Мерц за, але Пісторіус проти: Німеччина не визначилась із ракетами для України

Український дует у танцях на льоду — Ірина Підгайна та Артем Коваль — виборов бронзову нагороду у фіналі юніорського Гран-прі з фігурного катання, який цього сезону відбувся в Японії. Цей успіх має особливе значення для вітчизняного спорту, адже став першим подібним досягненням для України за останні 26 років на змаганнях такого рівня.

Виступ української пари відзначався впевненістю, технічною точністю та артистизмом. У фінальному прокаті спортсмени змогли зібрати конкурентну суму балів, що дозволило їм обійти сильних суперників і піднятися на третю сходинку п’єдесталу. Судді високо оцінили як складність елементів, так і загальну гармонійність програми.

Шлях до вирішального етапу українські фігуристи проклали завдяки блискучим виступам на етапах у Туреччині та Польщі, де вони здобули два перших місця.

У Японії Підгайна і Коваль упевнено стартували у ритмічному танці та показали другий результат. За підсумками двох програм український дует набрав 156,22 бала: 63,43 — у ритмічному танці та 92,79 — у довільному, де вони посіли четверте місце.

Як зазначило Міністерство молоді та спорту України, цей результат став важливою подією для українського юніорського фігурного катання та черговим підтвердженням високого рівня національної школи.

У Хмельницькому правоохоронці викрили масштабну схему привласнення харчових продуктів, які були призначені для лікування та харчування військовослужбовців. Операцію провели спільно оперативники Національної поліції, військова контррозвідка СБУ та органи прокуратури. Про результати розслідування повідомили у поліції Хмельницької області.

У ході слідчих дій встановлено, що до оборудки була причетна організована група осіб із числа працівників медичного закладу. Ключову роль у схемі, за даними слідства, відігравали завідувач продовольчого складу та тимчасово виконуючий обов’язки начальника їдальні шпиталю. Саме вони мали доступ до документації, обліку та фактичного розподілу продуктів.

Натомість вилучені зі складу товари передавали цивільним водіям, які вивозили їх за межі шпиталю. Подальша реалізація відбувалася через дрібні місцеві магазини та підприємців.

Під час чергової спроби збуту — цього разу 150 кілограмів харчової продукції — трьох фігурантів затримали на місці. У межах кримінального провадження правоохоронці провели 14 санкціонованих обшуків. У ході слідчих дій було вилучено 16 000 доларів, 115 000 гривень, майже 1 000 євро, а також значну кількість продуктів і пакувальних матеріалів.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна з використанням службового становища. Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.

Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб та перевіряють, чи могли фігуранти діяти за участі інших посадовців або посередників.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

Президент Чехії, генерал у відставці та колишній очільник Військового комітету НАТО Петр Павел заявив, що успіх Росії у війні проти України стане не лише трагедією для українського народу, а й стратегічною поразкою для всього демократичного світу. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Sunday Times, яке відбулося у Празькому замку — символічному місці, де у 1939 році нацистська Німеччина проголосила «протекторат Богемії та Моравії». Саме ця історична локація, за словами Павела, дозволяє особливо гостро відчути небезпеку повторення помилок минулого.

Чеський президент провів прямі паралелі між нинішньою ситуацією у світі та подіями напередодні Другої світової війни. Він нагадав про політику умиротворення агресора, яка у 1938 році вилилася у Мюнхенську угоду та фактичну здачу Чехословаччини Гітлеру. На його думку, тодішні поступки лише розпалили апетити диктатора і зрештою призвели до масштабного воєнного конфлікту, який охопив майже весь світ.

«Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

«Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

«Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

«Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

«Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.