Війна

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про припинення дисциплінарного провадження стосовно прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрій Благовісний. Після всебічного аналізу наданих матеріалів та перевірки викладених у скарзі обставин комісія встановила відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження було відкрито на підставі отриманого звернення, у якому заявник вказував на можливі порушення під час виконання прокурором службових обов’язків. У межах перевірки члени комісії дослідили документи, пояснення сторін, а також оцінили відповідність дій прокурора вимогам чинного законодавства та професійної етики. Особливу увагу приділили дотриманню стандартів неупередженості, законності та процесуальної дисципліни.

Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

Розслідування щодо можливого отримання неправомірної вигоди у розмірі 320 тисяч доларів та зловживань під час зведення захисних споруд для військових аеродромів набуває дедалі ширшого розголосу. Слідчі органи оприлюднили нову інформацію, яка може свідчити про існування складної схеми розподілу бюджетних коштів, виділених на стратегічно важливі об’єкти оборонної інфраструктури.

За попередніми даними, фінансування було передбачене для облаштування фортифікаційних конструкцій, укриттів для техніки та особового складу, а також для модернізації систем безпеки на території аеродромів. Однак частина коштів, імовірно, була виведена через підконтрольні підрядні компанії. У документації виявлено ознаки завищення вартості матеріалів, подвійного обліку робіт та внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.

За даними джерел, під час оперативних заходів були зафіксовані розмови, у яких обговорювалися проведення «потрібного аудиту», підписання формальних актів виконаних робіт і забезпечення швидкого проходження платежів. У записах, як стверджується, фігурують висловлювання про готовність «закрити питання» незалежно від фактичної якості збудованих укриттів.

Один із співрозмовників нібито запевняв, що всі формальності можна владнати «за тиждень», інший називав механізм проведення фінансування «математикою для першого класу». Слідство розцінює ці переговори як підтвердження узгоджених дій щодо легалізації значних бюджетних витрат через авансові платежі та формальні висновки контролюючих структур.

Саме аудіозаписи стали ключовими доказами під час проведення затримань. Правоохоронні органи продовжують слідчі дії та встановлюють повне коло причетних осіб. Офіційні підозри та процесуальний статус фігурантів наразі уточнюються.

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

У Кропивницькому правоохоронці викрили посадовця обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють в організації незаконного механізму отримання грошей від військовозобов’язаних громадян. Йдеться про офіцера, який, за версією слідства, створив систему неофіційних «послуг» для чоловіків призовного віку, використовуючи службове становище для особистого збагачення.

За попередньою інформацією, вартість таких «послуг» визначалася індивідуально та залежала від запиту клієнта. Серед імовірних варіантів — сприяння у відстрочці від мобілізації, вплив на результати проходження військово-лікарської комісії або допомога з оновленням військово-облікових даних без належної перевірки. Слідчі вважають, що посадовець міг діяти не самостійно, а із залученням інших осіб, які допомагали налагодити схему та забезпечували комунікацію з потенційними «клієнтами».

Зокрема, 6 тисяч доларів коштувало зняття з розшуку та звільнення після примусового доставлення до ТЦК. До 20 тисяч доларів — оформлення бронювання від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного. Від 20 тисяч доларів — повне виключення з військового обліку «під ключ».

Як встановили правоохоронці, 19 лютого 2026 року військовослужбовець отримав від чергового клієнта другий транш у розмірі 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти та ледь не здійснив наїзд на співробітників правоохоронних органів, однак був затриманий.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють, скільки осіб могли скористатися незаконними послугами.

Минуло чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, і війна в Україні перетворилася на затяжний конфлікт із колосальними людськими втратами, глибокими економічними потрясіннями та болісними демографічними наслідками. Лінія фронту залишається нестабільною, однак масштабних проривів не відбувається: сторони ведуть виснажливу боротьбу за окремі населені пункти, логістичні вузли та стратегічні висоти. Попри періодичні локальні контрнаступальні операції українських сил, Росія продовжує утримувати близько п’ятої частини території України, використовуючи чисельну перевагу, масовані обстріли та тактику поступового тиску.

