Депутат Юрчишин імовірно приховав доходи від тіньового бізнесу

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича. Посадовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Під час розгляду матеріалів справи суд встановив, що на початку квітня 2025 року, перебуваючи на керівній посаді в заповіднику, Лукашевич запропонував представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Нові фінансові можливості» надати дозвіл на проведення відеозйомки соціальної реклами на території закладу за певну винагороду. Йшлося про використання об’єктів культурної спадщини та музейного простору для створення рекламного продукту, що передбачало отримання офіційного погодження адміністрації установи.

21 квітня 2025 року під час зустрічі у службовому кабінеті він підтвердив свої наміри та обговорив порядок передачі коштів і документального оформлення. 24 квітня близько 16:00 на території АЗС «Socar» на 28-му кілометрі Бориспільського шосе (с. Гора) посадовець отримав обумовлену суму неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду Лукашевич повністю визнав провину, щиро розкаявся та висловив жаль із приводу вчиненого. Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: визнання вини, наявність малолітньої дитини на утриманні, позитивну характеристику, участь у співпраці з територіальною обороною та добровільний внесок у розмірі 20 тис. грн на підтримку Збройних сил України.

Обтяжувальних обставин суд не встановив. З огляду на те, що правопорушення належить до нетяжких і має корупційний характер, а сума отриманої вигоди становила 100 тис. грн, суд призначив покарання у вигляді штрафу в такому ж розмірі — 100 тис. грн. Крім того, Лукашевича позбавлено права обіймати керівні посади строком на три роки.

Також суд постановив повернути йому внесену раніше заставу в сумі 151,4 тис. грн.

У Чернівецькому районі спалах африканської чуми свиней перетворився на гучний скандал із кримінальним підтекстом. Депутат однієї з міських рад, який одночасно є власником фермерського господарства, не повідомив про масову загибель тварин відповідні служби та розпорядився таємно захоронити туші просто на території ферми. Унаслідок цього було втрачено понад сто свиней, а ризики поширення небезпечної інфекції значно зросли.

За інформацією правоохоронців, тварини почали гинути у вересні 2025 року. Падіж тривав і в жовтні, однак жодних офіційних повідомлень до ветеринарних органів не надходило. Замість дотримання встановленої процедури — ізоляції господарства, лабораторного підтвердження діагнозу та утилізації загиблих тварин на спеціалізованих підприємствах — власник ферми вирішив приховати факт спалаху. Туші свиней закопували без дотримання ветеринарно-санітарних норм, що створило загрозу зараження ґрунтів і підземних вод.

Щоб запобігти поширенню інфекції, довелося знищити ще 80 свиней. Під час розслідування з’ясувалося, що тварин завезли на ферму без ветеринарних документів, дозволів на переміщення та карантину, що створило передумови для масового спалаху.

Депутату повідомлено про підозру за ст. 251 Кримінального кодексу України (порушення ветеринарних правил, що спричинило тяжкі наслідки). Йому загрожує штраф до 68 тис. грн, обмеження права обіймати посади чи займатися діяльністю до п’яти років, або позбавлення волі до трьох років.

Дев’ятнадцятого лютого Україна вшановує один із головних символів своєї державності — Державний Герб. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Цей історичний крок став важливим етапом у формуванні незалежної держави, яка після проголошення суверенітету утверджувала власні національні символи.

Тризуб має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Його зображення знаходять на монетах, печатках і документах князів династії Рюриковичів. Для давніх правителів цей знак був не лише родовим символом, а й ознакою влади та державного авторитету. Згодом тризуб став уособленням спадкоємності української державницької традиції, зберігши свою ідентичність крізь століття.

За новоюліанським календарем цього дня вшановують апостолів від сімдесяти Филимона і Архіпа, преподобних Макарія та Євгенія Антіохійських, а також мучеників Феодота і Максима. За старим стилем згадують святителя Вукола, якого в народній традиції вважають покровителем домашньої худоби.

Віруючі присвячують цей день молитвам про зміцнення віри, душевний спокій та позбавлення від тривог. Вважається, що щирі прохання про підтримку у складних обставинах саме сьогодні мають особливу силу.

19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день покликаний нагадати про вразливість морських екосистем і необхідність збереження китів, дельфінів та інших мешканців океанів. Проблема актуальна і для України як морської держави.

Серед інших міжнародних дат – День антропології, День управління інформацією, День перетягування каната та День боротьби з плагіатом.

У народному календарі 19 лютого вважалося днем сильних, але нетривалих морозів. Наші предки вірили в прикмети цього дня: якщо мороз міцний – літо буде спекотним; якщо активно співають синиці й горобці – весна близько; холодний північний вітер обіцяє нові заморозки; підйом води в колодязях віщує холодний березень.

Також вважалося, що сьогодні потрібно зробити якомога більше добрих справ. Допомога ближнім, благодійність, добре слово чи підтримка могли, за віруваннями, притягнути щастя і добробут.

Народні традиції застерігають від сварок, образ і жадібності. Вважається, що негатив, проявлений цього дня, може повернутися до людини сторицею. Не радять відмовляти в допомозі, ображати тварин або займатися риболовлею. День краще присвятити спокою, молитві та добрим справам.

Таким чином, 19 лютого поєднує державну, церковну й народну традиції, нагадуючи українцям про важливість історичної пам’яті, духовної рівноваги та людяності.

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.