Нашестя сарани на півдні України: аграрії говорять про агроекологічну катастрофу

Південь України потерпає від масштабного нашестя сарани. Найбільше постраждали Херсонська, Запорізька, частково Дніпропетровська та Одеська області. За словами екологів та аграріїв, ситуація набула безпрецедентного характеру — комахи знищують зелені насадження, залишаючи після себе «вигорілу землю».

«Сарана з’їдає все на своєму шляху. Це як монголо-татари — налетіла, знищила все живе й полетіла далі. Урожай може бути втрачено до 100%», — розповідає еколог Володимир Шелудько. За його словами, найбільше страждають соняшник, кукурудза, цукрові буряки, овочі. Зернові культури, зокрема пшениця, менш вразливі, якщо вже дозріли, адже сарана переважно живиться зеленою масою.

Причинами масового розмноження шкідників стали сприятливі погодні умови — посуха, спека, а також осушення Каховського водосховища, що змінило мікроклімат регіону. Значною мірою проблема ускладнилася через те, що боротьба з саранею не була скоординована на рівні держави, а зусилля окремих фермерів виявилися недостатніми.

«Своєрідними «резерваціями» для сарани стали покинуті поля та необроблені землі, кількість яких різко зросла через війну», — додає Шелудько.

Херсонський аграрій Ігор Йосипенко називає ситуацію комплексною агроекологічною катастрофою. За його словами, ще в травні в Бериславському районі загинуло 55 тисяч гектарів озимих культур через екологічно-техногенні чинники, включно з наслідками підриву Каховської ГЕС. Загальні збитки аграріїв оцінюються приблизно в мільярд гривень.

«Такої посухи, як у цьому році, місцеві аграрії не пам’ятають за останні 30 років», — каже Йосипенко. Раніше фермери просили впровадити в регіоні «особливий режим» та розробити програми компенсацій і підтримки. Але реакції від влади не було.

Сарана масово атакує залишки зелених насаджень, які вціліли після посухи. У Запорізькій області з 15 липня діє спеціальний режим захисту рослин. Обробляються площі із дикорослою рослинністю — саме вона є «підгодівлею» для комах. На сьогодні зараження охопило приблизно 20 тисяч гектарів.

У Херсонській області такий режим діє ще з червня, і станом на кінець місяця було оброблено лише близько 300 гектарів. Попри це, місцева влада вже розглядала питання про скасування спецрежиму, що викликало обурення серед аграріїв.

На початку липня сарану виявили і в Одеській області, зокрема біля села Мирнопілля. За даними Держпродспоживслужби, йдеться про личинок італійського пруса — одного з видів саранчі. Наразі масова обробка не проводиться, оскільки чисельність комах «нижча за економічний поріг», але фермери попереджають: соняшник активно знищується, і в окремих господарствах можуть втратити до 25% урожаю.

За словами Шелудька, нашестя сарани може докотитися й до інших областей.

Зокрема, «хмари сарани» рухаються в бік Полтавської та Кіровоградської областей. Є інформація, що шкідників уже виявили в Київській та навіть окремих районах Житомирської областей. Втім, не факт, що в цих регіонах сарана зможе масово поширитися, адже мікроклімат там зовсім інший — зокрема, більш вологий.

«Щоб локалізувати нашестя шкідників, потрібно обробляти «важкими» інсектицидами великі масиви землі. Повторюся: це має бути саме комплексна обробка, зусиллями окремих фермерів проблему не подолати, та й гроші на хімію є далеко не в усіх», — зазначає еколог.

Існують і «біологічні» методи захисту. Наприклад, сарана «не любить» просо, тож поля з іншими культурами рекомендують «межувати» посівами проса.

Однак, очевидно, що це слід було робити ще навесні та координувати на рівні держави.

«Фермери навряд чи сіяли б просо за власний кошт, якщо у вирощуванні цієї культури мало економічного сенсу. Тим паче, спочатку ніхто не очікував, що справа дійде до нашестя сарани», — додає Шелудько.

Водночас загальному врожаю на рівні всієї країни нашестя сарани поки що суттєво не загрожує.

За даними Міністерства аграрної політики, у 2025 році загальна площа засіяних угідь становить понад 23 мільйони гектарів (з них близько 11 мільйонів — під зерновими). Полчища шкідників охопили приблизно до 30 тисяч гектарів — саме там виявлена їх максимальна концентрація та проводиться екстрена обробка. Тобто йдеться про площі до 0,15% від усього аграрного масиву.

