Спорт

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

29 вересня свій день народження відзначає Андрій Шевченко — видатний український футболіст, а нині голова Української асоціації футболу. Його життєвий шлях є прикладом поєднання спортивної майстерності, громадської активності та відданості своїй країні. Ім’я Шевченка стало синонімом професіоналізму та наполегливості на футбольних полях Європи, а його досягнення надихають нові покоління спортсменів.

Кар’єра Шевченка охоплює не лише виступи за провідні клуби Італії та Англії, а й численні нагороди, включно з «Золотим м’ячем». Проте його роль не обмежується спортом: за межами стадіонів він активно працює над розвитком українського футболу, підтримує молоді таланти та пропагує цінності чесної гри і командної роботи. Його лідерство проявляється не лише у формуванні стратегій для національної асоціації, а й у суспільних ініціативах, спрямованих на зміцнення іміджу України на міжнародній спортивній арені.

Кар’єра футболіста почалася в київському «Динамо» у сезоні 1992/93. Молодий нападник швидко заявив про себе і невдовзі перейшов до «Мілана». Саме з цим італійським клубом Шевченко здобув найвищі нагороди: у 2003 році став переможцем Ліги чемпіонів, а в 2004-му — володарем «Золотого м’яча» як найкращий футболіст Європи. Також двічі ставав найкращим бомбардиром італійської Серії А. У 2006 році він перейшов до лондонського «Челсі» за рекордну на той час суму — 30 мільйонів фунтів. Проте англійський період не став визначальним у його кар’єрі: через травми й конкуренцію Шевченко більше часу проводив на лавці запасних. Після нетривалого повернення в «Мілан» він завершив кар’єру у рідному «Динамо» в 2009 році. Завершивши ігрову кар’єру, Шевченко здобув тренерську ліцензію і очолив збірну України. Під його керівництвом національна команда досягла історичних результатів, зокрема вийшла до чвертьфіналу Євро-2020. Він став наймолодшим головним тренером збірної в її історії. Андрій Шевченко є заслуженим майстром спорту України та має низку державних нагород, включаючи звання Героя України. Його внесок у спорт та імідж країни визнано на найвищому рівні.

Життя за межами футболу стало не менш яскравим. Андрій активно долучився до гуманітарної та громадської діяльності. У 2025 році він виступив на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, закликаючи світову спільноту до рішучих дій задля встановлення миру в Україні. Як голова УАФ, Шевченко ініціював аудит діяльності організації за попередні роки та передав результати відповідним органам. Окрім спортивної кар’єри, він також відомий своєю моделлює життям — знімався у фотосесіях, брав участь у модних показах. Одружений з американською моделлю Крістен Пазік, разом виховують чотирьох синів. За словами Шевченка, саме родина є для нього джерелом сили та натхнення. Політична діяльність спортсмена розпочалася ще наприкінці 1990-х, коли він був членом СДПУ(о) та підтримував Віктора Януковича на виборах 2004 року. У 2012-му балотувався до парламенту в списку партії «Україна — Вперед!», проте кампанія виявилася невдалою. Згодом він переорієнтувався на гуманітарну діяльність. У 2018 році підписав звернення на підтримку Олега Сенцова, а після початку повномасштабної війни активно допомагає біженцям та виступає на міжнародних платформах. У травні 2022 року Андрій став першим амбасадором проєкту United24, створеного для збору коштів на потреби України. Того ж року його обрали віцепрезидентом НОК України, проте він залишив посаду через незгоду з кадровим складом організації. У 2023 році його було призначено позаштатним радником Президента України.

Сьогодні Андрій Шевченко продовжує надихати не лише як футболіст, а й як приклад відповідального громадянина. Його участь у благодійних ініціативах, виступи на міжнародних заходах та активна позиція в умовах війни доводять, що справжній лідер — це не тільки той, хто веде за собою на полі, а й той, хто бере на себе відповідальність у складні часи. Він неодноразово наголошував, що футбол дав йому все, але найцінніше — можливість допомагати людям. І саме цим Шевченко продовжує жити й ділитися з іншими.

Відомий український боксер Олександр Усик, який нещодавно здобув гучні перемоги на світовому ринзі, може змінити команду своїх медійних радників. За інформацією джерел, спортсмен розглядає можливість припинення співпраці з піарницею Ярославою Гресь після низки невдалих інформаційних кампаній та скандальних ситуацій у ЗМІ, що негативно позначилися на його публічному іміджі.

Ситуація ускладнилася ще й тим, що в інформаційний простір потрапили чутки про позицію чоловіка Гресь — відомого підприємця та засновника креативної агенції Fedoriv Group Андрія Федоріва. Він начебто намагається переконати впливових бізнесменів і політиків у тому, що саме Ярослава вирішила розірвати робочі відносини з Усиком, а не навпаки. Такий підхід може бути спробою зберегти репутацію у професійному середовищі, адже співпраця з видатними особистостями спорту й культури є важливою складовою діяльності піар-фахівців.

Нагадаємо, раніше журналісти видання 360ua.news повідомляли, що Ярослава Гресь разом з чоловіком Андрієм Федоровим долучились до побудови політичного іміджу боксера Олександра Усика на замовлення Офісу Президента.

Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

На Закарпатті прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного жителя Львова, який намагався незаконно виїхати за межі України. Інцидент стався у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на кордоні зі Словаччиною.

За даними обласної прокуратури, чоловік використав підроблений закордонний паспорт громадянина Саудівської Аравії, намагаючись видати себе за іноземця. Його план полягав у тому, щоб уникнути перевірки документів та безперешкодно залишити територію України. Однак уважність прикордонників дозволила виявити фальсифікацію.

Після того, як підробку викрили, а у виїзді відмовили, львів’янин спробував вирішити питання хабарем. Він запропонував співробітниці ДПСУ переказати на картку 100 тисяч гривень.

Слідство інкримінує йому пособництво у підробленні та використанні завідомо фальшивого документа, а також пропозицію неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 ККУ).

Наразі обвинувальний акт передано до суду. За ці злочини чоловіку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко, Роман Бихов, потрапив у центр скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області. За інформацією з відкритих джерел, кошти, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 серед дівчат до чемпіонату Європи, зникли, а їхнє місцезнаходження наразі викликає серйозні сумніви.

Замість того, щоб витратити кошти на тренування та забезпечення молодіжної команди, Бихов, за даними розслідування, направив ці фінанси на інші цілі, зокрема активно інвестував десятки тисяч доларів у власні проекти, зокрема у нове захоплення. Це викликало обурення серед представників спортивної спільноти, які підкреслюють, що кошти повинні були бути використані виключно на підтримку молодіжного спорту.

Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.