Ексзаступник міністра Лебедцов приховав 11 мільйонів у декларації

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа подав декларацію про свої доходи за 2025 рік. У документі зазначено, що протягом року він отримав загальну суму доходів, яка включає 820,5 тисячі гривень заробітної плати, виплаченої йому Харківською обласною прокуратурою, а також 503,3 тисячі гривень після переведення до Кіровоградської обласної прокуратури.

Загальна сума доходів Куцелепи за рік склала більше 1,3 мільйона гривень. Цей показник відображає стабільне фінансове становище та демонструє високий рівень заробітної плати державного службовця в умовах виконання важливих обов'язків в органах прокуратури. Сума доходів також включає інші можливі джерела фінансування, зокрема, премії або додаткові виплати, однак точні деталі залишаються непублікованими.

Дружина посадовця, Ганна Куцелепа, працює в управлінні Пенсійного фонду Луганської області та отримала 317 тис. грн заробітної плати. Крім того, у декларації зазначені соціальні виплати, благодійна допомога, кешбек та інші незначні надходження.

Окремо вказано аліменти на сина Богдана Длінного у розмірі 162 тис. грн за рік.

Грошові активи родини становлять 6 тис. доларів США та 2 тис. євро готівкою, які задекларовані як спільна сумісна власність подружжя.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Серед них квартира площею 48,4 м², набута у 1996 році, яка перебуває у спільній сумісній власності з батьками та, ймовірно, іншими родичами.

Також задекларована квартира площею 64,8 м² (2007 рік) у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами.

Окрім цього, вказані дві квартири меншої площі — 35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові, які використовуються для фактичного проживання.

Посадовець зазначив у декларації автомобіль Volkswagen Passat B6 2010 року випуску вартістю 240 тис. грн. Право користування належить декларанту, водночас власницею транспортного засобу є його мати.

Денис Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області. Раніше він працював у Харківській обласній прокуратурі, а згодом був переведений до Кіровоградської області, де наразі обіймає керівну посаду у відділі нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону висунули нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Цей підрозділ є важливою складовою частиною Збройних сил України, що бере активну участь у захисті державних кордонів та виконанні завдань на сході країни.

Подія пов’язана з нецільовим використанням коштів, виділених для забезпечення військовослужбовців. В результаті дій підозрюваного, було здійснено порушення, що спричинило шкоду державним інтересам. Важливим аспектом цього розслідування є забезпечення правопорядку та належного контролю над ресурсами, які використовуються для підтримки обороноздатності нашої країни.

За даними слідства, у період із 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн. Лише на люксовий одяг та аксесуари він, за матеріалами провадження, витратив близько 2,5 млн грн.

Окремо встановлено, що 9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі (Індонезія) вартістю 187,3 тис. доларів США. У деклараціях за 2022–2024 роки такі активи не відображалися, як і відповідні фінансові зобов’язання.

Слідство зазначає, що витрати посадовця суттєво перевищують його офіційні доходи — більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

За клопотанням прокурора суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Раніше цьому ж військовослужбовцю вже повідомляли про підозру за іншими епізодами: отримання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби. За даними слідства, у червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також йдеться про можливі факти завищення обсягів поставок, оформлення актів на повний обсяг продукції за фактичної поставки частини товарів та привласнення різниці через підконтрольних осіб.

Окремо встановлено, що у 2025 році майор тривалий час був відсутній на службі, використовуючи відпустки для поїздок за кордон. За даними слідства, він перебував за межами України щонайменше 16 днів та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Попри це, продовжував отримувати премії.

Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, документи на майно, колекцію брендового одягу та інші речі, які можуть мати значну вартість. Досудове розслідування триває.