Литві.

У жовтні 2025 року військова поліція вже затримувала Робара на 24 години, після чого він був відпущений під певні умови. Повторний арешт відбувся 10 грудня. Під час судового розгляду прокурор та адвокат наголосили, що дії Робара не мали фінансового мотиву та не мали наміру завдати шкоди Канаді, а випадок не є настільки серйозним, як старі справи про шпигунство.

Меттью Робар – ветеран військової служби з 24-річним стажем, офіцер розвідки з 2007 року, у контррозвідці – з 2019 року.

Стрес і волосся: як психологічне навантаження впливає на посивіння та випадіння

Стан волосся часто слугує своєрідним індикатором загального здоров’я людини. Його блиск, густота та колір можуть змінюватися під впливом внутрішніх процесів в організмі, інколи сигналізуючи про проблеми раніше, ніж з’являються інші помітні симптоми. Науковці дедалі частіше звертають увагу на роль психологічних чинників, зокрема стресу, у змінах, які відбуваються з волоссям.

Дослідження, проведені вченими Гарвардського університету, показали, що сильне та тривале нервове напруження здатне прискорювати появу сивини і сприяти випадінню волосся. Хоча сиве волосся традиційно пов’язують із віковими змінами, наукові дані свідчать: інтенсивні стресові ситуації можуть запускати цей процес значно раніше. Під час стресу в організмі активізуються гормональні та біохімічні реакції, які впливають на клітини, відповідальні за пігментацію волосся.

Випадіння волосся після стресу відбувається через 2–3 місяці і називається постстресовим випадінням. У більшості випадків волосся відновлюється самостійно протягом 3–4 місяців. Якщо ж випадіння триває понад 6 місяців, це може свідчити про хронічну проблему, яка потребує консультації трихолога.

Стрес також може викликати «телогенове випадіння», коли волосся випадає втричі швидше, ніж зазвичай, після критичних подій або тривалого перенавантаження. У таких випадках важливо комплексно підходити до догляду: звертати увагу на стан шкіри голови, захист локонів та збалансоване харчування.

Раціон, багатий білками, омега-3, вітамінами та мінералами, відіграє ключову роль у здоровому рості волосся. Правильне харчування допомагає забезпечити організм усіма необхідними речовинами для нормальної життєдіяльності та підтримки краси волосся.

Інцидент у Київському районному ТЦК та СП Одеси: офіційна позиція центру комплектування

Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив деталі інциденту, що стався у приміщенні Київського районного ТЦК та СП міста Одеси і пов’язаний зі спробою самокаліцтва одного з громадян. За інформацією центру, чоловіка доставили до установи співробітники поліції, оскільки він перебував у офіційному розшуку через порушення правил військового обліку.

Під час перевірки в ТЦК з’ясували, що громадянин не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби або обмеження у проходженні мобілізаційних заходів. Центр комплектування наголосив, що установа діє відповідно до законодавства, забезпечуючи дотримання порядку та безпеки під час перевірок.

Також у ТЦК зазначили, що в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні будь-які відомості про наявність у нього відстрочки від мобілізації. Під час проходження стандартних процедур, за твердженням установи, чоловік навмисно завдав собі тілесних ушкоджень.

У центрі комплектування розцінюють такі дії як спробу уникнути призову та чинити тиск на посадових осіб. Чергова служба одразу викликала екстрену медичну допомогу та співробітників поліції.

Ситуація ускладнилася тим, що чоловік поводився агресивно, погрожував ножем медичним працівникам і військовослужбовцям, що перешкоджало наданню йому допомоги. Зрештою його було госпіталізовано до медичного закладу.

В Одеському обласному ТЦК та СП наголосили, що з боку військовослужбовців не застосовувалися жодні заходи фізичного примусу чи протиправні дії. За їхніми словами, всі дії військових та поліцейських були спрямовані виключно на збереження життя і здоров’я чоловіка.

У коментарі також зазначається, що подібні вчинки мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпулювання громадською думкою.

У ТЦК закликали громадян критично ставитися до емоційних заяв та інформації, яку поширюють особи, що намагаються виправдати порушення закону через публічні провокації.