Микола Греченюк: переможець тендерів і благородний батько принцеси Беатриси

Українська “принцеса”: як депутат із Закарпаття став “королем” тендерів

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Цим вони скористалися, реалізуючи своє право на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси з приводу виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка, Беатриса, має загалом три ділянки та власний маєток. Крім того, крім того, що Микола Греченюк є власником ФОПу, він є засновником ТОВ “Лігаспецбуд”, якому також пощастило із тендерами. За даними “Прозоро”, ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є надто великими порівняно з іншими учасниками тендерних закупівель, це не заважає Беатрисі Греченюк жити розкішним життям зараз. Вона активно демонструє свою розкіш на своїй сторінці в Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є також відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Навіть з відомою ненавистю між родинами Петьовки і Балоги, обидві родини продовжують активно управляти своїм рідним краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття “Паланок”. Ймовірно, що Беатриса Греченюк також має у ньому свої власні приміщення, як “справжня принцеса”. На своїй сторінці в Instagram донька Греченюка також заявляє, що вона дизайнер інтер’єрів. Вона навіть демонструє свій дім підписникам, де каже, що сама зробила дизайн. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан “Darlin’ restobar” в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, відомий своїм автобізнесом та нещодавньою невдалою спробою політичного руху від партії “Рідне Закарпаття”, знову опинився у центрі уваги. У червні 2022 року, у період загострення війни Росії проти України, батько Беатриси, нардеп Василь Петьовка, намагався отримати перепустку на виїзд за кордон для свого сина протягом трьох місяців. Прохання було підкріплене заявою, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду “Наша паляниця”. До списку осіб, для яких нардеп просив дозвіл, входив і Микола Греченюк, ймовірно, сват Василя Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції розробило адмінпротокол у зв’язку з цим, але після того, як було запевнено, що син та сват повернулися в Україну після волонтерської діяльності, претензій до них більше не висувалося.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запит на виїзд за кордон не був пов’язаний з волонтерством, а скоріше із покупкою подарунків на родинне свято. Але, за даними з Instagram, в вересні 2023 року Беатриса разом з дочкою, можливо, і з чоловіком, відпочивала в Італії. Їхній відпочинок не був просто у готелі, а в справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди мали слабкість до розкошів, позолоти та інших подібних розшуканих речей. Але те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, може вразити навіть найбільш відомих світських левиць світу. Це викликає питання, чи не є ці розкішні екстравагантності наслідком контрабанди, яка через Закарпатську область завозиться тоннами, адже саме Закарпаття лідирує серед областей України за поставками недекларованих товарів.

Згідно з викладеним у статті, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, розкрито низку складних зв’язків між впливовими особами на Закарпатті та їхнім впливом на рішення місцевих органів влади. Наприклад, виявлено, що нардеп Василь Петьовка мав змогу отримати дозвіл на виїзд за кордон для свого сина завдяки впливу на керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації.

По-друге, стаття викликає питання щодо походження розкішних речей та подорожей, які демонструє дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа в соціальних мережах. Це може вказувати на можливу причетність до контрабанди, особливо враховуючи статус Закарпатської області як лідера з поставок незадекларованих товарів.

Крім того, стаття свідчить про те, що впливові особи на Закарпатті часто використовують свій статус та зв’язки для досягнення своїх особистих цілей, включаючи отримання вигідних державних контрактів та інших переваг.

У цілому, стаття розкриває складну мережу впливу та корупції на місцевому рівні на Закарпатті, що потребує уваги та подальшого розслідування з боку відповідних органів влади.

Схожі статті

Корупція в українському правосудді: новий скандал у судовій системі

Не так давно в Україні стався ще один гучний скандал, пов'язаний із корупцією в судовій системі, який продемонстрував, як деякі судді починають сприймати правосуддя як товар, а закон — як інструмент для ведення торгових угод. Останнім резонансним випадком став вирок колишньому судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, який був засуджений до 6 років і 6 місяців позбавлення волі та заборони займатися суддівською діяльністю за спробу змінити вирок у справі смертельної ДТП.

