Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.
У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.
Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.
Ось як виглядає нинішня податкова модель:
-
Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.
-
Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.
-
Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».
-
Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.
Хто виграє?
Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.
Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.
Хто платить за «бенкет»?
-
Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.
-
Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.
Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.
Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.
Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.
Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.
Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.
Жорстоке вбивство 46-річної громадянки України та її шестирічної доньки шокувало бельгійське село Хаасроде. 6 червня в будинку, що загорівся, були знайдені тіла двох українок із ножовими пораненнями. Пожежа, як з’ясувалося згодом, була навмисно влаштована — і головним підозрюваним у справі став 16-річний син загиблої. Як повідомив бельгійський мовник VRT, юнак зізнався, що наніс матері та […]
Вибір собаки для родини — відповідальне рішення, особливо якщо у вас є маленькі діти. Не всі породи однаково добре адаптуються до сімейного життя: деякі з них вимагають особливого підходу, високого рівня активності чи навіть не мають терпимості до дитячих витівок. Британський кінолог Вілл Атертон попереджає про три породи, яких краще уникати в родинах з дітьми. […]
У літню спеку правильний вибір напоїв — питання не лише комфорту, а й безпеки. Деякі з них можуть спричинити зневоднення, головний біль, порушення серцевого ритму або навіть тепловий удар. Медики наголошують: варто уникати напоїв, які посилюють зневоднення або перевантажують організм. АлкогольНавіть один келих пива чи вина може спровокувати проблеми. Алкоголь розширює судини, посилюючи ефект спеки, […]
Уряд Канади офіційно продовжив безмитний імпорт українських товарів до 9 червня 2026 року. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті уряду країни. Рішення ухвалене на тлі триваючої підтримки України, яку нещодавно підтвердили міністри фінансів і голови центральних банків країн G7. Канада зазначила, що цей крок спрямований на пом’якшення економічних наслідків війни, зокрема — труднощів […]