Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

Кількість держав, які готові приєднатися до потенційної міжнародної місії в Україні, перевищує шість. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі «коаліції охочих» у штаб-квартирі НАТО 10 квітня.

За словами Певкура, країни не чекають – вони вже готуються. Але перед реальним розгортанням міжнародної присутності в Україні потрібно вирішити низку ключових питань: мандат місії, правила застосування сили та наявність запиту від України.

«Я не згоден із заявами, що лише шість країн готові. Їх більше. Проте ми повинні спочатку узгодити параметри: що це буде за місія, які її повноваження, які правила бойових дій і чи буде встановлено припинення вогню», — наголосив міністр.

«Коаліцію охочих» було ініційовано Францією та Великою Британією в лютому цього року. До її складу увійшло понад 30 держав, які прагнуть забезпечити довгострокову безпекову допомогу Україні на тлі затяжної російської агресії. Перше очне засідання на рівні міністрів оборони пройшло в Брюсселі 10 квітня.

На зустрічі обговорювались різні сценарії можливої міжнародної присутності в Україні, зокрема варіанти інструкторських місій, технічної допомоги, логістичної підтримки та відновлення інфраструктури ЗСУ.

Поки що ні про яку миротворчу місію з мандатом ООН або повноцінне військове розгортання не йдеться. Проте в майбутньому це може стати темою переговорів, якщо Україна офіційно звернеться з відповідним запитом.

Схожі статті

Арешт сина посолки України в Болгарії: деталі та реакція родини

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду пояснила походження майна спадщиною від бабусі

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

Вибух автомобіля на Новокостянтинівській у Києві: обставини події з’ясовують правоохоронці

Вранці у столиці на вулиці Новокостянтинівській стався надзвичайний інцидент — вибухнув легковий автомобіль, який унаслідок детонації підкинуло вгору, після чого він упав на тротуар. Подія створила реальну загрозу для перехожих і водіїв, що перебували неподалік, а також призвела до пошкодження елементів дорожньої інфраструктури.

За попередніми повідомленнями з місця події, ударна хвиля була настільки потужною, що її відчули мешканці навколишніх будинків. Очевидці розповідають про гучний звук, схожий на вибух, після якого утворилося задимлення, а рух транспорту на ділянці дороги був частково заблокований. Інформація про постраждалих з’явилася в місцевих інформаційних ресурсах, однак кількість людей та характер отриманих ними травм наразі уточнюються офіційними службами.

Правоохоронці встановлюють обставини вибуху та причини інциденту. Можливі версії включають технічну несправність автомобіля або навмисні дії третіх осіб. Рух у районі події частково обмежено для забезпечення безпеки та проведення слідчих дій.

Місцеві жителі закликають водіїв і пішоходів бути обережними та уникати території поблизу вибуху до завершення розслідування.

Кирило Буданов про мобілізацію: внутрішні помилки та програна комунікація стали ключовими чинниками кризи

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.