Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії.

Хто вони — китайські контрактники?

Згідно з опублікованими даними, 31 громадянин Китаю звернувся до російського військового центру у 2023 році, а ще 20 — у 2024. Більшість із них прилітала до Росії незадовго до того, як укласти контракт. Усі китайці укладали угоди протягом кількох днів після прибуття. Наймолодшому серед них було 20 років, а найстаршому — 51 рік.

Пік звернень з Китаю припав на липень 2023 року, коли одразу 8 осіб підписали контракт. Деякі прибували на змагання з росіянами в парах, як, наприклад, 38-річний Ван Мінлян та 43-річний Лі Даочен. Ці деталі стали відомі завдяки журналістам, які дослідили соціальні мережі та записи контрактників.

Жертви та скарги китайських військових

Не всі контрактники з Китаю мали щасливу долю. У грудні 2023 року загинув 38-річний Жуй Чжао, який воював у Запорізькій області. Інші китайські військові, такі як Лінь Пань і Вей Дуань, були поранені та госпіталізовані, а один із них навіть отримав Георгіївський хрест за героїзм під час боїв за Бахмут.

Згідно з публікацією, деякі китайці, що служили в російській армії, скаржилися на жахливі умови. Один з них, 41-річний Лі Цзяньвей, висловлював обурення з приводу слабкого оснащення та відсутності медичної допомоги. Він також розповів, що від моменту поранення до смерті контрактника може проходити від 8 до 10 годин без жодної допомоги.

Ще один військовий, Сунь Жуйці, виявився командиром взводу непальських найманців і записав відео, де зазначив, що російське командування не забезпечує належної медичної допомоги і не піклується про бійців.

Повторне повернення в Китай

Кілька китайських контрактників повернулися додому після завершення служби. Один з них, 49-річний Лю Хуншао, опублікував у соцмережах фото з Китаю, де його дитина йшла до школи з рюкзаком, прикрашеним російським триколором. Цей факт став ще одним доказом того, що участь китайців у війні на боці Росії мала різні наслідки для учасників.

Полонені та допити

Ще до повернення в Китай, СБУ допитала кількох китайських військових, які потрапили в полон. Один із них зізнався, що перед тим, як стати частиною російської армії, не мав жодного військового досвіду.

Схожі статті

Скандальне питання про історичні території на зустрічі PiS

У соціальних мережах швидко набирає популярності відео з обговорення, організованого польською партією Право і справедливість (PiS) у рамках ініціативи «Zmień Nasze Zdanie». Подія привернула увагу громадськості через несподіване і провокаційне питання одного з учасників дискусії. Молодий чоловік звернувся до представників партії з проханням пояснити, чому на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну польська влада не піднімала тему можливого «повернення» Львова та інших територій, які до 1945 року належали Польщі.

У своєму виступі він наголосив, що Варшава начебто не використала політичний момент для обговорення історичних претензій, що викликало бурхливу реакцію аудиторії. Деякі учасники зустрічі сприйняли питання як недоречне, інші — як провокаційний спробу перевести дискусію у політичну площину, яка торкається делікатних тем історичної пам’яті та сучасних відносин із сусідньою Україною.

Зокрема, у виступі пролунала думка про необхідність жорсткіших умов під час надання допомоги Києву. Такі тези швидко поширилися в інформаційному просторі та викликали дискусію серед користувачів мережі.

Реакція присутніх політиків та експертів була стриманою і критичною. Вони наголосили, що подібні заяви не відображають офіційної позиції польської держави.

Офіційна Варшава та дипломатичні відомства Польщі неодноразово підкреслювали, що спекуляції на тему територіальних претензій до України є частиною російських інформаційних кампаній, спрямованих на підрив союзницьких відносин між країнами.

Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, гуманітарної підтримки та політичної співпраці. Експерти зазначають, що поява радикальних чи провокаційних заяв у публічному просторі не змінює стратегічного курсу двосторонніх відносин.

Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

В оточенні влади зростає занепокоєння через можливі проблеми з голосами у парламенті. За інформацією джерел, на Банковій стикаються з системною нестачею підтримки у Верховна Рада України, що може вплинути на стабільність більшості та ухвалення ключових рішень. Йдеться не про поодинокі труднощі під час голосувань, а про більш глибоку проблему, яка, за словами співрозмовників, має системний […]

26 лютого 2026 року — день пам’яті, спротиву та незламності

26 лютого 2026 року припадає на четвер і стає 1463-м днем від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата поєднує в собі болісні спогади, силу громадянської позиції та глибоке усвідомлення вартості свободи. Вона нагадує про події, які змінили хід історії держави, і водночас засвідчує стійкість українського суспільства перед випробуваннями війни.

День кримського спротиву російській окупації

На площі зібралися кримські татари, українці та представники інших національностей, які виступили проти спроб відокремлення Криму. Ця подія стала символом відкритого громадянського спротиву російській агресії на півострові.

Православні віряни цього дня вшановують пам’ять Святий Порфирій Газський. Він народився близько 347 року в Солуні, у молодому віці обрав чернечий шлях і подвизався в Нітрійській пустелі в Єгипті.

Згодом оселився в Єрусалимі, де провадив суворе аскетичне життя. У 392 році був висвячений на пресвітера та став хранителем Чесного Хреста. Приблизно 395 року його обрали єпископом міста Газа. Там він активно проповідував християнство, домігся закриття язичницьких храмів і сприяв утвердженню нової віри. Помер близько 420 року.

26 лютого також відзначають низку тематичних подій.

Всесвітній день фісташок присвячений одному з найдавніших горіхів, який вирощують понад дві з половиною тисячі років.

День цифрового навчання припадає на останній четвер лютого. Його започаткували у 2012 році, щоб привернути увагу до розвитку онлайн-освіти та сучасних освітніх технологій.

День термоса пов’язаний з патентуванням у 1904 році вакуумної колби для збереження температури рідин, що стало основою сучасного термоса.

У народі 26 лютого звертали увагу на погоду. Ясне блакитне небо віщує холодні ночі, гомін птахів зранку — потепління. Якщо часто трапляються зайці чи їжаки, зима ще затримається.

Цього дня не радять садити рослини, особливо вербу, а також уникати зав’язування вузлів, щоб не накликати фінансові труднощі. Водночас вважається доброю традицією молитися за здоров’я та духовне зміцнення.

За новим стилем іменини святкують Антон, Євген, Олександр, Тарас, Теодор, Федір.За старим стилем — Артем, Василь, Володимир, Гавриїл, Іван, Михайло, Микола, Павло, Семен, Степан, Тимофій, Анна, Віра, Зоя, Ірина, Світлана та інші.

Нова хвиля шахрайських розсилок у месенджерах в Україні

В Україні спостерігається активізація шахраїв, які використовують популярні месенджери для масових розсилок. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанку та НЕК «Укренерго», намагаючись змусити користувачів перейти за фішинговими посиланнями.

Пресслужба Ощадбанку наголошує, що такі повідомлення не мають жодного стосунку до офіційних програм виплат і містять посилання на підроблені сайти, які зовнішньо повторюють вигляд справжніх ресурсів фінансових установ або державних підприємств. Переходячи за такими лінками, користувачі ризикують втратити персональні дані, банківські реквізити та кошти.

Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.