Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

З 1 березня в Україні почало діяти рішення РНБО про зниження цін на 30% на найпопулярніші лікарські засоби. Проте реальне зменшення вартості виявилося маніпуляцією, адже напередодні ухвалення цього рішення ціни на медикаменти різко зросли.

У січні 2025 року ліки подорожчали до пікових значень, а вже в березні, після зниження, повернулися до рівня, який спостерігався ще влітку 2024-го. Таким чином, фармацевтичний ринок створив ілюзію зниження, тоді як українці змушені були протягом кількох місяців купувати медикаменти за завищеними цінами.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що середньозважена роздрібна вартість ліків з ТОП-100 знизилася на 25%, хоча РНБО анонсувала зменшення на 30%. Причина – у деяких немережевих аптеках залишалися запаси препаратів за старими цінами.

У публікації МОЗ наведено приклади нових цін, які нібито демонструють суттєве здешевлення. Але при ретельному аналізі стає очевидно, що це не так.

Приклади маніпуляцій з цінами:

  • Валідол-Дарниця (10 таблеток). У травні 2024 року коштував 19,66 грн, у січні 2025-го ціна піднялася до 24,5 грн, а після «зниження» повернулася до 19,66 грн.

  • Корвалол-Дарниця (25 мл). Улітку 2024-го коштував дешевше, ніж після березневого «зниження».

  • Фармадол (таблетки №50). У квітні 2024 року ціна була на рівні 166 грн, у січні 2025-го підскочила до понад 200 грн, а потім «знизилася» до 166 грн.

  • Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10). У січні 2025-го ціна перевищила 300 грн, а після зниження становить 231 грн, що все одно більше, ніж у червні 2024-го.

Єдиний препарат, який дійсно подешевшав – Тівортін розчин. Його вартість знизилася з 215 грн до 200 грн.

Ціни на ліки формують виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Виробники пояснюють зростання вартості збільшенням витрат на логістику, сировину та енергетичні ресурси. Проте аптечні мережі нагадують, що 71,8% ціни формують саме виробники, тоді як аптеки можуть впливати лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%.

Голова асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій пояснив, що курс валют, енергетична криза та витрати на логістику впливають на кінцеву ціну медикаментів.

МОЗ та Держпродспоживслужба запевняють, що спостерігається тенденція до поступового зниження цін на ліки. Однак вони не звернули уваги на те, що перед ухваленням рішення про здешевлення фармринок завищив ціни на медикаменти, змусивши українців переплачувати протягом кількох місяців.

Контроль за цінами передали Держпродспоживслужбі, яка не побачила в цій ситуації жодних порушень. Водночас громадяни подали 567 скарг на завищені ціни, зокрема з Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей.

Замість реального здешевлення медикаментів українці отримали схему, яка дозволила фармацевтичному бізнесу тимчасово збільшити прибутки за рахунок штучного підвищення цін напередодні “зниження”.

The post Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Корупція в податковій на Чернігівщині: правоохоронці викрили схему регулярних хабарів

У Чернігівській області правоохоронні органи задокументували діяльність корупційної схеми, пов’язаної з систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовими особами податкової служби. У межах досудового розслідування про підозру офіційно повідомлено двом керівникам структурних підрозділів, які, за версією слідства, були ключовими фігурантами незаконних оборудок.

За попередніми даними, посадовці налагодили механізм отримання хабарів від підприємців за «лояльне» ставлення під час перевірок, невиявлення порушень податкового законодавства або штучне заниження сум фінансових санкцій. Йдеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану систему, яка функціонувала протягом тривалого часу та приносила стабільний незаконний дохід.

За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

Кримінальне провадження проти Олексія Гончаренка: політичні мотиви чи законні підстави?

Народний депутат України Олексій Гончаренко повідомив про відкриття кримінального провадження проти нього за статтями, що стосуються державної зради та перешкоджання діяльності Збройних сил України. На своїй сторінці у Facebook парламентарій назвав справу «замовною», заявивши про тиск з боку суду та прокуратури і звинувативши органи влади у політичній мотивації дій.