Війна дедалі більше набуває ознак конфлікту ресурсів. На перший план виходять питання оборонного виробництва, постачання боєприпасів, розвитку безпілотних технологій і систем протиповітряної оборони. Україна активно нарощує власний оборонно-промисловий потенціал, інтегруючи інновації та співпрацюючи з міжнародними партнерами. Росія, зі свого боку, мобілізує економіку під потреби фронту, переорієнтовує промисловість і шукає підтримки серед держав, готових допомагати в обхід санкцій.

Перший сценарій — затяжний тупик. За цим варіантом війна залишатиметься конфліктом на виснаження, де жодна зі сторін не зможе досягти вирішального перелому. Відставний генерал ВПС США Філіп Брідлав зазначає, що, попри утримання частини територій, Росію складно назвати переможцем. За його словами, масштаби втрат і відсутність стратегічного прориву свідчать про те, що жодна зі сторін не здобула остаточної переваги.

Другий сценарій передбачає зміну динаміки на користь України. Окремі успіхи українських сил, зокрема швидке повернення позицій на певних ділянках фронту, можуть вплинути на переговорні позиції сторін. На думку частини експертів, якщо Україна збереже темп і отримає стабільну підтримку Заходу, це може змінити баланс за столом переговорів та змусити Москву переглянути свої розрахунки.

Виконавча директорка аналітичної структури Vandenberg Coalition Керрі Філіпетті вважає, що останні події на фронті демонструють вразливість російської військової машини. Вона наголошує: динаміка бойових дій часто прямо впливає на дипломатію, і успіхи на полі бою можуть стати аргументом у перемовинах.

Третій сценарій пов’язаний із ризиком ескалації або втоми Заходу. Колишня представниця Держдепартаменту США Хізер Науерт наголошує, що конфлікт виходить далеко за межі територіального питання і стосується ідентичності, свободи та майбутнього України. На її думку, будь-які мирні ініціативи мають бути підкріплені реальною силою та гарантіями безпеки.

Відставний генерал-лейтенант Річард Ньютон також підкреслює, що стримування залишається ключовим фактором. За його словами, мир можливий лише тоді, коли ціна агресії для Росії стане неприйнятною. Непослідовна або слабка підтримка України може, навпаки, затягнути війну або створити умови для посилення позицій Москви.

Філіп Брідлав застерігає, що самі по собі переговори не змінять ситуації, якщо не будуть підкріплені рішучими діями. Він вважає, що без чіткої і довгострокової підтримки Україна може опинитися у ще складнішому становищі.

Таким чином, у п’ятий рік великої війни подальший розвиток подій залежатиме від поєднання військової динаміки, рівня міжнародної підтримки та політичної волі сторін. Експерти сходяться в одному: наступна фаза конфлікту може стати визначальною не лише для України, а й для всієї системи європейської безпеки.

У голови Олександр Сич, який очолює Івано-Франківська обласна рада, з’явилася нова радниця — Єва Могилевич. Відомо, що вона є донькою природоохоронного інспектора, а її призначення на посаду вже викликало жвавий інтерес у громадськості. Особливу увагу привернула декларація посадовиці за 2025 рік, у якій відображено як доходи, так і перелік майна.

Згідно з оприлюдненими даними, у власності радниці зазначено дві квартири. Нерухомість розташована в межах області, а також вказані додаткові об’єкти майнового характеру. Водночас задекларовані доходи за звітний період виглядають помірними у порівнянні з обсягом задекларованого майна, що й стало підставою для обговорень у публічному просторі.

Окрім нерухомості, у власності декларантки перебуває автомобіль Honda HR-V 2019 року випуску. Право власності на транспортний засіб набуте 29 листопада 2023 року. Його вартість на дату придбання також не вказана.

При цьому єдиним задекларованим доходом за 2025 рік стала заробітна плата в розмірі 21,5 тисячі гривень, отримана від Адвокатського бюро Галини Захарчук у Яремче. Інших джерел доходу, подарунків, підприємницької діяльності або роботи за сумісництвом у документі не зазначено.

У декларації також відсутня інформація про грошові активи, банківські рахунки, готівку, фінансові зобов’язання, цінні папери, корпоративні права чи інше цінне рухоме майно. Члени сім’ї не вказані.

Таким чином, офіційно задекларовані доходи радниці за 2025 рік є мінімальними порівняно з наявністю у власності двох квартир та автомобіля. Питання щодо джерел придбання майна декларація не пояснює.