У 2023 році, коли цей випадок розглядався апеляційним судом, родичі обвинуваченого в ДТП, замість того, щоб шукати кваліфікованих адвокатів, звернулися до знайомого Гончара з проханням вплинути на рішення суду. Згідно з інформацією від Вищого антикорупційного суду (ВАКС), суддя став посередником у переговорах, в яких родичі винуватця ДТП спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів за сприяння у зміні вироку. Але згодом сума була збільшена. Цей випадок став яскравим прикладом того, як судова система може стати частиною корупційних схем, де за рішенням суддів можна "платити" або "домовлятися".

Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

Підозра ексмеру Сум: службова недбалість із мільйонними наслідками для міського бюджету

Колишньому міському голові Сум правоохоронні органи повідомили про підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали значні фінансові втрати для громади. За попередніми даними слідства, шкода, завдана міському бюджету, оцінюється у 8,2 мільйона гривень, що викликало широкий суспільний резонанс у регіоні.

Як встановили слідчі, у період перебування на посаді посадовець не забезпечив належного контролю за виконанням рішень та діями підпорядкованих структур. Йдеться про управлінські прорахунки та бездіяльність, які призвели до укладання або реалізації рішень, економічно невигідних для міста. У результаті кошти, що мали бути спрямовані на розвиток інфраструктури чи соціальні потреби, були фактично втрачені.

Фахівці КП «Міськводоканал» та юридичний відділ міської ради заздалегідь попереджали про відсутність законних підстав для ухвалення такого рішення. Також Професійна асоціація екологів України наголошувала на високому ризику екологічної катастрофи для річки Псел та міста Суми через неконтрольоване скидання недостатньо очищених стічних вод.

Попри всі застереження, міський голова підписав рішення сесії, не вжив жодних дій для його призупинення чи оскарження в суді та не ініціював створення нових правил для безпечного водовідведення.

Правоохоронці розглядають справу як службову недбалість, що призвела до значних фінансових збитків і загрози для довкілля.

ДТЕК розриває контракт із “Енергоатомом”: нові обставини та наслідки для енергетичної галузі

ДТЕК вирішив достроково розірвати контракт із державним підприємством «Енергоатом», що стало результатом виникнення конфлікту, пов’язаного з заявами щодо можливого виведення значної суми грошей — близько 2 мільярдів гривень — через маніпуляції з цінами на електроенергію. За словами Андрія Геруса, голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики, це рішення стало наслідком інциденту, який стався після аукціону 14 січня, коли «Енергоатом» продав значні обсяги електроенергії за старими, заниженими цінами, незадовго до запланованого підвищення тарифів.

Згідно з інформацією від експертів, такі дії могли призвести не лише до суттєвих фінансових втрат для державного підприємства, а й забезпечити надприбутки певним учасникам ринку. Окрім того, існують побоювання, що подібна практика може підривати довіру до прозорості енергетичних аукціонів та завдати шкоди загальній стабільності галузі.

ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.

Мільярдні втрати “Енергоатома”: продаж електроенергії за заниженими цінами викликав резонанс

У середині січня державна компанія «Енергоатом» опинилася в центрі гучного фінансового скандалу через операції з продажу електроенергії за цінами, які суттєво не відповідали ринковим. За оцінками, лише протягом десяти діб січня підприємство недоотримало близько 2,8 мільярда гривень доходу внаслідок реалізації значних обсягів електроенергії за тарифами, що були майже вдвічі нижчими за актуальні ринкові показники.

Ключовим епізодом стала угода від 14 січня, коли «Енергоатом» продав близько 2100 МВт електроенергії за ціною 7600 гривень за МВт·год. На той момент середньозважена ринкова ціна сягала понад 13 тисяч гривень за МВт·год, що автоматично сформувало колосальний розрив між потенційними та фактичними доходами державної компанії.

За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.