На Хмельниччині викрили цех із підробки водійських посвідчень і реєстраційних документів

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

Поки Україна бореться за незалежність та виживання в умовах війни, колишній політичний лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко активно реалізує складну схему перерозподілу своїх активів та виведення капіталу за межі країни. Центральною ланкою цієї операції став розпродаж дороговартісної курортної та житлової нерухомості, що оформлена через низку закритих венчурних структур, які значно ускладнюють відстеження справжніх власників та кінцевих бенефіціарів.

Особливу увагу привертає готель Mirotel Resort у Трускавці, який виступає ключовим активом у цій схемі. Продаж закордонним інвесторам або «спорядженим» компаніям здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер», що формально відповідає за операції з об’єктом. Управління активом формально покладене на кіпрську компанію Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка, Павла Якубенка, проте така конструкція має всі ознаки класичної схеми для прихованого виведення капіталу та мінімізації податкових зобов’язань.

Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.