Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії.

Хто вони — китайські контрактники?

Згідно з опублікованими даними, 31 громадянин Китаю звернувся до російського військового центру у 2023 році, а ще 20 — у 2024. Більшість із них прилітала до Росії незадовго до того, як укласти контракт. Усі китайці укладали угоди протягом кількох днів після прибуття. Наймолодшому серед них було 20 років, а найстаршому — 51 рік.

Пік звернень з Китаю припав на липень 2023 року, коли одразу 8 осіб підписали контракт. Деякі прибували на змагання з росіянами в парах, як, наприклад, 38-річний Ван Мінлян та 43-річний Лі Даочен. Ці деталі стали відомі завдяки журналістам, які дослідили соціальні мережі та записи контрактників.

Жертви та скарги китайських військових

Не всі контрактники з Китаю мали щасливу долю. У грудні 2023 року загинув 38-річний Жуй Чжао, який воював у Запорізькій області. Інші китайські військові, такі як Лінь Пань і Вей Дуань, були поранені та госпіталізовані, а один із них навіть отримав Георгіївський хрест за героїзм під час боїв за Бахмут.

Згідно з публікацією, деякі китайці, що служили в російській армії, скаржилися на жахливі умови. Один з них, 41-річний Лі Цзяньвей, висловлював обурення з приводу слабкого оснащення та відсутності медичної допомоги. Він також розповів, що від моменту поранення до смерті контрактника може проходити від 8 до 10 годин без жодної допомоги.

Ще один військовий, Сунь Жуйці, виявився командиром взводу непальських найманців і записав відео, де зазначив, що російське командування не забезпечує належної медичної допомоги і не піклується про бійців.

Повторне повернення в Китай

Кілька китайських контрактників повернулися додому після завершення служби. Один з них, 49-річний Лю Хуншао, опублікував у соцмережах фото з Китаю, де його дитина йшла до школи з рюкзаком, прикрашеним російським триколором. Цей факт став ще одним доказом того, що участь китайців у війні на боці Росії мала різні наслідки для учасників.

Полонені та допити

Ще до повернення в Китай, СБУ допитала кількох китайських військових, які потрапили в полон. Один із них зізнався, що перед тим, як стати частиною російської армії, не мав жодного військового досвіду.

Схожі статті

Арешт сина посолки України в Болгарії: деталі та реакція родини

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду пояснила походження майна спадщиною від бабусі

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

Вибух автомобіля на Новокостянтинівській у Києві: обставини події з’ясовують правоохоронці

Вранці у столиці на вулиці Новокостянтинівській стався надзвичайний інцидент — вибухнув легковий автомобіль, який унаслідок детонації підкинуло вгору, після чого він упав на тротуар. Подія створила реальну загрозу для перехожих і водіїв, що перебували неподалік, а також призвела до пошкодження елементів дорожньої інфраструктури.

За попередніми повідомленнями з місця події, ударна хвиля була настільки потужною, що її відчули мешканці навколишніх будинків. Очевидці розповідають про гучний звук, схожий на вибух, після якого утворилося задимлення, а рух транспорту на ділянці дороги був частково заблокований. Інформація про постраждалих з’явилася в місцевих інформаційних ресурсах, однак кількість людей та характер отриманих ними травм наразі уточнюються офіційними службами.

Правоохоронці встановлюють обставини вибуху та причини інциденту. Можливі версії включають технічну несправність автомобіля або навмисні дії третіх осіб. Рух у районі події частково обмежено для забезпечення безпеки та проведення слідчих дій.

Місцеві жителі закликають водіїв і пішоходів бути обережними та уникати території поблизу вибуху до завершення розслідування.

Кирило Буданов про мобілізацію: внутрішні помилки та програна комунікація стали ключовими чинниками кризи

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.