Війна

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

Заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Роман Греба, за даними його декларації, веде життя, яке значно відрізняється від середнього рівня українських держслужбовців. Незважаючи на те, що офіційно він отримує зарплату чиновника, його статки та майно вражають. Греба пересувається на розкішному Lexus RX350, вартість якого перевищує 2,6 мільйона гривень, і володіє нерухомістю, яка не відповідає статусу середньостатистичного державного службовця.

Декларація Романа Греби, оприлюднена виданням 368.media, проливає світло на значні активи чиновника та його родини. Крім дорогого автомобіля, на готівці у його дружини знаходяться 170 тисяч доларів, що також викликає питання щодо джерел доходу сім'ї. Варто зазначити, що Роман Греба не тільки працює в державному секторі, але й активно займається спортивною діяльністю, що ймовірно є ще одним джерелом його доходів.

У Чернівцях Греба орендує перший поверх приватного будинку на 99 квадратних метрів із земельною ділянкою площею 500 кв.м. Крім того, він винаймає машиномісце в ЖК “Імідж Пікчерз” у Києві.

Автомобіль Lexus RX350, який він придбав у грудні 2022 року за 2,67 мільйона гривень, є єдиним транспортним засобом посадовця.

Дружина Ірина Греба – бізнесвумен і викладач йоги. Вона володіє двома компаніями: “Джі Ар Груп” зі статутним капіталом 200 тисяч гривень та “Оріон-РВЄ”, де має 33,3% частки. У декларації також вказано, що Ірина тримає готівкою 170 тисяч доларів США.

Попри це, офіційні доходи родини виглядають скромно: зарплата Романа Греби в Чернівецькій ОДА за рік склала 434,5 тисячі гривень, а дружина поповнила рахунок лише на 537,7 тисячі “за рахунок заощаджень”.

Цікаво, що чиновник обіймає одразу кілька впливових громадських посад: президент Української федерації учнівського спорту, віце-президент Європейської федерації шкільного спорту, голова комітету етики Міжнародної федерації шкільного спорту у Бельгії та керівник Федерації кіберспорту України. Офіційно всі ці позиції — неоплачувані.

Однак стиль життя чиновника і його родини викликає чимало запитань. Адже навіть за офіційними доходами така кількість майна й готівки виглядає, щонайменше, непропорційно.

Шахта «Покровська» залишається одним з основних стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. Підприємство не лише має важливе економічне значення для регіону, але й виконує функцію важливого оборонного рубежу. За повідомленнями підрозділу Збройних сил України «Гострі Картузи», територія шахти зазнала серйозних руйнувань внаслідок активних бойових дій. Частина інфраструктури шахти, яка зберігає критичну для регіону важливість, опинилася під контролем російських окупантів.

Розташована на стратегічно важливому напрямку, шахта «Покровська» знаходиться на межі бойових ліній, які мають вирішальне значення для оборони Покровська та прилеглих територій. Саме через цю ділянку війська ворога намагаються розширити свій плацдарм, збільшуючи тиск на оборонців лівого флангу. Це ставить під загрозу не лише стабільність оборонних позицій, а й безпеку мирного населення, яке, попри воєнні дії, залишається у зонах потенційного обстрілу та наслідків бойових сутичок.

У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

З 1 листопада в Києві поновлено сезонне обмеження швидкості для транспорту, встановлене на рівні 50 кілометрів на годину. Центр організації дорожнього руху Києва повідомив, що це рішення стосується основних магістралей міста, де в теплу пору року було дозволено рухатися швидше. Такі зміни запроваджуються для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху в умовах зниження температури та погіршення погодних умов.

Це обмеження є частиною комплексу заходів, спрямованих на зниження аварійності та підвищення рівня безпеки на столичних дорогах. Водіїм варто пам’ятати про важливість дотримання правил дорожнього руху, особливо в період осінньо-зимової погоди, коли умови на дорозі можуть бути більш складними.

Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);

проспект Романа Шухевича (від Північного мосту до вулиці Оноре де Бальзака);

проспект Степана Бандери (від вулиці Йорданської до Північного мосту);

вулиця Набережно-Рибальська (у напрямку від вулиці Електриків до Гаванського мосту).

