Майже мільярд на пальне: що відомо про контракти Міноборони на бензин А-80

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

У декларації заступника прокурора Хмельницької області Максима Кутерги відсутні відомості про нерухомість і транспортні засоби, якими, за наявною інформацією, фактично користується його родина. Йдеться про елітний житловий будинок у передмісті Києва та автомобіль Porsche, які не відображені в офіційних документах посадовця. Формально ж у декларації зазначено, що сам прокурор не володіє жодним майном і до 2019 року не мав жодних заощаджень.

Окрему увагу привертає угода, укладена в липні 2024 року. Тоді дружина посадовця, Анастасія Кутерга, придбала земельну ділянку в котеджному містечку преміумкласу поблизу столиці. Подібні об’єкти нерухомості зазвичай мають високу ринкову вартість, що не завжди узгоджується з офіційно задекларованими доходами сім’ї за попередні роки.

Водночас з’ясувалося, що на ділянці фактично вже зведений котедж площею близько 170 квадратних метрів. За даними забудовника, подібні будинки у цьому котеджному містечку продаються за суму понад 300 тисяч доларів. Ціни на нерухомість у цій локації стартували від понад 260 тисяч доларів, що еквівалентно більш ніж 10 мільйонам гривень.

Окрему увагу привернула вартість самої землі. За офіційними даними, 6,5 сотки обійшлися дружині прокурора менш ніж у 240 тисяч гривень — це значно нижче ринкових цін у цьому районі. За оцінками ринку, вартість сотки в Підгірцях на той момент становила щонайменше 1,5 тисячі доларів.

У декларації за 2024 рік також з’явився автомобіль Porsche 2019 року випуску, оформлений на дружину Кутерги. Його вартість у документі прихована, однак наразі це авто виставлене на продаж за суму близько 64 тисяч доларів. Сам посадовець раніше декларував лише право користування автомобілем, який належав третій особі.

Ще одним епізодом стала продаж дружиною Кутерги квартири у Києві за понад 2,5 мільйона гривень. При цьому у документах фігурує покупець з прізвищем, яке не ідентифікується у державних реєстрах, що, на думку експертів з антикорупційного контролю, може свідчити про спробу ускладнити перевірку походження коштів.

У прокуратурі пояснили, що у декларації відображено лише земельну ділянку, придбану для будівництва, а житловий будинок наразі зазначений як незавершений об’єкт. Водночас фактичний стан нерухомості та співвідношення її вартості з офіційними доходами родини викликають запитання щодо повноти та достовірності декларування.

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

У Рівненській області розпочато службову перевірку після резонансного інциденту під час мобілізаційних заходів у місті Здолбунів. У соціальних мережах поширилося відео, на якому зафіксовано, як співробітник територіального центру комплектування застосував газ проти 15-річної дівчини. Кадри показують, що підліток намагалася зачинити двері під’їзду житлового будинку, не дозволяючи військовим увійти всередину. За словами дівчини, вона намагалася захистити свого батька, якого планували доставити до ТЦК у межах мобілізаційних заходів.

За офіційною інформацією, правоохоронці та представники територіального центру комплектування вже опитують свідків та учасників події. Перевірка має встановити, чи були дії співробітника адекватними та законними, а також чи дотримувалися всі процедури під час примусового залучення громадянина. Особлива увага приділяється питанням дотримання прав неповнолітніх і безпеки громадян під час проведення мобілізаційних заходів.

Під час сутички один із працівників ТЦК намагався перешкодити зачиненню дверей, після чого до під’їзду підійшов інший військовий та застосував газовий балончик, розпиливши речовину в обличчя та очі неповнолітньої. У цей час батькові дівчини вдалося зачинитися у квартирі.

На відео постраждала розповідає, що після застосування газу їй було важко дихати, з’явилися ознаки панічної реакції та сильного стресу. За її словами, вона не одразу зрозуміла, що відбувається, і досі перебуває у шоковому стані.

У Рівненському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки підтвердили факт інциденту. Там зазначили, що подія сталася під час проведення мобілізаційних заходів у Здолбунові. Командування ТЦК призначило службову перевірку дій військовослужбовців, за результатами якої обіцяють ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Водночас у ТЦК наголосили, що заходи з оповіщення та перевірки військово-облікових даних чоловіків призовного віку тривають, і закликали громадян виконувати вимоги законодавства у сфері мобілізації.