Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

Акторка Наталка Денисенко та її коханий Юрій Савранський, роман яких уже кілька місяців активно обговорюють користувачі соцмереж, знову стали темою для обговорення. Судячи з їхніх онлайн-активностей, пара нині перебуває в Одесі, і цього разу про їхній спільний відпочинок свідчать не папараці, а власні публікації в Instagram.

Обидва майже одночасно поділилися сторіз із кадрами неспокійного Чорного моря, знятого з дуже схожих ракурсів. У підписі до свого фото Денисенко натякнула на емоційний стан, зазначивши, що хвилювання всередині нагадує рух морських хвиль на рідному узбережжі. Савранський, своєю чергою, додав коротке, але промовисте повідомлення, у якому описав сьогоднішній вигляд моря, ніби підкреслюючи настроєву гармонію між ними.

За геолокацією видно, що обидва перебувають у готелі «Немо» в Одесі. Саме тут Наталка завершує зйомки сиквелу комедії «Коли ти вийдеш заміж?», а Савранський, судячи з усього, приїхав її підтримати. Раніше він уже літав до Болгарії, де проходили основні епізоди зйомок, тож їхня близькість і постійна присутність одне біля одного більше не виглядає випадковістю.

Стосунки Денисенко та Савранського розвиваються стрімко — і дедалі публічніше. Пару все частіше помічають разом на подіях. Нещодавно вони відвідали концерт Артема Пивоварова, де їх бачили десятки фанів.

За неофіційною інформацією, на момент початку роману і Денисенко, і Савранський були одружені. Акторка вже розлучена, а її коханий перебуває у процесі розірвання шлюбу.

Публічність, відкриті жести та одночасні пости у соцмережах свідчать: Наталка та Юрій більше не прагнуть приховувати стосунки й усе частіше дозволяють собі бути разом відкрито.

На Полтавщині подружжя прокурорів — Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна — опинилися у центрі суспільної уваги через користування поширеною в регіоні практикою дострокового оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обидва отримали право на пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на своїх посадах у прокуратурі, поєднуючи статус пенсіонерів зі статусом діючих службовців.

Механізм, яким скористалося подружжя, добре відомий у професійному середовищі: ранній вихід на спеціальну пенсію фактично не означає припинення трудової діяльності. Навпаки, прокурори можуть і надалі займати керівні чи процесуальні посади, отримуючи повний розмір заробітної плати. Це дозволяє паралельно отримувати й значні пенсійні виплати — понад пів мільйона гривень на рік кожному.

За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.

За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.

схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

придбала десятки земельних ділянок;

оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

поповнила автопарк елітними авто;

отримала у власність нежитлові приміщення;

придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

десятками гектарів земельних ділянок;

175-метровою квартирою в Словаччині;

13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.