Війна

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

Система мобілізації в Україні стоїть на порозі оновлення, яке може вплинути як на процедури призову, так і на рівень відповідальності громадян. У парламенті обговорюють комплексні кроки, спрямовані на вдосконалення чинних механізмів. Йдеться не лише про технічні коригування, а про формування більш цілісної та збалансованої моделі взаємодії між державою й суспільством у питаннях оборони.

Одним із ключових завдань є зниження напруги під час проведення мобілізаційних заходів. У публічному просторі неодноразово виникали дискусії щодо прозорості роботи територіальних центрів комплектування, порядку вручення повісток та дотримання прав громадян. Новий підхід передбачає чіткіші регламенти, цифровізацію процесів і зрозумілі алгоритми дій для всіх сторін. Це має мінімізувати конфліктні ситуації та зменшити кількість непорозумінь.

Одним із ключових завдань, зазначив депутат, є зменшення кількості конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів. Раніше Президент України наголошував на необхідності мінімізувати випадки, які викликають суспільний резонанс і звинувачення у порушенні прав людини. Цю позицію, за словами Веніславського, підтримують і профільний комітет, і міністр оборони Михайло Федоров.

Йдеться про те, щоб діяльність територіальних центрів комплектування не ставала підставою для публічних скандалів чи інформаційних маніпуляцій. Водночас парламентар визнав, що проблемою залишаються численні випадки невиконання громадянами обов’язку з’являтися до ТЦК за викликом.

У зв’язку з цим Міністерство оборони готує пакет пропозицій, які найближчим часом мають бути представлені профільному комітету. Після цього очікується ширше парламентське обговорення.

За словами Веніславського, концепція змін передбачає посилення відповідальності для осіб, які ігнорують мобілізаційні вимоги. Він наголосив, що життя тих, хто не виконує свій конституційний обов’язок щодо захисту держави, не повинно бути простішим за життя осіб, які ухиляються від інших зобов’язань, наприклад сплати аліментів. Наразі, за його словами, до неплатників аліментів застосовуються більш жорсткі обмеження, ніж до громадян, які уникають призову.

Деталі майбутніх змін поки не розкриваються. Їх планують оприлюднити після розгляду пропозицій у парламентському комітеті.

На півдні України фіксується різке посилення бойової активності з боку російських військ. Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив про суттєве зростання інтенсивності авіаційних ударів і штурмових дій на Запорізькому та Херсонському напрямках. За його словами, лише протягом однієї доби противник застосував понад сотню керованих авіаційних бомб, намагаючись зруйнувати оборонні позиції українських підрозділів і створити умови для прориву лінії фронту.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Гуляйполе, який нині є одним із ключових епіцентрів бойових дій. Тут протягом доби зафіксовано щонайменше п’ятнадцять бойових зіткнень. Ворог намагається тиснути одночасно з повітря та з землі, поєднуючи авіаційні удари з атаками малими штурмовими групами. Така тактика спрямована на виснаження українських оборонців і пошук слабких місць у захисті.

За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

У сучасному світі, де темп життя постійно зростає, а конкуренція посилюється в усіх сферах діяльності, особливої ваги набувають такі цінності, як відповідальність і якість. Саме вони формують довіру між людьми, компаніями та суспільством загалом. Без відповідального підходу до справи неможливо досягти стабільного розвитку, а без прагнення до високих стандартів якості неможливо втримати довготривалий успіх.

Відповідальність починається з особистого ставлення до своїх обов’язків. Це готовність виконувати роботу сумлінно, дотримуватися домовленостей і визнавати власні помилки. У професійному середовищі відповідальність означає не лише виконання завдань у встановлені терміни, але й розуміння впливу своєї роботи на інших. Кожне рішення, навіть найменше, може мати наслідки для колег, партнерів або клієнтів.

У квітні 2023 року Северін придбав Mazda 6 2015 року випуску за 400 тисяч гривень. Його дружина володіла Mazda 3 2015 року, купленою у 2019 році за 120 тисяч гривень. Доходи Вікторії Северіної у декларації не відображалися.

У 2024 році правоохоронець переїхав до Рівненської області, де очолив відділ управління карного розшуку. Його річна зарплата склала 564 тисячі гривень, готівкові заощадження — 15 тисяч доларів. Дружина продала автомобіль за 500 тисяч гривень, однак її власні доходи знову не були вказані. Сім’я орендувала квартиру у Рівному площею 78 м², але вартість оренди в декларації не зазначалася.

У березні 2025 року Максим Северін звільнився з посади. За перші два з половиною місяці року він отримав понад 203 тисячі гривень зарплати. У декларації за цей період зазначена лише частка квартири у Харкові, набуту ще у 2003 році. Інших об’єктів нерухомості або транспортних засобів не вказано.

