Міністр Чернишов став рекордсменом серед урядовців за статками

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» опинився в центрі суспільної уваги через серйозні підозри у порушенні режиму охорони природи. Активісти та мешканці прилеглих громад заявляють, що територія, яка має статус заповідної та повинна зберігати унікальні природні комплекси, фактично використовується як господарське угіддя з комерційною метою.

За словами громадських діячів, керівництво парку, зокрема директор Олександр Помазан, пов’язують із практиками, що суперечать законодавству про природно-заповідний фонд. Серед найпоширеніших порушень називають незаконне сінокосіння, самовільний випас худоби та регулярне пересування важкої техніки територією парку без відповідних дозволів і екологічних обґрунтувань. Такі дії, на думку екологів, завдають значної шкоди ґрунтам, рослинному покриву та середовищу існування диких тварин.

Як зазначається у внутрішніх документах та актах огляду, порушення фіксувалися неодноразово. Водночас, за твердженням заявників, реакція адміністрації обмежувалася формальними відповідями без реальних заходів з припинення незаконної діяльності.

Лише влітку 2025 року, згідно з актами перевірок, було задокументовано незаконну заготівлю сіна на трьох ділянках у межах заповідної та господарської зон. Загальна сума завданих збитків, за попередніми розрахунками, перевищила 11,9 мільйона гривень. Мова йде про площу понад 63 гектари, де, за наявною інформацією, діяльність велась без будь-яких дозволів або встановлених лімітів.

Показовим став інцидент 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці зупинили техніку під час спроби вивезення заготовленого сіна. За словами очевидців, особи, причетні до перевезення, заявляли про «узгодження» своїх дій з адміністрацією парку. Серед тих, кого пов’язують із систематичним використанням заповідних луків для випасу худоби, називають окремих місцевих мешканців, які роками фактично користуються державними землями у приватних інтересах.

Критики керівництва парку стверджують, що ігнорування цих фактів може свідчити про свідоме потурання порушенням. На їхню думку, НПП «Гомільшанські ліси» ризикує втратити статус природоохоронної установи і перетворитися на інструмент збагачення окремих осіб.

Офіційних рішень суду або остаточних висновків правоохоронних органів у цій справі наразі не оприлюднено. Водночас екологи та громадськість вимагають повного розслідування, притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених природних територій.