Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Для багатьох людей свічки давно стали важливою частиною святкової атмосфери, романтичного настрою та відчуття домашнього тепла. М’яке полум’я асоціюється зі спокоєм, розслабленням і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однак фахівці звертають увагу, що разом із приємними емоціями свічки можуть нести й певні ризики, про які часто не замислюються.

Під час горіння свічок у повітря потрапляють різні речовини, зокрема продукти згоряння воску, ароматизаторів і барвників. У закритих приміщеннях вони здатні накопичуватися та впливати на самопочуття, особливо у людей із підвищеною чутливістю, алергіями або захворюваннями дихальних шляхів. Саме тому тривале використання ароматизованих свічок може спричиняти головний біль, подразнення слизових або відчуття втоми.

За словами медиків, вдихання таких речовин здатне викликати кашель, чхання, закладеність носа та подразнення горла. У людей із підвищеною чутливістю або алергіями симптоми можуть бути більш вираженими, включно з дискомфортом в очах і утрудненим диханням. Фахівці радять таким людям уникати ароматичних свічок або віддавати перевагу неароматизованим варіантам.

Наукові дослідження підтверджують, що під час горіння аромасвічок у повітря можуть виділятися небезпечні гази. У парах виявляють канцерогенні сполуки, зокрема ті, що утворюються внаслідок згоряння воску, барвників та ароматизаторів. Такі речовини здатні накопичуватися в організмі за умови тривалого впливу.

Серед поширених скарг людей, які регулярно використовують ароматичні свічки, лікарі називають запаморочення, головний біль, подразнення слизових оболонок, проблеми з диханням, сльозотечу, чхання, закладеність носа та відчуття стискання в грудях.

Окрему увагу фахівці звертають на те, що горіння свічок підвищує концентрацію формальдегіду, вуглекислого газу та інших летких органічних сполук у приміщенні. Барвники, які використовують у кольоровому воску, пов’язують із підвищеним ризиком онкологічних захворювань, зокрема раку сечового міхура, особливо якщо свічки часто використовують у непровітрюваних кімнатах.

Водночас пульмонологи наголошують, що свічки не становлять миттєвої загрози для здоров’я. У побуті існують джерела забруднення повітря, які можуть бути шкідливішими, наприклад приготування їжі. Однак при регулярному використанні токсичні речовини можуть накопичуватися в організмі. Тому людям із хронічними захворюваннями легень або тим, хто має чи мав онкологічні хвороби, рекомендують повністю відмовитися від свічок.

Щоб зменшити ризики, фахівці радять дотримуватися правил безпечного використання свічок. Зокрема, обирати якісні вироби, використовувати їх у добре провітрюваних приміщеннях і не залишати полум’я без нагляду. Не рекомендується палити свічки більше чотирьох годин поспіль або залишати їх запаленими перед сном.

Також радять не задувати свічки, а гасити їх спеціальним гасителем, щоб уникнути диму та розбризкування воску. Переставляти або торкатися свічки можна лише після повного охолодження. За можливості лікарі рекомендують надавати перевагу свічкам із натурального бджолиного воску та ефірних олій замість синтетичних ароматизаторів.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру однієї з військових частин у Донецькій області та його підлеглому. За даними слідства, вони привласнили понад 17 тонн дизельного пального та бензину, зловживаючи своїм службовим становищем.

Слідчі встановили, що організатором протиправної схеми був командир частини, який систематично розподіляв пальне між підлеглими та використовував його для власних потреб поза межами службових завдань. Його підлеглий безпосередньо сприяв реалізації цієї схеми, що стало підставою для притягнення обох до кримінальної відповідальності.

Паралельно вони подавали офіційні заявки на отримання нових партій паливно-мастильних матеріалів, обґрунтовуючи це необхідністю виконання бойових завдань. Насправді ж, за даними слідства, отримане пальне використовувалося не за призначенням.

Правоохоронці з’ясували, що пальне систематично вивозили за межі місця дислокації військової частини, зокрема на територію Запорізької області. У такий спосіб за кілька місяців було незаконно привласнено понад 17 тонн дизельного пального та бензину.

Злочинну діяльність задокументували під час чергового розвантаження так званого «списаного» пального. У ході обшуків правоохоронці вилучили службову документацію, а також 980 літрів дизельного пального і 800 літрів бензину.

Крім того, відібрано експериментальні зразки, проведено огляди та вилучено інші докази, які підтверджують причетність військовослужбовців до правопорушення.

Наразі слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до реалізації цієї схеми.

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.