Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії.

Хто вони — китайські контрактники?

Згідно з опублікованими даними, 31 громадянин Китаю звернувся до російського військового центру у 2023 році, а ще 20 — у 2024. Більшість із них прилітала до Росії незадовго до того, як укласти контракт. Усі китайці укладали угоди протягом кількох днів після прибуття. Наймолодшому серед них було 20 років, а найстаршому — 51 рік.

Пік звернень з Китаю припав на липень 2023 року, коли одразу 8 осіб підписали контракт. Деякі прибували на змагання з росіянами в парах, як, наприклад, 38-річний Ван Мінлян та 43-річний Лі Даочен. Ці деталі стали відомі завдяки журналістам, які дослідили соціальні мережі та записи контрактників.

Жертви та скарги китайських військових

Не всі контрактники з Китаю мали щасливу долю. У грудні 2023 року загинув 38-річний Жуй Чжао, який воював у Запорізькій області. Інші китайські військові, такі як Лінь Пань і Вей Дуань, були поранені та госпіталізовані, а один із них навіть отримав Георгіївський хрест за героїзм під час боїв за Бахмут.

Згідно з публікацією, деякі китайці, що служили в російській армії, скаржилися на жахливі умови. Один з них, 41-річний Лі Цзяньвей, висловлював обурення з приводу слабкого оснащення та відсутності медичної допомоги. Він також розповів, що від моменту поранення до смерті контрактника може проходити від 8 до 10 годин без жодної допомоги.

Ще один військовий, Сунь Жуйці, виявився командиром взводу непальських найманців і записав відео, де зазначив, що російське командування не забезпечує належної медичної допомоги і не піклується про бійців.

Повторне повернення в Китай

Кілька китайських контрактників повернулися додому після завершення служби. Один з них, 49-річний Лю Хуншао, опублікував у соцмережах фото з Китаю, де його дитина йшла до школи з рюкзаком, прикрашеним російським триколором. Цей факт став ще одним доказом того, що участь китайців у війні на боці Росії мала різні наслідки для учасників.

Полонені та допити

Ще до повернення в Китай, СБУ допитала кількох китайських військових, які потрапили в полон. Один із них зізнався, що перед тим, як стати частиною російської армії, не мав жодного військового досвіду.

Схожі статті

У Києві неповнолітня мати залишила дитину без догляду на п’ять днів: справа передана до суду

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

11 листопада: день історії, віри та сучасних подій

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

В Україні відновлено охоронну зону навколо об’єктів інфраструктури

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.

Злaм лінії — чи пам’ятний рубіж української оборони?

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.