Водночас журналісти стверджують, що родина могла приховати від НАЗК та ДБР інформацію про інше майно. За даними джерел, у екс-поліцейського нібито є квартира в елітному житловому комплексі «Авантаж» у Харкові, а також автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користується, але не задекларував.

У соціальних мережах Вікторія Северіна регулярно публікує фото та відео з квартири в Одесі в одному з житлових комплексів компанії Kadorr. Витрати на це житло також не фігурують у деклараціях чоловіка.

Окрему увагу привертає новий автомобіль Mazda, який з’явився у користуванні жінки у 2025 році після звільнення чоловіка. Також у соцмережах вона демонструє брендові речі та продає частину з них через Instagram. При цьому Северіна займається продажем онлайн-курсів з тренувань, однак інформація про такі доходи не відображалася в деклараціях екс-поліцейського.

Після звільнення Максим Северін втратив бронювання від мобілізації, однак, як зазначається, до лав ЗСУ його не призвали.

Журналісти вважають, що в діях подружжя можуть бути ознаки порушення вимог фінансового контролю та декларування доходів членів сім’ї посадовця. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати компетентні органи.

На яку тему потрібно написати текст?

Який приблизний обсяг (кількість слів або символів)?

Програма передбачає закупівлю великокаліберних снарядів за участі іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських військових чиновників і оборонних компаній. Мета ініціативи — зменшити дисбаланс на полі бою та підтримати українські Сили оборони у протистоянні з Росією.

За інформацією чеської сторони, на глобальному ринку наразі доступні боєприпаси на суму близько 16 млрд євро. Однак відсутність достатнього фінансування не дозволяє оперативно укласти контракти. Чехія вже внесла до програми 123,7 млн євро, проте цих коштів недостатньо для виконання загального плану.

Ще у грудні місія НАТО в Україні NSATU прогнозувала, що у 2026 році в межах цієї ініціативи буде поставлено 1,8 млн снарядів. Це мало становити 43% від усіх боєприпасів, які надходять Києву, та покрити близько 70% потреб у снарядах радянського калібру.

Водночас темпи фінансування сповільнилися порівняно з попереднім роком. У 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Нинішня динаміка збору коштів свідчить про серйозні труднощі з мобілізацією ресурсів.

Ситуація ускладнюється тим, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше закупівлі здійснювалися в межах двосторонніх домовленостей під егідою Чехії, то нині бюрократичні процедури Альянсу можуть уповільнювати виділення коштів.

Таким чином, попри наявність необхідного озброєння на ринку, ключовим стримуючим фактором залишається нестача фінансування, що безпосередньо впливає на можливості забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами у 2026 році.

У сучасному світі технології проникають у всі сфери нашого життя, від роботи та освіти до розваг і спілкування. Щодня ми користуємося смартфонами, комп’ютерами та різноманітними гаджетами, не замислюючись про те, наскільки вони спрощують наші дії та відкривають нові можливості. Завдяки інноваційним рішенням люди можуть працювати дистанційно, навчатися онлайн та залишатися на зв’язку з друзями і родиною, незалежно від географічного розташування.

Технологічний прогрес також змінює спосіб отримання інформації. Інтернет і соціальні мережі дозволяють миттєво дізнаватися про події у світі, але одночасно ставлять перед нами завдання критично оцінювати джерела. Важливо вміти відрізняти достовірну інформацію від фейкових новин і користуватися технологіями відповідально, адже вони несуть як користь, так і потенційні ризики.

Саме тому українські військові дедалі частіше відмовляються від електричних обігрівачів на позиціях. Те, що в мирних умовах виглядало б базовим засобом комфорту, у фронтовій реальності перетворюється на небезпечний сигнал. Натомість бійці використовують хімічні грілки — вони дають мінімальну теплову сигнатуру і дозволяють підтримувати циркуляцію крові без різкого «світіння» у тепловізорі.

Це показовий приклад того, як технології змінюють саму фізику війни. Якщо раніше головним завданням у холодну пору було зберегти тепло, то тепер — зробити це максимально непомітно.

Другий вимір проблеми — енергетичний. Портативні акумулятори, павербанки, зарядні станції стали таким самим елементом спорядження, як бронежилет або рація. Без живлення не працюють дрони, планшети, засоби зв’язку. Але батареї на морозі швидше розряджаються, а їх кількість обмежена. Це створює додаткове навантаження на логістику і змушує підрозділи економити енергію буквально по годинах.

