Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

Проблема безсоння торкається мільйонів людей у всьому світі, і не завжди її причина криється у стресі, тривожних думках чи напруженому робочому графіку. Важливу роль відіграє й те, що людина їсть у другій половині дня, особливо безпосередньо перед сном. Деякі продукти здатні порушувати процес засинання, провокувати важкість у шлунку або викликати часті пробудження вночі.

Харчування перед сном впливає на гормональний баланс і роботу травної системи. Коли організм замість відпочинку змушений активно перетравлювати їжу, мозок отримує сигнал бадьорості, а не розслаблення. Саме тому фахівці з харчування радять уважно ставитися до вечірнього раціону та уникати певних продуктів.

Попкорн — доданий цукор, сіль та жир можуть спричиняти різкі стрибки рівня цукру, зневоднення та дискомфорт у шлунку.

Селера та огірки — висока вода змушує прокидатися вночі, щоб піти до туалету.

Сухофрукти з цукром — можуть бути важкими для травлення та спричиняти дискомфорт.

Молочні продукти — жир і білок уповільнюють травлення, що може заважати заснути.

Цитрусові та продукти на томатній основі — висока кислотність може викликати печію та нетравлення.

Броколі та цвітна капуста — клітковина може викликати гази та дискомфорт у шлунку.

Морозиво, шоколад та фастфуд — високий вміст цукру, жиру та кофеїну погіршує якість сну.

Ферментоване та копчене м’ясо, червоне м’ясо — важко перетравлюються, містять речовини, що можуть викликати безсоння.

Білий хліб, макарони та гостра їжа — швидко підвищують рівень цукру або подразнюють шлунок.

Щоб покращити сон, краще обирати легкі та легко перетравні продукти, наприклад, знежирений йогурт, трав’яний чай або фрукти з низькою кислотністю. Також важливо уникати великої кількості рідини перед сном, щоб не прокидатися вночі.

Український співак Андрій Хайат, відомий під сценічним псевдонімом KHAYAT, нещодавно поділився яскравою та хвилюючою історією зі свого підліткового життя. У 15 років він поїхав до Сполучених Штатів Америки, і ця поїздка виявилася набагато небезпечнішою, ніж він очікував. Артист розповів, що під час перебування за кордоном він опинився в ситуації, яка могла загрожувати його безпеці, та змусила швидко приймати складні рішення.

KHAYAT підкреслив, що цей досвід став для нього важливим уроком. Попри страх і невпевненість, він навчився зберігати спокій у критичних обставинах і шукати вихід із потенційно небезпечних ситуацій. За його словами, саме тоді він зрозумів, наскільки важливо бути відповідальним і передбачливим, навіть у юному віці.

“Вони дуже чітко одразу розставили межі: я маю ходити до церкви з ними, маю вивчити певну кількість молитов, маю робити якісь речі по дому… У нас була молитва перед їжею. Ми тримались за руки. І поки я не прочитаю молитву без помилок, ми не їли. Це могло бути два-чотири рази. Коли я сказав, що не хочу йти до церкви, мене закрили в кімнаті. І під двері підсунули чергову молитву, яку я мав вивчити”, — згадує KHAYAT.

Одного разу хлопцю навіть кинули в голову тарілку через невміння правильно прочитати молитву. Після кількох подібних інцидентів він звернувся по допомогу до координатора програми. Загалом Андрій прожив із цією родиною майже три місяці, перш ніж повернутися в Україну.

Нагадаємо, KHAYAT пройшов до фіналу Національного відбору на “Євробачення-2026” та планує представляти Україну з піснею “Герци”.