Політика

2 жовтня, під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені, відбулася важлива зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Лідери обох країн обговорили низку питань, спрямованих на поглиблення двостороннього співробітництва, а також надання підтримки Україні у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.

Основною темою переговорів стало обговорення дипломатичних зусиль для досягнення справжнього миру на території України. Президент Зеленський акцентував увагу на необхідності посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію для припинення агресії та швидкого досягнення реального миру. Обидва лідери також розглянули можливі шляхи для більш ефективного залучення міжнародної спільноти до процесу мирного врегулювання конфлікту.

Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Данії для участі в саміті Європейської політичної спільноти, який зібрав ключових європейських лідерів для обговорення безпекових і стратегічних викликів. У рамках заходу глава української держави запланував низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні, а також спілкування з представниками міжнародних медіа. Виступ Зеленського транслюватиметься у прямому ефірі на YouTube-каналі Офісу президента, що дає змогу українській та світовій аудиторії стежити за перебігом подій у режимі реального часу.

Основною темою переговорів стало посилення оборонних можливостей України та практична реалізація міжнародної ініціативи PURL, яка спрямована на координацію підтримки та зміцнення безпеки на європейському континенті. Президент розпочав свою дипломатичну місію зі зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Лідери обговорили питання безпеки, включно з останніми випадками порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії, що стало серйозним сигналом про зростання ризиків у регіоні.

Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Відома природоохоронна організація Greenpeace оприлюднила нові дані, які свідчать про умисне відключення Запорізької атомної станції від української енергосистеми з боку російських загарбників. За заявою організації, у районі опор та мереж ліній електропередач, які забезпечують живлення станції, не виявлено жодних ознак обстрілів з боку Збройних сил України. Це, за словами представників Greenpeace, є явним доказом того, що відключення енергопостачання відбулося саме через дії російських військ.

Організація підкреслює, що таке відключення є не випадковим, а навмисним саботажем, спрямованим на створення додаткових труднощів для України в умовах війни. Експерти міжнародної аналітичної компанії McKenzie Intelligence Services провели ретельний аналіз супутникових знімків високої роздільної здатності, наданих Greenpeace Україна, і дійшли висновку, що пошкодження ліній електропередач не є наслідком бойових дій або обстрілів, а є результатом свідомих зусиль з боку окупантів для виведення Запорізької АЕС із ладу.

23 вересня о 16:56 була відключена єдина лінія електропередач, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Це стало десятим випадком блекауту від початку окупації станції російськими військами. Зовнішнє живлення необхідне будь-якій АЕС навіть у разі простою реакторів, адже без нього реактори можуть зазнати критичної аварії.

Росія стверджувала, що відключення сталося нібито через удари українських військ, а ремонт опори нібито небезпечний через можливі нові атаки ЗСУ. Проте аналіз McKenzie не підтвердив цих заяв: у районі навколо опор і ліній електропередач немає вирв, а всі конструкції залишаються на місці.

Експерти Greenpeace наголошують, що політика України полягає у недопущенні обстрілів атомних електростанцій. Росія використовує окупацію ЗАЕС як тактичну і стратегічну зброю, навмисно саботуючи ремонт останньої лінії електропередач, створюючи кризу та загрозу ядерної катастрофи для досягнення політичного впливу.

Ян Ванде Путте, експерт Greenpeace з питань радіації та ядерної енергетики, закликав генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі чітко заявити, що плани Росії щодо перезапуску будь-якого реактора на станції є неприйнятними. За його словами, єдиним шляхом усунення загроз ядерній безпеці є завершення російської окупації.