Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

З 1 березня в Україні почало діяти рішення РНБО про зниження цін на 30% на найпопулярніші лікарські засоби. Проте реальне зменшення вартості виявилося маніпуляцією, адже напередодні ухвалення цього рішення ціни на медикаменти різко зросли.

У січні 2025 року ліки подорожчали до пікових значень, а вже в березні, після зниження, повернулися до рівня, який спостерігався ще влітку 2024-го. Таким чином, фармацевтичний ринок створив ілюзію зниження, тоді як українці змушені були протягом кількох місяців купувати медикаменти за завищеними цінами.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що середньозважена роздрібна вартість ліків з ТОП-100 знизилася на 25%, хоча РНБО анонсувала зменшення на 30%. Причина – у деяких немережевих аптеках залишалися запаси препаратів за старими цінами.

У публікації МОЗ наведено приклади нових цін, які нібито демонструють суттєве здешевлення. Але при ретельному аналізі стає очевидно, що це не так.

Приклади маніпуляцій з цінами:

  • Валідол-Дарниця (10 таблеток). У травні 2024 року коштував 19,66 грн, у січні 2025-го ціна піднялася до 24,5 грн, а після «зниження» повернулася до 19,66 грн.

  • Корвалол-Дарниця (25 мл). Улітку 2024-го коштував дешевше, ніж після березневого «зниження».

  • Фармадол (таблетки №50). У квітні 2024 року ціна була на рівні 166 грн, у січні 2025-го підскочила до понад 200 грн, а потім «знизилася» до 166 грн.

  • Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10). У січні 2025-го ціна перевищила 300 грн, а після зниження становить 231 грн, що все одно більше, ніж у червні 2024-го.

Єдиний препарат, який дійсно подешевшав – Тівортін розчин. Його вартість знизилася з 215 грн до 200 грн.

Ціни на ліки формують виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Виробники пояснюють зростання вартості збільшенням витрат на логістику, сировину та енергетичні ресурси. Проте аптечні мережі нагадують, що 71,8% ціни формують саме виробники, тоді як аптеки можуть впливати лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%.

Голова асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій пояснив, що курс валют, енергетична криза та витрати на логістику впливають на кінцеву ціну медикаментів.

МОЗ та Держпродспоживслужба запевняють, що спостерігається тенденція до поступового зниження цін на ліки. Однак вони не звернули уваги на те, що перед ухваленням рішення про здешевлення фармринок завищив ціни на медикаменти, змусивши українців переплачувати протягом кількох місяців.

Контроль за цінами передали Держпродспоживслужбі, яка не побачила в цій ситуації жодних порушень. Водночас громадяни подали 567 скарг на завищені ціни, зокрема з Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей.

Замість реального здешевлення медикаментів українці отримали схему, яка дозволила фармацевтичному бізнесу тимчасово збільшити прибутки за рахунок штучного підвищення цін напередодні “зниження”.

The post Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Свята і пам’ятні дати дня: поєднання віри, традицій та світових ініціатив

Сьогоднішній день в Україні та за її межами наповнений особливим символізмом, адже він поєднує одразу кілька важливих подій, що мають релігійне, народне та міжнародне значення. У календарі ця дата вирізняється різноманіттям смислів: від церковного вшанування святих до продовження стародавніх українських традицій і відзначення глобальних днів, покликаних нагадати людству про силу знань, культури та взаєморозуміння.

Для віруючих цей день має духовне наповнення. У храмах згадують святих, чиє життя та подвиги стали прикладом віри, смирення й служіння ближнім. Молитви та богослужіння спрямовані на внутрішнє очищення, подяку за прожитий рік і надію на краще майбутнє. Церковні традиції гармонійно вплітаються у повсякденне життя, зберігаючи зв’язок поколінь і духовну тяглість.

Святу рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії IV століття, яка принесла християнство на грузинські землі, маючи лише хрест із власного волосся та виноградної лози.

Преподобних отців, убитих у Синаї та Раїфі — ченців-мучеників, які загинули за віру в Єгипті та на Аравійському півострові.

Багато українців 14 січня святкують Старий Новий рік, що припадає на перший день нового року за юліанським календарем. Традиції свята включають:

Посівання: чоловіки розсипають зерно в домівках, бажаючи достатку. За повір’ями, першим у дім має увійти чоловік — це приносить удачу на весь рік.

Сімейна вечеря: родини збираються за столом, дякують за добробут і бажають щастя на наступний рік.

У день свята наші предки уважно спостерігали за погодою, щоб передбачити врожай і стан природи на рік:

Ясне небо та мороз — очікується багатий врожай зернових.

Іній на деревах — вдалий рік для бджолярів.

Сніг або завірюха — весна буде пізньою, але літо теплим.

Ожеледиця — до хорошого врожаю овочів.

Східний вітер — посушливе літо, західний — дощове.

Щоб не накликати невдачі, у цей день не можна:

Давати гроші в борг, стригтися, сваритися, лихословити, виносити сміття та рахувати дрібні монети.

Міжнародні святкування 14 січня відзначають:

Всесвітній день логіки — за ініціативи ЮНЕСКО для популяризації логічного мислення в науці та культурі.

Міжнародний день повітряних зміїв — коли в небо запускають тисячі яскравих зміїв, особливо популярно в Індії.

День впорядкування оселі — стимул почати рік із чистоти та гармонії в домі.

Таким чином, 14 січня 2026 року поєднує повагу до християнських святих, дотримання народних традицій та прикмет, святкування Старого Нового року і прагнення до гармонії у домі та душі.

У Києві чоловік підірвав гранату в хостелі під час конфлікту з сусідом по кімнаті

У ніч із 8 на 9 січня на вулиці Жилянській у Києві стався надзвичайно небезпечний інцидент: один із мешканців хостела підірвав гранату під час суперечки з сусідом по кімнаті. За даними столичної поліції, між чоловіками виник конфлікт, який переріс у фізичне протистояння. В результаті різкого загострення ситуації підозрюваний застосував вибуховий пристрій, що призвело до паніки серед інших гостей хостела.

На місце події оперативно прибули правоохоронці та вибухотехніки, які забезпечили евакуацію мешканців і оточили територію. Постраждалих унаслідок вибуху, за попередніми даними, немає, але поліція проводить повну перевірку та огляд приміщень на предмет додаткових небезпечних предметів. Затриманий чоловік наразі перебуває під охороною, ведеться розслідування за фактом хуліганства та незаконного поводження з вибухівкою.

Правоохоронці оперативно затримали 27-річного підозрюваного та повідомили йому про підозру. За клопотанням слідчих, чоловік перебуватиме під вартою. Зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі.

Поліція проводить подальше розслідування обставин інциденту та встановлює походження вибухового пристрою.

На Херсонщині викрито масштабну корупційну схему під час ремонту укриттів

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

“Мандаринова афера”: САП завершила розслідування справи про привласнення десятків мільйонів з держбюджету

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.