Фахівці завершили оновлення дорожніх знаків, які інформують водіїв про нові обмеження. Зниження швидкості традиційно вводять на осінньо-зимовий період, коли збільшується кількість опадів, скорочується світловий день і погіршуються умови видимості.

Водіїв закликають бути уважними, дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема обмежень швидкості, щоб уникнути аварійних ситуацій.

За перевищення дозволеної швидкості понад 20 км/год передбачено штраф у розмірі 340 гривень, а понад 50 км/год — 1700 гривень.

У 2024 році родина заступниці керівника Державної податкової служби у Тернополі Марії Мельник продемонструвала вражаючий фінансовий приріст, що викликає певні запитання щодо джерел цього достатку. Чоловік Марії Мельник став власником розкішного автомобіля Mercedes-Benz GLE 450D, ціна якого перевищує 5 мільйонів гривень. Цей покупок стає ще більш цікавим на фоні тих об'єктів нерухомості, які фігурують у деклараціях посадовиці.

Документи свідчать, що родина Мельник володіє значною кількістю нерухомості, яка охоплює як житлові, так і комерційні об'єкти по всій Україні. Власність родини включає квартири в таких містах, як Тернопіль, Львів, Вінниця, Київ і Могилів-Подільський. Це свідчить про не лише широкий географічний спектр, а й можливість фінансувати такі придбання на рівні, який не завжди співвідноситься з офіційними доходами.

Крім квартир, у декларації вказані два житлові будинки — у селах Васильків (Тернопільщина) та Попелюхи (Вінниччина), а також магазин площею 109 кв. м у Могилеві-Подільському, який чоловік Мельник придбав ще у 2008 році.

Родина володіє щонайменше чотирма великими земельними ділянками — двома у Тернопільській області (по 2,5 га кожна) та двома у Вінницькій області (понад 2 га кожна). Частину з них придбано ще у 2005–2009 роках за символічні 35–89 тисяч гривень.

Найгучнішою покупкою 2024 року став Mercedes-Benz GLE 450D — преміальний кросовер, який чоловік Марії Мельник придбав за понад 5,1 мільйона гривень. Для цього він узяв кредит у «Ощадбанку» на суму 2,9 мільйона гривень.Цікаво, що родина продала свій попередній автомобіль Hyundai Santa Fe 2017 року за 1,3 млн грн — хоча ринкова ціна таких авто нині коливається у межах 600–900 тисяч, що може свідчити про завищену оцінку.

За 2024 рік Марія Мельник задекларувала зарплату у 553 тисяч гривень і ще 35 тисяч від оренди майна. Її чоловік вказав 5,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 44 тисячі пенсії та 1,3 млн грн від продажу рухомого майна.Подружжя також тримає чималі суми готівкою — Мельник має 540 тис. грн, а її чоловік — 2,6 млн грн. Обоє також задекларували по 89 тисяч гривень на банківських рахунках.

Попри офіційні доходи, рівень майнового стану родини Мельник викликає запитання — особливо у контексті купівлі дорогого автомобіля, квартир у новобудовах Києва та Львова й володіння великою кількістю землі.Експерти зазначають, що подібні декларації демонструють системну проблему непрозорості в податкових органах — коли рівень життя посадовців не відповідає офіційним доходам.

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

Народний депутат України Олександр Федієнко роз’яснив ситуацію з відстрочками від мобілізації, спростувавши численні чутки, що поширюються в соцмережах. За його словами, зміни в законодавстві щодо відстрочок не відбулися, і всі діючі норми залишаються незмінними. Федієнко підкреслив, що в останні тижні в Інтернеті активізувалися адвокати, які публікують повідомлення про нібито скасування відстрочок і заявляють про «чергову зраду». На думку політика, такі дії мають на меті сплутати громадян, примушуючи їх шукати допомогу у правників, котрі пропонують платні послуги за «ліцензовану консультацію».

Федієнко закликав українців не піддаватися на такі маніпуляції та уважно перевіряти інформацію з офіційних джерел. Як він зазначив, всі існуючі правила і норми щодо відстрочок продовжують діяти в повному обсязі, і ніяких законодавчих змін щодо цього не було прийнято. Народний депутат наголосив, що в умовах війни важливо не допустити розповсюдження фальшивих новин, які можуть дезорієнтувати громадян і створити додаткові проблеми для тих, хто намагається правильно орієнтуватися в складній ситуації.

«Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

«Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.