Динаміка скорочення обсягів банківських вкладів українців: причини та наслідки

У Києві стартує масштабний інфраструктурний проєкт — капітальний ремонт Харківського шосе, вартість якого перевищує 1,26 мільярда гривень. Це стало темою широкого обговорення серед експертів та громадськості. Зокрема, виникають питання щодо доцільності таких витрат в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Дехто вважає, що суми такого масштабу можуть стати привідом для «освоєння» бюджетних коштів, що, за умов непередбачуваних обставин, може призвести до різкого збільшення витрат на 100% і більше.

Харківське шосе, що проходить через Дніпровський та Дарницький райони Києва, має довгу історію, починаючи ще з 1930-х років. Ця важлива магістраль лівобережної частини столиці є однією з основних транспортних артерій, що зв’язує різні частини міста. Втім, дорога вже давно потребує реконструкції, адже її стан, попри численні ремонти, залишає бажати кращого. Хоча зазвичай на цьому шосе не спостерігаються значні затори, рух тут досить інтенсивний, що робить питання модернізації настільки актуальним.

Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.