Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії.

Хто вони — китайські контрактники?

Згідно з опублікованими даними, 31 громадянин Китаю звернувся до російського військового центру у 2023 році, а ще 20 — у 2024. Більшість із них прилітала до Росії незадовго до того, як укласти контракт. Усі китайці укладали угоди протягом кількох днів після прибуття. Наймолодшому серед них було 20 років, а найстаршому — 51 рік.

Пік звернень з Китаю припав на липень 2023 року, коли одразу 8 осіб підписали контракт. Деякі прибували на змагання з росіянами в парах, як, наприклад, 38-річний Ван Мінлян та 43-річний Лі Даочен. Ці деталі стали відомі завдяки журналістам, які дослідили соціальні мережі та записи контрактників.

Жертви та скарги китайських військових

Не всі контрактники з Китаю мали щасливу долю. У грудні 2023 року загинув 38-річний Жуй Чжао, який воював у Запорізькій області. Інші китайські військові, такі як Лінь Пань і Вей Дуань, були поранені та госпіталізовані, а один із них навіть отримав Георгіївський хрест за героїзм під час боїв за Бахмут.

Згідно з публікацією, деякі китайці, що служили в російській армії, скаржилися на жахливі умови. Один з них, 41-річний Лі Цзяньвей, висловлював обурення з приводу слабкого оснащення та відсутності медичної допомоги. Він також розповів, що від моменту поранення до смерті контрактника може проходити від 8 до 10 годин без жодної допомоги.

Ще один військовий, Сунь Жуйці, виявився командиром взводу непальських найманців і записав відео, де зазначив, що російське командування не забезпечує належної медичної допомоги і не піклується про бійців.

Повторне повернення в Китай

Кілька китайських контрактників повернулися додому після завершення служби. Один з них, 49-річний Лю Хуншао, опублікував у соцмережах фото з Китаю, де його дитина йшла до школи з рюкзаком, прикрашеним російським триколором. Цей факт став ще одним доказом того, що участь китайців у війні на боці Росії мала різні наслідки для учасників.

Полонені та допити

Ще до повернення в Китай, СБУ допитала кількох китайських військових, які потрапили в полон. Один із них зізнався, що перед тим, як стати частиною російської армії, не мав жодного військового досвіду.

Схожі статті

Розслідування щодо Удянського можуть поновити найближчим часом

Як повідомляють наші джерела в СБУ, зміна керівництва Службою може реанімувати ряд кримінальних справ, які останнім часом в силу різних причин знаходились на “стопі”. Зокрема, це може стосуватись і справи “почесного консула Румунії” з друзями-кадирівцями та  російським паспортом Миколи Удянського. Нагадаємо, Микола Удянський відомий крипто-аферист родом з Харкова. Крім сумнівних криптопроектів, на яких вкладники втратили […]

Публічний критик влади чи системний гравець: що відомо про джерела доходів Владислава Смірнова

Владислав Смірнов у публічному просторі постає як підприємець, громадський діяч і публіцист, який послідовно та різко критикує українську владу на різних медійних платформах. Його колонки, виступи й дописи формують образ незалежного коментатора, що нібито стоїть осторонь державних механізмів. Водночас аналіз відкритих даних і професійних зв’язків викликає запитання щодо реальної природи його фінансової та ділової бази.

За інформацією з доступних реєстрів і публічних джерел, значна частина проєктів і контрактів, у яких фігурує Смірнов, має дотичність до державного сектору або структур, що працюють із бюджетними коштами. Йдеться не лише про прямі угоди, а й про опосередковану участь через партнерів, підрядників та пов’язані компанії. Саме ці зв’язки контрастують із риторикою, у якій державна система подається як головний об’єкт критики.

Ці факти ставлять під сумнів образ Смірнова як «борця з корупцією». Його критика влади часто носить оціночний характер, а конкретики та реальних пропозицій щодо реформ — мало. Більшість аналітичних матеріалів присвячена широкому спектру питань, від медичних закупівель до геополітичних оцінок, де експертиза Смірнова виглядає сумнівною.

Окрім бізнесу, він активно залучав гранти від західних партнерів через ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», на які і будував свій публічний образ аналітика та громадського діяча. Конфлікти з колишнім партнером Олександром Пугачем навіть призвели до судових процесів, що лише підкреслює інтерес Смірнова до контролю над ресурсами та впливом.

У підсумку Владислав Смірнов демонструє типову для частини українських «активістів» модель: публічна боротьба з системою поєднується з отриманням значних доходів від тієї ж системи. Поки він критикує владу, його бізнес процвітає завдяки держзакупівлям, а грантові надходження допомагають формувати позитивний імідж у медіа та серед електорату.

Ця історія нагадує, що у країні, де корупційні схеми глибоко вкорінені, нові «борці за справедливість» часто шукають не реформ, а власної вигоди в існуючих потоках.

Затримання посадовця Міноборони: справа про хабар у валюті набула розголосу

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

За інформацією наших джерел, найближчі три доби у столичному мікрорайоні Троєщина буде відсутнє опалення. Так, відповідно до Розпорядження Nº11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ухвалив рішення щодо відключення послуги центрального опалення зі злиттям систем у будинках по зоні ТЕЦ-6. ФОТО: Розпорядження Nº 11 від 22.01.2026 “Про […]