Іспанія і Україна перевіряють мільйонні активи експрезидента України

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

Ілон Маск продовжує змінювати світ, цього разу — у сфері житла. Компанія Tesla представила інноваційний проєкт Tesla Tiny House — компактний і енергоефективний будинок площею 76 м², що став справжнім проривом у сфері доступного житла. Ціна цього будинку складає всього $7 789, а його установка не потребує покупки землі чи сплати податків, що робить його ще більш привабливим для потенційних власників. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії Маска, спрямованої на вирішення кризи доступності житла, яка охоплює багато країн світу.

Tesla Tiny House — це модульне житло, що поставляється вже в готовому вигляді. Завдяки цьому процес установки стає максимально простим і швидким, без необхідності будівництва або тривалих процедур. Такий підхід дозволяє значно знизити витрати на зведення будинку, що робить його доступним для широкого кола людей. Особливістю проекту є використання передових технологій, включаючи сонячні панелі, акумуляторні системи для зберігання енергії та інтелектуальну систему управління ресурсами. Завдяки таким інноваціям, Tesla Tiny House здатний забезпечувати автономне функціонування в будь-яких умовах, з мінімальними витратами на енергоресурси.

Незважаючи на площу в 76 м², будинок розрахований на повноцінну сім’ю: всередині розташовані вітальня, кухня, санвузол та спальні зони, оформлені в мінімалістичному стилі. Компактний формат дозволяє встановлювати будинок практично в будь-якому місці, що робить його актуальним для тимчасових поселень або віддалених регіонів.

Проєкт має великий соціальний потенціал, особливо в країнах з високою вартістю нерухомості. Акцент на автономності та енергоефективності робить його привабливим не лише для США, але й для Європи та Азії. Tesla Tiny House вписується у стратегію компанії щодо створення сталої екосистеми, поєднуючи електромобілі, сонячну енергетику та автономне житло.

Однак проєкт викликає питання щодо реальної вартості, доступності та серійного виробництва. Важливо зрозуміти, чи включає обіцяна ціна доставку та встановлення, а також як вирішуватимуться юридичні аспекти з землею та податками. Якщо Tesla реалізує обіцяне, це може стати справжньою революцією на ринку нерухомості, започаткувавши еру компактного, розумного та сталого житла.

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

Детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру двом адвокатам, які намагалися організувати хабарництво у судовому процесі. За даними НАБУ, підозрювані планували дати хабар судді одного з київських судів за сприяння у винесенні виправдувального вироку у справі, пов’язаній із розкраданням піску, що належав державному підприємству АТ «Укрзалізниця».

Адвокати мали намір вплинути на суддівське рішення, пропонуючи неправомірну вигоду. Йдеться про спробу через корупційні механізми домогтися змін у результатах судового розгляду, зокрема, щоб обвинувачений у справі про крадіжку піску уникнув покарання. Підозрілі дії правозахисників були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.

Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.