Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.