Події

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

У лютому 2025 року стало відомо про втечу з України Михайла Банка, колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Журналіст Віталій Глагола повідомив, що Банку вдалося перетнути український кордон поза офіційними пунктами пропуску. Згідно з оприлюдненими даними, ексчиновник був затриманий на угорській території в селі Тисасентмартон, неподалік від українського прикордонного пункту Соловки. Після короткого затримання угорські правоохоронці відпустили його, і вже невдовзі Банка перебував на Кіпрі.

До моменту втечі, 10 лютого 2025 року, Михайло Банка пройшов медичну комісію в Ужгородському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яка визнала його придатним до служби. Сам факт проходження цієї процедури підкреслює, що ексчиновник перебував у стані, що дозволяв виконання обов’язків військового або цивільного характеру за законом.

Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.

Державне бюро розслідувань завершило розслідування та передало до суду справу, в якій фігурують посадовці, підозрювані у постачанні військовим озброєння, непридатного для використання у бойових умовах. За інформацією пресслужби ДБР, слідство встановило, що чиновники створили масштабну схему заміни якісного озброєння на дешеві аналоги, які не відповідали необхідним технічним стандартам.

Деталі розслідування свідчать, що така діяльність не лише порушувала закон, а й безпосередньо загрожувала безпеці військовослужбовців. Частина поставок виявилася неповною: армія отримала лише близько половини від обіцяної кількості озброєння. Це свідчить про системні зловживання та недбалість під час державних контрактів, які могли мати серйозні наслідки під час бойових дій.

Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.

Федеральне бюро розслідувань США розглядає можливість відкриття справи, у центрі якої може опинитися один із найближчих соратників президента України Володимира Зеленського — бізнесмен і співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Як повідомляє видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела, розслідування може бути пов’язане з підозрами у корупційних оборудках, що стосуються діяльності Одеського припортового заводу (ОПЗ).

За інформацією журналістів, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії неформальний контроль над стратегічним підприємством, яке є одним із найбільших виробників аміаку та карбаміду в Україні, нібито перейшов від іншого співвласника «Кварталу 95» Сергія Шефіра до Міндіча. Саме цей факт, за попередніми даними, міг привернути увагу американських слідчих органів, які перевіряють можливу участь українських бізнесменів у фінансових махінаціях, що мають міжнародний вимір.

У квітні 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ. Серед них — Олександр Горбуненко, який за кілька днів до початку вторгнення РФ утік до США та отримав там тимчасовий статус біженця.

Після звернення НАБУ до американської сторони у квітні 2025 року проти Горбуненка відкрили кримінальне провадження. Його затримали під час спроби вилетіти до Дубая. Українські антикорупційні органи намагалися встановити контакт із підозрюваним, щоб провести допит.

Під час спілкування Горбуненка з представниками американських правоохоронних органів пролунали питання про Тимура Міндіча. Після цього, за інформацією джерел, ФБР несподівано взяло Горбуненка під свій захист, звільнивши його від покарання. Це може свідчити про його співпрацю з американським слідством.

«Горбуненко міг бути залучений до відмивання грошей, як і інші учасники схеми ОПЗ. Тому він може бути цікавий федеральним агентам не лише у контексті Міндіча, але й інших впливових фігурантів фінансових схем», — зазначив один із представників українських правоохоронних органів.

Якщо інформація підтвердиться, Міндіч може стати ключовою ланкою у міжнародному розслідуванні щодо відмивання коштів через державні активи України.

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

Бренд G.Bar, який протягом років асоціювався з гламуром, успішними жінками та сучасним бізнесом, виявився значно складнішим, ніж про нього звикли думати клієнти та прихильники. Журналісти проєкту BlackBox OSINT виявили, що стартовий капітал мережі міг бути пов’язаний із розкраданням коштів оборонного бюджету, а структура бізнесу базувалася на податкових схемах, які дозволяли уникати сплати ПДВ та контролю з боку державних органів.

У центрі розслідування опинилися засновниці G.Bar Сабіна Мусіна та Лєра Бородіна, а також колишній чоловік Мусіної — Костянтин Чередніченко, який раніше очолював державне підприємство «Укрінмаш». Судові матеріали свідчать, що саме він у 2015 році міг бути причетним до переміщення коштів, з яких, імовірно, формувався стартовий капітал мережі.

Тодішні офіційні доходи засновниць не дозволяли відкрити бізнес із витратами понад 160 тисяч доларів. У 2024 році Вищий антикорупційний суд визнав Чередніченка винним у розтраті державних коштів та засудив до 8 років позбавлення волі, але він встиг утекти з України до набрання вироком чинності.

Журналісти встановили, що Сабіна Мусіна нині мешкає у квартирі вартістю близько 350 тисяч доларів, придбаній саме Чередніченком у 2016 році — ймовірно, також на незаконно здобуті кошти.

Але фінансові зв’язки з колишнім чиновником — не єдина проблема бренду. Експерти виявили масштабну схему ухилення від податків: мережа G.Bar не має єдиної юридичної особи, а салони оформлені на десятки фізичних осіб-підприємців, переважно співробітниць. Це дозволяє уникати сплати ПДВ, а реальні прибутки залишаються у тіні.

За словами аналітиків, така структура побудована свідомо, щоб мінімізувати оподаткування та приховати обсяги доходів. У результаті держава недоотримує мільйони, а бізнес, що позиціонує себе як приклад жіночого успіху, фактично паразитує на системі.

Ця історія — не лише про корупцію, а й про моральну деградацію. Коли гроші, призначені для армії, стають фундаментом приватних бізнесів, це перетворюється на злочин не тільки економічний, а й етичний. Безкарність таких схем формує у суспільстві відчуття, що війна — лише фон для збагачення, а не спільна боротьба за майбутнє.

У Дніпропетровській області співробітники правоохоронних органів провели обшук і затримали керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, до якого входять Дніпропетровська та Кіровоградська області. Жінку підозрюють у незаконному збагаченні, що стало приводом для відкриття кримінального провадження.

Під час слідчих дій вдома у посадовиці було виявлено значну суму готівки — понад мільйон доларів США. Така знахідка викликала широкий резонанс у суспільстві та серед колег по службі. Слідство наразі з’ясовує джерела походження цих коштів та можливі схеми, які дозволили посадовиці накопичити значні статки, не будучи підприємцем чи особою, яка веде прибуткову діяльність.

Під час обшуків у межах кримінального провадження щодо можливих корупційних дій співробітників екоінспекції правоохоронці виявили у її помешканні 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро готівкою. Жодна з цих сум не була відображена в офіційній декларації посадовиці.

За інформацією Telegram-каналу Середич.info, йдеться про Лілію Чигрикову. Попри скромну декларацію, де зазначено квартиру площею 45 квадратних метрів і автомобіль Nissan Qashqai 2008 року випуску, у домі чиновниці зберігалася готівка на суму, що в десятки разів перевищує її офіційні доходи.

Жінку затримали за підозрою у незаконному збагаченні відповідно до статті 368-5 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна.

Суд обрав Чигриковій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень.

Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють джерела походження вилучених коштів і можливу причетність інших співробітників екоінспекції до корупційних схем.