Мережеве обладнання для Києва купували у 2,5 раза дорожче: слідство вийшло на посадовців

У Києві триває серія розслідувань щодо можливих розтрат та зловживань у комунальних підприємствах, що займаються цифровою інфраструктурою столиці. Фігурантами нових і старих справ стали СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” — структури, підпорядковані Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.

Правоохоронці ведуть щонайменше два кримінальні провадження — від серпня 2024-го та березня 2025-го. В одному з них досліджується закупівля мережевого обладнання “Київтелесервісом” у 2021 році за договором із ТОВ «ВМ Констракшн Україна» на 172 млн грн. Судова експертиза показала, що вартість комутаторів і блоків живлення була завищена більш ніж у 2,5 раза, що могло призвести до переплати в 50,9 млн грн.

14 липня цього року підозру за ч.2 ст.367 КК України оголосили начальниці відділу публічних закупівель “Київтелесервісу”, яка на момент тендеру очолювала відділ супроводу міських цільових програм і була головою тендерного комітету. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але відмовився відстороняти від посади.

Інше провадження стосується КП “Інформатика” та зникнення у 2018 році обладнання вартістю 466,6 тис. грн, придбаного для міського “Єдиного диспетчерського центру моніторингу транспорту”. 3 липня 2025 року Шевченківський райсуд звільнив від відповідальності заступника директора підприємства Ігоря Буряка через закінчення строків давності, попри те що прокуратура підготувала обвинувальний акт.

СКП “Київтелесервіс” і КП “Інформатика” вже не вперше стають об’єктом уваги слідчих. Раніше поліція та БЕБ розслідували закупівлі програмного забезпечення, мережевого обладнання та систем відеоспостереження із завищеними цінами та сумнівною необхідністю в умовах війни. Аудитори КМДА у 2022 році виявили фінансові порушення на майже 275 млн грн, з яких понад 61 млн — прямі втрати бюджету.

Незважаючи на гучні звіти та кримінальні провадження, більшість посадовців залишаються на робочих місцях, а деякі, як у випадку з екскерівницею “Інформатики” Веронікою Малковою, повертаються до виконання обов’язків після відсторонення.

Контроль над обома підприємствами здійснює Департамент ІКТ КМДА, який з серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович, а політичний нагляд нині здійснює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Схожі статті

Розслідування інциденту в Гуляйполі: військові та правоохоронці перевіряють інформацію

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського. За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних […]

Дзеркальне селфі Соні Кіперман стало темою обговорень у мережі

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.

З 1 січня в Україні змінюються правила бронювання працівників: ключовим фактором стане рівень зарплати

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.