До України прибули вакцини від туберкульозу для немовлят

26 грудня в Україні відбудеться помітна зміна погодних умов. Після кількох морозних днів температура повітря поступово почне підвищуватися по всій території країни, що стане приємною новиною для багатьох жителів. Однак, незважаючи на підвищення температури, синоптики прогнозують збереження поганих погодних умов: по всій Україні очікується суцільна хмарність, сніг та посилення вітру. Це означає, що варто бути готовими до зимових неприємностей.

Особливо вітряною буде погода в більшості регіонів, що може ускладнити пересування на дорогах і створити незручності для пішоходів. Однак на крайньому заході країни опадів не очікується, і саме там температура повітря буде трохи вищою порівняно з іншими областями.

На заході країни погодні умови будуть дещо спокійнішими. У Львові та Луцьку очікується хмарна погода з проясненнями, без значних опадів. Уночі там буде близько -6°, удень температура коливатиметься біля 0…+1°. В Ужгороді синоптики прогнозують -5° уночі та до +1° удень за мінливої хмарності.

У центральних областях утримається похмура погода зі снігом. У Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві вночі температура опускатиметься до -6°, удень — близько 0°. Аналогічна ситуація очікується у Житомирі та Дніпрі, де вдень прогнозують до +1°.

На півночі країни — у Чернігові та Сумах — також буде хмарно зі снігом. Температура повітря вночі становитиме близько -6°, удень підніматиметься до +1°.

Південні регіони залишаться у зоні зимових опадів. В Одесі, Миколаєві та Херсоні синоптики прогнозують похмуру погоду зі снігом. У нічні години температура знижуватиметься до -6…-7°, удень повітря прогріватиметься до +1°.

На сході країни збережеться холодніша погода. У Харкові вдень очікується до -2°, у Краматорську та Сєвєродонецьку — до -4°, із нічними морозами до -7°. В усіх цих містах прогнозують суцільну хмарність і сніг.

У Криму, зокрема в Сімферополі, 26 грудня також буде похмуро, зі снігом. Температура коливатиметься від -6° уночі до +2° удень.

Синоптики застерігають, що через опади та вітер на дорогах можливе ускладнення руху, тому водіям варто бути уважними.

26 грудня має особливе значення для жіночої частини суспільства, адже цей день поєднує в собі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні вірування, що здавна асоціюються з турботою про жінок і дітей. Це свято, хоча і не має офіційного державного статусу в Україні, відзначається в різних культурах як день, коли акцентується увага на ролі жінок у суспільстві та їхніх важливих функціях в родині.

Історично цей день пов’язується з християнськими традиціями. В церковному календарі 26 грудня відзначається день святого Стефана, першим мучеником, що також є важливим для християнської спільноти. Цей день вважається добрим для молитви за мир у родині, за здоров’я жінок та дітей. Крім того, у багатьох країнах цього дня згадують святого Стефана як покровителя доброчинців і захисника слабких, що додатково підсилює акцент на милосердя та турботу.

У світі 26 грудня проходить під знаком добрих справ. Саме на цю дату припадає Міжнародний день подарунків, який заохочує дарувати увагу і презенти без приводу — друзям, знайомим або тим, хто цього потребує. Також цього дня відзначають День листів подяки, День карамельної тростини, День скаржників, День круп’є та День афроамериканської культури. Крім того, 26 грудня народилися відомі у світі постаті, серед яких поет Томас Грей, математик Чарльз Беббідж, письменник Генрі Міллер, актор і музикант Джаред Лето.

Згідно з новоцерковним календарем, 26 грудня віряни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня християни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи про сімейне щастя, достаток і здоров’я дітей. Раніше за старим стилем цього дня вшановували кількох християнських мучеників, зокрема Євгенія, Ореста, Мардарія та Євстратія.

Народні традиції також надають цій даті особливого значення. З давніх-давен вважалося, що погода 26 грудня визначає характер січня. Похолодання обіцяло пізню й холодну весну, веселе щебетання синиць віщувало відлигу, а сороки, що риються в траві, — теплий Новий рік. День уважався сприятливим для жінок: у давнину було заведено молитися Богородиці, вшановувати породіль і повитух, дякуючи їм за народження дітей. Їм приносили пироги й вареники як знак поваги. Також існував звичай у цей день вперше стригти немовлят, вірячи, що це зміцнить їхнє здоров’я.

Разом із добрими звичаями існували й заборони. Жінкам не радили важко працювати, носити брудний одяг або користуватися посудом із тріщинами. Чоловікам, за повір’ями, не варто було відмовляти у проханнях вагітним. Крім того, день вважався невдалим для риболовлі.

Лимонна шкірка — це один із найбільш недооцінених продуктів, який часто опиняється на сміттєвому звалищі, хоча вона містить безліч корисних для здоров’я речовин. Більшість людей звикли викидати цедру лимона, не замислюючись про її потенціал. Проте наукові дослідження підтверджують, що лимонна шкірка абсолютно безпечна для вживання і може стати важливою складовою щоденного раціону.

Як зазначає видання Verywell Health, лимонна шкірка є справжнім джерелом корисних антиоксидантів. Вона містить велику кількість вітаміну C, який є потужним засобом для зміцнення імунної системи, а також D-лімонен — органічну сполуку, що має протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, лимонна шкірка багата на флавоноїд гесперидин, який допомагає знижувати рівень шкідливого холестерину в крові та покращує кровообіг.

Важливою перевагою лимонної шкірки є вміст клітковини та мінералів. Одна столова ложка цедри має мінімальну калорійність, але містить пектин — форму розчинної клітковини, що сприяє нормальній роботі травної системи. Крім того, у шкірці присутні кальцій, калій, магній та помітна частка добової норми вітаміну C.

Окремі дослідження вказують на користь лимонної цедри для здоров’я ротової порожнини. Екстракти зі шкірки здатні пригнічувати ріст бактерій, які пов’язують із розвитком карієсу та захворюваннями ясен. Також науковці звертають увагу на потенційний позитивний вплив цедри на серцево-судинну систему. Антиоксиданти й клітковина можуть сприяти зниженню рівня холестерину та артеріального тиску, хоча для остаточних висновків потрібні додаткові клінічні дослідження.

Лабораторні експерименти демонструють і антимікробні властивості лимонної шкірки. Речовини, що містяться в ній, здатні стримувати ріст окремих бактерій і грибків. Водночас науковці наголошують, що ці результати мають бути підтверджені дослідженнями за участю людей.

Ще один напрям, який вивчають дослідники, — потенційна роль лимонної цедри у профілактиці онкологічних захворювань. Антиоксиданти D-лімонен і гесперидин пов’язують зі здатністю підтримувати нормальний ріст клітин. Частина робіт також вказує на можливий зв’язок між споживанням цитрусових шкірок і зниженням ризику окремих видів раку, однак доказова база поки що обмежена.

Фахівці радять перед використанням ретельно мити лимони, щоб зменшити ризик потрапляння залишків пестицидів. Цедру можна додавати до напоїв, десертів, соусів, маринадів, риби, супів або зберігати в холодильнику кілька днів. Такий простий інгредієнт здатен не лише урізноманітнити смак страв, а й принести додаткову користь для здоров’я.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.