Лікарі, прокурори, рятувальники: кого звільнили від мобілізації в Україні

В умовах війни Україна продовжує вдосконалювати механізм бронювання військовозобов’язаних, аби критично важливі сфери функціонували безперебійно. Відтепер усі медичні працівники державних і комунальних закладів, а також прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) отримали 100% бронювання від мобілізації.

Це закріплено у постанові Кабінету міністрів України № 36 від 14 січня 2025 року, яка внесла зміни до правил бронювання. Раніше, наприклад, лікарні могли бронювати лише 50% своїх військовозобов’язаних працівників, а тепер обмежень більше немає.

Кого саме стосується бронювання?

Відтепер 100% бронь отримують:
Медики, які працюють за основним місцем роботи в:

  • державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
  • закладах громадського здоров’я;
  • установах, що проводять судово-медичні та судово-психіатричні експертизи;
  • центрах крові.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)

Ці категорії працівників тепер офіційно не підлягають мобілізації та можуть виконувати свої професійні обов’язки безперешкодно.

Що змінилося для гуманітарних організацій та держслужбовців?

Якщо раніше співробітників гуманітарних організацій бронювали за рішенням Міністерства реінтеграції, тепер цей процес координує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Однак для них встановили обмеження – не більше 50% військовозобов’язаних працівників можуть отримати бронь.

Бронювання також продовжує діяти для:
Критично важливих підприємств (енергетика, оборонна промисловість тощо);
Органів державної влади, зокрема, ДСНС, де 90% працівників мають бронювання;
Державних службовців (категорії “Б” і “В”), але не більше ніж 50% від загальної кількості.

З 1 грудня 2024 року подати запит на бронювання можна виключно через електронну систему “Дія”. Це значно спрощує процес, пришвидшує обробку заявок та робить систему більш прозорою.

The post Лікарі, прокурори, рятувальники: кого звільнили від мобілізації в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова. Так, за інформацією джерела, саме з подачі екс-очільника ОП Андрія Єрмака широкий резонанс в ЗМІ отримала історія із захопленням бійцями […]

Скандальна кар’єра судді Андрія Анохіна та відсутність реакції влади

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

Нові підозри у справі “Чисте місто” та схема привласнення київських земель

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

Вплив дитячих інфекцій на ризик розвитку онкологічних захворювань у дорослому віці

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.