За словами Гончаренка, розслідування має на меті дискредитувати його політичну діяльність і вплинути на громадську думку. Депутат підкреслив, що не має жодного стосунку до звинувачень і вважає процес спробою обмежити його право на політичну позицію та свободу висловлювання.

За словами Гончаренка, Печерський районний суд Києва розглядав заяву нардепки від фракції «Слуга народу» і зобов’язав Офіс Генерального прокурора відкрити кримінальне провадження проти нього.

«Замовна справа, вже суддя Вовк у Печерному суді розминається. Генпрокуратура всіх запускає, спускають всіх собак. Знаєте за що? За те, що я заважаю ЗСУ», — зазначив Гончаренко у відеозверненні.

Парламентарій підкреслив, що вважає провадження політично мотивованим і пов’язує його із своєю діяльністю, яка нібито заважає роботі Збройних сил. Він також наголосив, що відстоюватиме свою позицію у правовому полі та розраховує на неупереджене розслідування.

Наразі Офіс Генерального прокурора офіційних коментарів щодо відкриття провадження не надав.

П’ять років ув’язнення за наругу над похованнями захисників: рішення суду на Рівненщині

Сарненський районний суд Рівненської області ухвалив обвинувальний вирок у резонансній справі про наругу над могилами українських військовослужбовців. Винним визнано 37-річного жителя регіону Леоніда Вакулка, який здійснив крадіжку предметів із місць поховання загиблих захисників, чим грубо порушив норми моралі та закону.

Згідно з матеріалами справи, у лютому 2025 року чоловік незаконно заволодів артилерійськими гільзами, встановленими на могилах як елемент меморіального оформлення та використаними як вази для квітів. Інциденти сталися на трьох військових похованнях у селі Немовичі Сарненського району. Після викрадення гільзи були продані, що слідство кваліфікувало як умисне посягання на місця поховання та пам’ять про полеглих воїнів.

Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника. Ним виявився раніше судимий за корисливі злочини сарненчанин. Викрадені гільзи він очистив від фарби та продав місцевим жителям.

Обвинувачений визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, однак суд врахував рецидив злочинів при призначенні покарання. Суддя Юрій Березень визнав Вакулка винним за ч. 3 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою з корисливих мотивів) та призначив 4,5 роки ув’язнення. До цього частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком, в результаті остаточний термін склав п’ять років.

Вирок ще може бути оскаржений у апеляційному порядку.

Електромобіль за мільйон: декларація прокурорки з Вінниччини привернула увагу

У січні цього року прокурорка Вінницької обласної прокуратури Ганна Войцишена задекларувала придбання електромобіля Tesla Model S 2020 року випуску. Згідно з офіційними даними, угода була оформлена 10 січня, а вартість автомобіля склала 1 мільйон гривень. Продавцем у документах зазначено узагальнену категорію — «громадянин України», без додаткових уточнень.

Інформація про покупку викликала інтерес з огляду на ринкову ситуацію. За даними популярних українських автомобільних майданчиків AUTORIA та RST.ua, ціни на вживані Tesla Model S 2020 року зазвичай стартують від приблизно 30 тисяч доларів і можуть сягати значно вищих сум залежно від комплектації, пробігу та технічного стану. У гривневому еквіваленті це, як правило, перевищує суму, зазначену в декларації.

Придбання електромобіля прокуроркою викликало суспільний резонанс, зокрема через різницю між задекларованою ціною покупки та середньоринковою вартістю аналогічних моделей. У цьому контексті зростає увага до фінансових декларацій посадовців та їх відповідності реальним доходам.

Справу також коментують експерти з авто та фінансів, які наголошують, що Tesla Model S залишається дорогим сегментом автомобільного ринку, і придбання за суму нижчу від середньоринкової може свідчити про приватні домовленості або спеціальні умови купівлі.