Мороз впливає і на озброєння. Застигають мастила, уповільнюється робота механізмів, зростає ризик відмов. Бійці змушені адаптувати технічні рішення — використовувати інші суміші, змінювати частоту обслуговування. Холод стає фактором, який прямо впливає на боєздатність.

Окремий аспект — фізичне виснаження. Тривале перебування на мінусових температурах, навіть за наявності мінімального обігріву, поступово знижує концентрацію, швидкість реакції і загальну витривалість. Ротації на позиціях доводиться робити частішими, але це теж пов’язано з ризиками: переміщення — одна з найнебезпечніших фаз на фронті.

Додаткову загрозу становлять перепади температури. Волога форма після відлиги знову замерзає, а переохолодження може настати дуже швидко. Сухий одяг перетворюється на критичний ресурс, який доставляють так само, як боєприпаси чи воду.

Попри екстремальні умови, інтенсивність атак не зменшується. Зима не стала паузою у бойових діях. Навпаки, замерзлий ґрунт спрощує пересування техніки і піхоти на відкритих ділянках, що створює нові виклики для оборони.

На Івано-Франківщині за один день двоє громадян зазнали фінансових втрат через шахрайські схеми в інтернеті. Зловмисники діяли під виглядом працівників банку та продавців в інтернет-магазинах, переконуючи жертв у безпечності переказів. В результаті постраждалі переказали значні суми грошей на рахунки аферистів, не підозрюючи про шахрайство.

Поліція області зафіксувала ці випадки та закликає громадян бути особливо обережними під час онлайн-операцій. Найпоширеніші методи шахраїв включають надсилання фальшивих повідомлень від імені банків, вимогу підтвердити особисті дані або оплатити товари, яких насправді не існує. Правоохоронці наголошують на необхідності перевіряти інформацію та не поспішати здійснювати фінансові операції, якщо є найменші сумніви.

9 лютого до Богородчанського районного відділу поліції звернулася 65-річна жителька селища Лисець. Жінка розповіла, що знайшла в інтернеті оголошення про продаж обладнання Starlink. Продавець запевнив, що товар є в наявності та може бути швидко доставлений.

Після оформлення заявки з нею зв’язався чоловік, який представився фізичною особою-підприємцем. Він переконав заявницю у надійності угоди та попросив повну передоплату. Не підозрюючи обману, жінка перерахувала близько 400 тисяч гривень. Після отримання коштів «продавець» перестав виходити на зв’язок, а товар так і не був доставлений.

Того ж дня до поліції звернулася ще одна потерпіла — 28-річна жителька Богородчанської громади. Їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку та повідомив про нібито спробу несанкціонованого списання коштів з картки.

Під приводом «захисту рахунків» чоловік змусив жінку виконати низку дій, зокрема надати конфіденційну інформацію та підтвердити операції. У результаті з її банківських рахунків було перераховано близько 200 тисяч гривень на сторонні рахунки.

За обома фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Правоохоронці проводять оперативно-розшукові заходи для встановлення осіб, причетних до злочинів.

У поліції вкотре закликають громадян бути обережними під час онлайн-покупок, не здійснювати повну передоплату незнайомцям та не повідомляти банківські дані стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками фінансових установ.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру 35-річній мешканці столиці, яку слідство вважає причетною до організації шахрайської схеми з привласнення коштів громадян. За даними правоохоронців, жінка діяла протягом тривалого часу, використовуючи довіру потерпілих та сучасні засоби електронного зв’язку.

Слідство встановило, що підозрювана нібито розміщувала в інтернеті оголошення про надання фінансових послуг та допомоги в оформленні кредитів на вигідних умовах. Після звернення клієнтів вона переконувала їх перерахувати авансові платежі за «оформлення документів» або «гарантійні внески». Отримавши кошти, жінка припиняла зв’язок і не виконувала взятих на себе зобов’язань.

Правоохоронці та служби у справах дітей виявили дитину в незадовільних умовах: у квартирі не було продуктів, а підлітка та бабусю підгодовували сусіди. Хлопця вилучили та помістили до дитячого будинку сімейного типу. Медики попередньо діагностували у нього анорексію та серйозні порушення роботи внутрішніх органів.

Дії матері кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України — завідоме залишення без допомоги особи в небезпечному для життя стані. Санкція статті передбачає до двох років обмеження або позбавлення волі.

У прокуратурі зазначили, що за дорученням Генерального прокурора органи прокуратури посилили захист прав дітей: створено 45 міжвідомчих груп, перевірено 281 дитячий заклад та 722 сімейні форми виховання, а також здійснено перевірки щодо понад 26 тисяч дітей.