«Поки що маємо справу з локальними втратами врожаю. Звісно, багато місцевих фермерів страждають, але в масштабах країни жодної катастрофи немає. Важливо інше — ніколи в Україні не було подібного нашестя сарани. Як явище, це більше притаманно регіонам із субтропічним кліматом. А це означає, що клімат в Україні стрімко змінюється, і в майбутньому полчища шкідників справді можуть стати серйозною загрозою для нашого агросектору», — підсумував голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Схожі статті

Перехід до нової стратегії зовнішньої політики в адміністрації Дональда Трампа

Адміністрація президента США Дональда Трампа запроваджує нову стратегію зовнішньої політики, в якій основну роль у міжнародних переговорах виконують не традиційні дипломати, а високопрофесійні військові керівники. Відзначаючи цей значущий крок, варто зазначити, що вперше у історії американські військові керівники активно залучаються до переговорів з ключовими геополітичними акторами, такими як Росія та Іран. Цей підхід змінює традиційну модель дипломатії, де військові та політики зазвичай мають обмежену роль у веденні міжнародних діалогів.

Трампова адміністрація розглядає такі зміни як відповідь на динамічні виклики сучасного світу, де традиційні методи дипломатії часто не дають бажаного результату. Невизначеність у міжнародних відносинах, зокрема в контексті ядерних загроз та регіональних конфліктів, вимагає від США нової стратегії, орієнтованої на швидку та рішучу реакцію, яку можуть забезпечити військові лідери з їхнім досвідом і стратегічним мисленням.

Ключову роль у контактах щодо можливого завершення війни Росії проти України відіграє міністр армії США Ден Дрісколл. Він підтримує постійний зв’язок з українською владою між раундами переговорів та фактично виконує функцію координатора між Києвом і Вашингтоном. Через нього відбувається комунікація з оточенням Трампа та спеціальними представниками Білого дому, що дозволяє зберігати безперервність переговорного процесу.

Окрему увагу привернула участь у переговорах в Абу-Дабі генерала Алексуса Грінкевича, який очолює Європейське командування США та одночасно є верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі. Його присутність розцінюють як спробу відновити прямий військовий контакт із Кремлем і забезпечити постійний канал спілкування між військовими структурами сторін у контексті можливого припинення бойових дій.

Паралельно Сполучені Штати вперше залучили до непрямих переговорів з Іраном командувача Центрального командування США адмірала Бреда Купера. Переговори відбулися в Омані, а поява адмірала у парадній формі стала демонстративним сигналом про готовність США посилювати військову присутність у регіоні у разі провалу дипломатичних зусиль.

Аналітики вважають, що залучення військових до переговорів замість професійних дипломатів свідчить про системний зсув у зовнішній політиці США. Білий дім робить ставку на швидкість ухвалення рішень, тиск і поєднання політичних домовленостей із силовим фактором, що різко відрізняється від традиційної дипломатичної моделі.

Черговий раунд переговорів щодо припинення війни в Україні відбувся на початку лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах. За підсумками зустрічей сторони обговорювали механізми реалізації режиму припинення вогню та можливі формати контролю за дотриманням тиші. Водночас істотного прогресу з ключового питання — контролю над окупованими територіями Донбасу — досягти не вдалося. Єдиним практичним результатом переговорів став обмін військовополоненими.

Київ: Пріоритети влади на фоні зимових труднощів мешканців столиці

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

Будівництво укриття для дитсадка “Академія дитинства” у Зазимській сільській раді: особливості та контроверсії

Зазимська сільська рада Броварського району оголосила про будівництво нового укриття для дитсадка «Академія дитинства» вартістю 35,99 млн грн, що одразу привернуло увагу громадськості через підозри щодо завищеної ціни на будівельні матеріали та можливих «відкатів». Укриття розраховане на 80 осіб і має бути готове до жовтня поточного року.

Проєкт включає комплексні загальнобудівельні та монтажні роботи. Особлива увага приділяється безбар’єрності: заплановано встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж спеціальних елементів доступності, що відповідають сучасним стандартам інклюзивності.

Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

Прокуратура наполягає на знесенні будинку колишнього депутата на Трухановому острові

Прокуратура Києва ініціює демонтаж приватного будинку та огорожі колишнього народного депутата Анатолія Писаренка, який раніше був соратником Віктора Медведчука, на території Труханового острова. За даними відомства, споруда та встановлені обмеження створюють перешкоди для вільного доступу громадян до берегової зони Дніпра, що суперечить чинному законодавству щодо використання прибережних територій.

Прокуратура наголошує, що доступ до водних об’єктів є публічним правом кожного мешканця столиці, і будь-які самовільно встановлені огорожі або споруди на земельних ділянках комунальної власності не можуть бути узаконені. Відомство підкреслює, що рішення щодо демонтажу має на меті відновлення законності та забезпечення громадських інтересів, а також попередження подібних порушень у майбутньому.

Прокуратура вимагає демонтаж незаконної споруди та огорожі, щоб відновити вільний доступ громадян до Дніпра. Відомо, що Анатолій Писаренко у 2002–2006 роках був народним депутатом від СДПУ(о), яку тоді очолював Віктор Медведчук.

Вирішення питання набуває суспільного значення, адже Труханів острів є популярним місцем відпочинку киян, і обмеження доступу до води викликало суспільне невдоволення.